Дух театру

У театрі імені Лесі Українки показали документальну виставу

Дух театру

- Я страшенно любила свою роботу, бо у жодному іншому театрі не було стільки вродливих чоловіків. Ви не уявляєте, які вони були – стрункі військові, вродливі, наче боги, - вимовила у темний зал акторка Тетяна Фролова. Вона та інші актори Львівського театру імені Леся Українки до всесвітнього Дня театру запропонували глядачам незвичний експеримент - документальну виставу «Дух театру: операція «Екзорцизм». 

Актори декількох поколінь згадували про театр. Спочатку про театр Прикарпатського військового округу, про драматичний театр Західного оперативного командування, про Муніципальний театр, і, нарешті, про Львівський драматичний театр імені Лесі Українки. Цікаво, що чим старшими є актори, тим кращою і чіткішою була їхня дикція і тим легше їх могли почути глядачі навіть у віддалених закутках балконів.

Театр свідка, в якому не грають, а діляться особистим транслює реальність у вигляді конкретної людини та її історії. У цьому випадку особистістю став театр.

Використавши метод театру свідка, його актори під керівництвом Павла Ар’є склали фрагменти спогадів у достатньо струнку історію. З іронією вони переповіли і ту її частину, за якою спостерігав Львів протягом останнього року.

Зрештою, ті спогади стали найцікавішою та, без сумніву, найціннішою частиною  вистави. Сцени, де герої викликали дух театру, програвали їм і за своїм емоційним напруженням, і за цікавістю для глядачів.

Актори намагалися бути відвертими зі своєю публікою, хоча відчувалась їхні намагання насамперед розважати. Утім пригадати історію на день театру та спробувати знайти його дух у будівлі, на яку то махали рукою як на безнадійну, то ділилися на непримиренні табори під час скандалу, то забували, є вдалою театральною формою.

Вистава є частиною проекту «Актори. Перформативність. Дослідження» та реалізується в рамках 3-ї EEPAP Residency / Internship Program 2015. Проект розповість про історію театру на основі архівних матеріалів, а також розкриють глядачам деякі секрети акторської роботи. Презентація усього проекту відбудеться незабаром.

Його організаторами стали Центр театральних досліджень і освіти, театр імені Лесі Українки, мистецька майстерня «Драбина», Перша сцена сучасної драматургії «Драма.UA», східно-європейська платформа сценічних мистецтв.

Над виставою працювали режисер Павло Ар’є, художник: Володимир Стецькович. У ній взяли участь Жанна Тугай, Христина Ланська, Тетяна Фролова, Наталія Зайцева, Іван Довгалюк, Анна Єпатко, Інна Лиховид, Юрій Сулик, Дмитро Наумець.

Не секрет, що театр Лесі Українки все ще перебуває у кризі: він лише почав оговтуватися після конфлікту довкола його екс-директора Олексія Коломійцева, відкривши двері для новий ідей та різноманітних проектів. Вистава «Дух театру», без сумніву, стане одним із них.

Ар'є іронізує над легендою про прокляття театру. І така іронія є не лише спробою осмислення своєї історіє, а й чесним та продуктивним шляхом розібратися із минулим та рухатися вперед. Дух театру дав зрозуміти, що він ще живе у цьому приміщенні, попри обшарпані стіни та дах, що протікає.

Цікаво буде спостерігати і за розвитком проекту, і за самим театром, у якому незабаром мають оголосити конкурс на посаду художнього керівника.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук