Фінансування середньої освіти: проблеми та перспективи

Під кінець року традиційно проводяться публічні заходи щодо оцінки результатів роботи за рік та планування на наступний. В рамках проекту «Підтримка реформи місцевого самоврядування в Україні» Інститут громадянського суспільства та ГО «Європейський діалог» за підтримки Міністерства освіти і науки, Фонду Східна Європа та проекту SKL International 10 грудня у Львові проведуть публічні слухання «Реформа середньої освіти у партнерстві з місцевим самоврядуванням».

Перед аудиторією освітян, представників об’єднаних територіальних громад, управлінцями різних рівнів виступлять ключові спікери Павло Хобзей та Анатолій Ткачук. Напередодні події хотілось би розібратись з питанням – а що власне будемо обговорювати?

Проект Закону «Про освіту»

Неодноразово у 2016 році звучала теза про гальмування галузевим законодавством процесу децентралізації. 6 жовтня 2016 року Верховна Рада проголосувала у першому читанні проект закону «Про освіту», який розроблявся майже три роки. Законопроект в значній мірі врахував реформу децентралізації – середня освіта буде підпорядковуватися об’єднаним громадам, управлінські рішення прийматимуть самі громади – щодо територіальної доступності, створення опорних шкіл, освітніх округів, забезпечення державно-громадського управління закладами освіти. При цьому Міністерство освіти і науки визначатиме тільки стандарти освітніх послуг, новостворене Агентство забезпечення якості освіти відповідатиме за питання акредитації освітніх закладів та їх фахове інспектування.

Доопрацювання законопроекту до другого читання буде тривати орієнтовно до початку березня 2017 року з огляду на значну кількість пропозицій і зауважень, дискусійність окремих статей документу. На думку першого заступника голови Комітету ВР з питань науки і освіти О. Співаковського, однією із основних загроз реформування освіти, передбаченого законопроектом, можна вважати відсутність механізму фінансового забезпечення – згідно з експертним висновком Міністерства освіти і науки для цього необхідно передбачити додаткове фінансування у розмірі 36 млрд. грн у 2017 році та 66 млрд. грн у 2018 році, а за розрахунками Міністерства фінансів – 44,1 млрд. грн та 55,3 млрд. грн. відповідно.

Бюджет 2017

Після розгляду Парламентом у першому читанні законопроекту «Про Державний бюджет України на 2017 рік», він був доопрацьований Мінфіном до другого читання. Головним фактором, який вплинув на зміну показників документу порівняно з першим читанням, стало підвищення з 1 січня 2017 року мінімальної заробітної плати до 3200 гривень, що суттєво вплинуло на видатки за бюджетними програмами, зокрема і в сфері освіти – освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам збільшилась із 41,9 млрд. грн. у першому читанні до 52,6 млрд. грн. у другому читанні. Однак, збільшення освітньої частини бюджету не змінило характеру витрат – недофінансування державою місцевому самоврядуванню делегованих повноважень в сфері освіти.

На рівень місцевих бюджетів передано усі видатки (крім видатків на оплату праці педагогічних працівників) по загальноосвітніх закладах, що додатково обтяжить місцеві бюджети на 18,5 млрд. гривень: 9,3 млрд. грн. (22%) – витрати на комунальні послуги та енергоносії, 9,2 млрд. грн. – видатки на оплату праці непедагогічним працівникам (25% від загальної кількості працівників загальноосвітніх закладів).

Також обласним та районним бюджетам переданий компенсаційний фінансовий ресурс (14,9 млрд. грн.) у вигляді додаткової дотації на утримання закладів освіти та охорони здоров’я: обласним бюджетам – 5,9 млрд. грн., районним бюджетам – 9,0 млрд. грн. Це ставить об’єднані територіальні громади та міста обласного значення в значну залежність від обласної та районної влади.

Парламентські слухання на тему: «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні» (16 листопада 2016 року). Серед ключових причин, що негативно впливають на розвиток системи освіти в Україні, були названі недостатність рівня фінансування освітньої галузі та неефективне використання наявних ресурсів. Так упродовж останніх років на освіту Україна витрачає з бюджету різних рівнів, включно із спеціальними фондами приблизно 5,3% валового внутрішнього продукту (ВВП), а видатки на освіту з Державного бюджету не перевищують 3% ВВП. У 2013 році бюджетна забезпеченість одного учня школи склала 8123 гривні, що у доларовому еквіваленті складало близько 1000 дол. США. У 2016 році бюджетна забезпеченість 1 учня в Україні складає близько 10 тисяч гривень, що у доларовому еквіваленті складає приблизно 400 дол. США, тоді як у Європі – 6,8 тис. євро.

Підсумком роботи Парламентських слухань стали Рекомендації, які будуть подані на затвердження Верховній Раді України. Серед ключових рекомендацій, зокрема в частині фінансування середньої освіти були озвучено такі тези:

• скасувати заборону фінансування загальноосвітніх навчальних закладів за рахунок освітньої субвенції, кількість учнів у яких становить менше 25 осіб (результатом запровадження цієї заборони стало вивільнення близько 4 тисяч вчителів, закриття понад півтори сотні малокомплектних шкіл та створення опорних шкіл і філій, функціонування яких не передбачено законами України);

• розмежувати додаткову дотацію на покриття поточних витрат закладів освіти та охорони здоров’я та передати її бюджетам міст та об’єднаних територіальних громад;

• розробити пропозиції щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо визначення мінімального розміру видатків державного або місцевих бюджетів для забезпечення обов’язкової освіти одного здобувача освіти у межах державних стандартів освіти, які повинні стати обов’язковими для усіх засновників навчальних закладів, незалежно від форми власності;

• відновити дію державних цільових програм, спрямованих на придбання шкільних автобусів, забезпечення сучасними засобами навчання, оновлення матеріально-технічної бази, тощо.

Подальші сценарії

Є два можливі варіанти фінансування середньої освіти у 2017 році – згідно з проектом Державного бюджету України на 2017 рік (52,6 млрд. грн.) і згідно з рекомендаціями Парламентських слухань – в обсязі 10% національного доходу (180,9 млрд. грн.).

Світова практика свідчить, що система освіти може успішно функціонувати і розвиватись, якщо рівень витрат складає 5-7% ВВП. Середній світовий показник становить 4,9% ВВП.

Який сценарій обрати? Гарне запитання для обговорення.

Важко розраховувати, що бюджет освіти збільшать до 10% ВВП. Більш ймовірно, що треба буде рухатись по «жорсткому» сценарію Державного бюджету України на 2017 рік.

При цьому можливий варіант «А» – «розмазування» наявних ресурсів по існуючій освітній мережі і варіант «Б» – оптимізації освітньої мережі та додаткове фінансування з боку держави цільових видатків.

Саме в цьому руслі, на мій погляд, і рухається Міністерство освіти і науки, що підтверджується розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року «Деякі питання використання у 2016 році освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам», згідно з яким на цільові видатки загальноосвітніх навчальних закладів у 2017 році спрямовується 800 млн. грн., у тому числі 52,2 млн. грн. для Львівської області: 14,6 млн. грн. – на підтримку об’єднаних територіальних громад (придбання шкільних автобусів; оснащення загальноосвітніх навчальних закладів засобами навчання, у тому числі кабінетами фізики, хімії, біології, географії, математики, навчальними комп’ютерними комплексами з мультимедійними засобами навчання; впровадження енергозберігаючих технологій); 22,2 млн. грн. – на оснащення загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням природничих та математичних предметів (спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів) I-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів, гімназій (гімназій-інтернатів), колегіумів (колегіумів-інтернатів), ліцеїв (ліцеїв-інтернатів) та опорних закладів засобами навчання, у тому числі кабінетами фізики, хімії, біології, географії, математики, навчальними комп’ютерними комплексами з мультимедійними засобами навчання; впровадження енергозберігаючих технологій; 15,5 млн. грн. – на придбання шкільних автобусів (не більше 70% – за рахунок освітньої субвенції, не менше 30% – за рахунок коштів місцевих бюджетів).