14 березня в Україні відзначають день добровольця. Дата обрана тому, що саме 14 березня 2014 року перші пʼятсот добровольців з Майдану вирушили на тренувальну базу у Нових Петрівцях, а звідти – у зону бойових дій. «Всі пішли на фронт», – написали вони тоді на майданівському наметі.
Ми зібрали сім документальних фільмів про добровольців, створених українськими кінематографістами за 11 років російсько-української війни.
«Добровольці Божої чоти»
2015. Режисери: Леонід Кантер, Іван Ясній
Картина розповідає про тих, хто боронив Донецький аеропорт. 242 дні тривала героїчна оборона, аж врешті під прицільним обстрілом танків будівля аеропорту завалилась.
Ідея зняти те, що відбувається в одній із найгарячіших точок війни, з’явилася у режисерів відразу після Майдану. Вони тричі їздили в Донецький аеропорт і більше двох тижнів під обстрілами фіксували реальність, були у Пісках та на тренувальній базі.
«Війна химер»
2017. Режисерки Марія та Анастасія Старожицькі
У центрі документального фільму «Війна химер» режисерок Марії та Анастасії Старожицьких – особиста історія. Режисерки, мати та донька, винайшли дуже оригінальну манеру розповіді, відверту і стриману водночас.
Фільм – історія про війну, кохання та смерть, відзнята її безпосередніми учасниками. У кадрі двоє – хлопець та дівчина. Він пішов добровольцем, вона поїхала туди, звідки щойно пішла війна. Він потрапив у Іловайський котел, втратив найближчих побратимів, вона, подорожуючи розбитими містами, намагається зрозуміти сутність війни та кохання. І обоє відверто розповідають один одному, що відчувають під час військових дій, виходу з котла, спроби жити разом і нової, вже спільної подорожі на передову. Фільм – дуже особистий погляд на актуальні події.
«Міф»
2018. Режисери: Леонід Кантер, Іван Ясній.
Фільм розповідає про життя та смерть Василя Сліпака, соліста Паризької опери та воїна-добровольця. Робота над фільмом тривала 17 місяців.
Василь Сліпак народився у Львові, але згодом переїхав до Франції, де прожив 19 років і мав усе: ім’я, успішну кар’єру на світових оперних сценах, друзів та кохання.
Під час подій на Майдані він брав участь у демонстраціях в Парижі, згодом долучився до волонтерського руху. Проте цього йому видавалось замало, і він пішов добровольцем, обравши собі псевдо «Міф» на честь улюбленої оперної партії, Мефістофеля. У червні 2016 року Сліпак загинув від кулі снайпера.
Автори фільму використали надзвичайно багато архівного відео. Вони доклали чимало зусиль, аби поговорити з великою кількістю людей, які знали Сліпака, і співака, і добровольця.
Українське кіно потребує нашої уваги! Онлайн-кінотеатр SWEET.TV пропонує вітчизняні шедеври на будь-який смак. Тут кожен може обрати щось до душі: художні чи документальні фільми, свіженькі серіали або мультфільми для всієї родини. На SWEET.TV є величезна бібліотека відомих українських кінострічок.
«Зошит війни»
2021. Режисер: Роман Любий, на головному фото
«Під час перегляду фільму глядача запрошують у сюрреалістичну подорож на фронт війни з Росією – у химерне потойбіччя, де панують закони, відмінні від звичайного світу. Герої прокидаються та засинають, радіють і плачуть, та завжди відчувають, що запис може закінчитись у будь-яку мить», – йдеться у синопсисі фільму.
Картина повністю змонтована з відео, знятого самими військовими, які вони знімали на телефони, екшн-камери чи фотоапарати. Різні автори, різні локації, різний час. Деякі автори відео загинули. Дехто повернувся додому. Строкаті сюжети з самого епіцентру катастрофи. Усі разом вони складають цілісну химерну картину.
Ми бачимо лише реальне відео, майже без корекції, без коментарів та титрів. Майстерність режисера перетворює фрагменти з набору окремих історій у розповідь, що має логічний розвиток, драматургію та непередбачуваний фінал.
Цей фільм варто дивитись не лише для того, щоб побачити реальні свідчення того, що відбувається на лінії фронту. Це ще і кінематографічне явище, цікаве за формою та кіномовою. Можливо, англійська назва фільму, War Note, точніше відбиває його суть. Проте і українська багато що розповідає: зібрані в один зшиток різні історії, нотатки, записані у зошит.
«Вільна людина. Проща»
2022. Режисер: Сергій Дмитренко
Історія десантника, учасника російсько-української війни, блогера, мандрівника та автора книги «Сліди на дорозі» Валерія Маркуса (Ананьєва). «Вільна людина. Проща» охоплює період 2014-2020 років і складається з особистих відео Валерія з фронту та подорожей. Ті події коментує особисто Маркус, а також журналістка Яніна Соколова, музикант Олександр Положинський та волонтер Ігор Хмилевський. Після 24 лютого 2022 року Олександр та Ігор стали військовими 47 ОМБр.
Аби хоч якось структурувати у свідомості три роки проведені на війні, Валерій Маркус вирушає з Парижа у пішу прощу Дорогою святого Якова. Та чи знайде десантник спокій, йдучи легендарним шляхом пілігримів?
«Життя на межі»
2023. Режисер Павло Пелешок
Від Революції Гідності до повномасштабної війни: успішні українські кінопродюсери взяли до рук зброю, щоб боронити країну, та камери задля фіксації моторошної реальності. З уламків спогадів та власного кіноархіву ветерани Павло та Юрко збирають мозаїку причин та наслідків, з яких складається сьогоднішня російсько-українська війна – від кінця 2013 року до сьогодні. Автори пішли добровольцями на фронт, побували в гарячих точках Донбасу, створили саморобний дрон «Фурія», назву якого зараз носить один з найкращих підрозділів аеророзвідки. І весь цей час вони продовжували творити, аби показати світові правду про жахливу війну, яка стала можлива у XXI столітті.
«Одного літа в Україні»
2024. Режисер Володимир Тихий
У центрі сюжету – добровольці Міжнародного легіону ГУР, які розповідають про війну в Україні.
Які вони – іноземні добровольці на нашій війні? Що спонукало їх залишити спокійне життя та вирушити за океан? Кілька військових з міжнародного легіону ГУР розповідають про свій бойовий шлях в Україні. Від перших спільних тренувань на полігонах до перших бойових завдань на найгарячіших напрямках фронту. Вони йдуть пліч-о-пліч і переконані, що їхнє виживання залежить саме від злагоджених дій.
Формація «Вавилонʼ13», до якої входить Володимир Тихий, заявила про себе під час Революції Гідності, ретельно документуючи події зими 2013/14 років. З того часу її учасники фіксують усі події війни. Саме такою є й картина «Одного літа в Україні». Це ще один розділ, ще одна сторінка. Це – чесні та відверті портрети бійців, які воюють за нашу країну, проте ми про них знаємо зовсім мало.
Ми використовуємо