Фінансування середньої освіти: проблеми та перспективи
Під кінець року традиційно проводяться публічні заходи щодо оцінки результатів роботи за рік та планування на наступний. В рамках проекту «Підтримка реформи місцевого самоврядування в Україні» Інститут громадянського суспільства та ГО «Європейський діалог» за підтримки Міністерства освіти і науки, Фонду Східна Європа та проекту SKL International 10 грудня у Львові проведуть публічні слухання «Реформа середньої освіти у партнерстві з місцевим самоврядуванням».
Перед аудиторією освітян, представників об’єднаних територіальних громад, управлінцями різних рівнів виступлять ключові спікери Павло Хобзей та Анатолій Ткачук. Напередодні події хотілось би розібратись з питанням – а що власне будемо обговорювати?
Проект Закону «Про освіту»
Неодноразово у 2016 році звучала теза про гальмування галузевим законодавством процесу децентралізації. 6 жовтня 2016 року Верховна Рада проголосувала у першому читанні проект закону «Про освіту», який розроблявся майже три роки. Законопроект в значній мірі врахував реформу децентралізації – середня освіта буде підпорядковуватися об’єднаним громадам, управлінські рішення прийматимуть самі громади – щодо територіальної доступності, створення опорних шкіл, освітніх округів, забезпечення державно-громадського управління закладами освіти. При цьому Міністерство освіти і науки визначатиме тільки стандарти освітніх послуг, новостворене Агентство забезпечення якості освіти відповідатиме за питання акредитації освітніх закладів та їх фахове інспектування.
Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleДоопрацювання законопроекту до другого читання буде тривати орієнтовно до початку березня 2017 року з огляду на значну кількість пропозицій і зауважень, дискусійність окремих статей документу. На думку першого заступника голови Комітету ВР з питань науки і освіти О. Співаковського, однією із основних загроз реформування освіти, передбаченого законопроектом, можна вважати відсутність механізму фінансового забезпечення – згідно з експертним висновком Міністерства освіти і науки для цього необхідно передбачити додаткове фінансування у розмірі 36 млрд. грн у 2017 році та 66 млрд. грн у 2018 році, а за розрахунками Міністерства фінансів – 44,1 млрд. грн та 55,3 млрд. грн. відповідно.
Бюджет 2017
Після розгляду Парламентом у першому читанні законопроекту «Про Державний бюджет України на 2017 рік», він був доопрацьований Мінфіном до другого читання. Головним фактором, який вплинув на зміну показників документу порівняно з першим читанням, стало підвищення з 1 січня 2017 року мінімальної заробітної плати до 3200 гривень, що суттєво вплинуло на видатки за бюджетними програмами, зокрема і в сфері освіти – освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам збільшилась із 41,9 млрд. грн. у першому читанні до 52,6 млрд. грн. у другому читанні. Однак, збільшення освітньої частини бюджету не змінило характеру витрат – недофінансування державою місцевому самоврядуванню делегованих повноважень в сфері освіти.
На рівень місцевих бюджетів передано усі видатки (крім видатків на оплату праці педагогічних працівників) по загальноосвітніх закладах, що додатково обтяжить місцеві бюджети на 18,5 млрд. гривень: 9,3 млрд. грн. (22%) – витрати на комунальні послуги та енергоносії, 9,2 млрд. грн. – видатки на оплату праці непедагогічним працівникам (25% від загальної кількості працівників загальноосвітніх закладів).
Також обласним та районним бюджетам переданий компенсаційний фінансовий ресурс (14,9 млрд. грн.) у вигляді додаткової дотації на утримання закладів освіти та охорони здоров’я: обласним бюджетам – 5,9 млрд. грн., районним бюджетам – 9,0 млрд. грн. Це ставить об’єднані територіальні громади та міста обласного значення в значну залежність від обласної та районної влади.
Парламентські слухання на тему: «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні» (16 листопада 2016 року). Серед ключових причин, що негативно впливають на розвиток системи освіти в Україні, були названі недостатність рівня фінансування освітньої галузі та неефективне використання наявних ресурсів. Так упродовж останніх років на освіту Україна витрачає з бюджету різних рівнів, включно із спеціальними фондами приблизно 5,3% валового внутрішнього продукту (ВВП), а видатки на освіту з Державного бюджету не перевищують 3% ВВП. У 2013 році бюджетна забезпеченість одного учня школи склала 8123 гривні, що у доларовому еквіваленті складало близько 1000 дол. США. У 2016 році бюджетна забезпеченість 1 учня в Україні складає близько 10 тисяч гривень, що у доларовому еквіваленті складає приблизно 400 дол. США, тоді як у Європі – 6,8 тис. євро.
Підсумком роботи Парламентських слухань стали Рекомендації, які будуть подані на затвердження Верховній Раді України. Серед ключових рекомендацій, зокрема в частині фінансування середньої освіти були озвучено такі тези:
- скасувати заборону фінансування загальноосвітніх навчальних закладів за рахунок освітньої субвенції, кількість учнів у яких становить менше 25 осіб (результатом запровадження цієї заборони стало вивільнення близько 4 тисяч вчителів, закриття понад півтори сотні малокомплектних шкіл та створення опорних шкіл і філій, функціонування яких не передбачено законами України);
- розмежувати додаткову дотацію на покриття поточних витрат закладів освіти та охорони здоров’я та передати її бюджетам міст та об’єднаних територіальних громад;
- розробити пропозиції щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо визначення мінімального розміру видатків державного або місцевих бюджетів для забезпечення обов’язкової освіти одного здобувача освіти у межах державних стандартів освіти, які повинні стати обов’язковими для усіх засновників навчальних закладів, незалежно від форми власності;
- відновити дію державних цільових програм, спрямованих на придбання шкільних автобусів, забезпечення сучасними засобами навчання, оновлення матеріально-технічної бази, тощо.
Подальші сценарії
Є два можливі варіанти фінансування середньої освіти у 2017 році – згідно з проектом Державного бюджету України на 2017 рік (52,6 млрд. грн.) і згідно з рекомендаціями Парламентських слухань – в обсязі 10% національного доходу (180,9 млрд. грн.).
Світова практика свідчить, що система освіти може успішно функціонувати і розвиватись, якщо рівень витрат складає 5-7% ВВП. Середній світовий показник становить 4,9% ВВП.
Який сценарій обрати? Гарне запитання для обговорення.
Важко розраховувати, що бюджет освіти збільшать до 10% ВВП. Більш ймовірно, що треба буде рухатись по «жорсткому» сценарію Державного бюджету України на 2017 рік.
При цьому можливий варіант «А» – «розмазування» наявних ресурсів по існуючій освітній мережі і варіант «Б» – оптимізації освітньої мережі та додаткове фінансування з боку держави цільових видатків.
Саме в цьому руслі, на мій погляд, і рухається Міністерство освіти і науки, що підтверджується розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року «Деякі питання використання у 2016 році освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам», згідно з яким на цільові видатки загальноосвітніх навчальних закладів у 2017 році спрямовується 800 млн. грн., у тому числі 52,2 млн. грн. для Львівської області: 14,6 млн. грн. – на підтримку об’єднаних територіальних громад (придбання шкільних автобусів; оснащення загальноосвітніх навчальних закладів засобами навчання, у тому числі кабінетами фізики, хімії, біології, географії, математики, навчальними комп’ютерними комплексами з мультимедійними засобами навчання; впровадження енергозберігаючих технологій); 22,2 млн. грн. – на оснащення загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням природничих та математичних предметів (спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів) I-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів, гімназій (гімназій-інтернатів), колегіумів (колегіумів-інтернатів), ліцеїв (ліцеїв-інтернатів) та опорних закладів засобами навчання, у тому числі кабінетами фізики, хімії, біології, географії, математики, навчальними комп’ютерними комплексами з мультимедійними засобами навчання; впровадження енергозберігаючих технологій; 15,5 млн. грн. – на придбання шкільних автобусів (не більше 70% – за рахунок освітньої субвенції, не менше 30% – за рахунок коштів місцевих бюджетів).