У п'ятницю, 8 березня, ведучий ZAXID.NET Новин Андрій Дрозда обговорить завершення військової кар'єри і ймовірний початок політичної кар'єри генерала Валерія Залужного.
***
Минув рівно місяць від звільнення генерала Залужного з посади головнокомандувача Збройних сил України. І саме тепер від президента Володимира Зеленського ми дізналися про офіційне погодження кандидатури Залужного на посаду Надзвичайного і Повноважного Посла України у Великій Британії. Глава держави розповів, що генерал сам висловив бажання працювати амбасадором нашої держави.
Зі слів президента ми дізналися, що погодження від британської сторони поки що немає. Тобто у Лондоні про кандидатуру посла, ймовірно, теж довідалися з новин. Хоча чутки про саме таке продовження кар'єри Залужного ходили ще місяць тому, але базувалися вони на джерелах та інсайдах журналістів, яким повірили далеко не всі. І ось виявилося, що «джерела» не помилялися.
Робота попереднього посла України у Великій Британії Вадима Пристайка раптово завершилася торік у липні, коли він дозволив собі прокоментувати на телебаченні реакцію президента Зеленського на заяви тоді ще британського міністра оборони Бена Воллеса щодо вдячності з боку України. Тоді Зеленський у Вільнюсі саркастично зауважив, що тепер щоранку прокидатимемось і дякуватимемо Бену Воллесу. А посол Пристайко у телестудії назвав ці слова президента дещо «нездоровим сарказмом». З роботою в Лондоні довелося попрощатися.
Валерій Залужний не володіє англійською мовою настільки вільно, щоб ходити на британське телебачення, тож можливо це врятує його від долі Вадима Пристайка або ж Андрія Мельника – іншої нашої яскравої телезірки в часи його роботи послом у Німеччині. Аби стати дипломатом Залужний завершив свою кар'єру в Збройних Силах, адже існує пряма заборона призначати військових на дипломатичні посади.
Реакції на новину про Залужного були дуже різними. Скажімо, таборі прибічників Петра Порошенка панували подив, розгубленість і навіть обурення. Дехто з відомих опозиційних депутатів навіть заперечив суб'єктність Залужного і його здатність самостійно і свідомо приймати рішення щодо свого майбутнього. Наприклад, депутатка Софія Федина вирішила вкотре звинуватити Зеленського у ненависті та зневазі до армії.
Емоційно неврівноважені дописи Федини це звісно викид внутрішнього розчарування від рішення Залужного ось так продовжити свою роботу в команді президента Зеленського, а не стати фронтменом опозиції поруч із самим Петром Порошенком. В уяві Федини та її однодумців формула «Гетьман + Отаман» має гарантувати розгром Зеленського. Саме тому близька до Порошенка агенція «Социс» уже малює впевнену перемогу Залужного над чинним президентом на майбутніх виборах, які бозна-коли відбудуться. Ще один соратник Порошенка Юрій Луценко теж мудрує, що Залужний нібито перебуває на етапі Віктора Ющенка часів Нацбанку. Коли він вже усвідомив, що від булави йому не відкрутитися, але всіляко при цьому тягнув час.
Отже, Луценко вважає бойового генерала безвольним мрійником, який тікає від власної долі, але все одно доля його наздожене, бо так хоче народ і Петро Порошенко. Луценка мало цікавить, чого в цей момент хоче сам Залужний. А ось Віталій Портников порівнює призначення Залужного послом із «совковою» практикою почесних відряджень якомога далі з країни тих членів політичної еліти, які з різних причин випали з обойми.
Отож у нас складається цілий ряд метафор призначення Залужного: синекура, почесна пенсія, заслання. Залишається довести цей абсурд до краю і порівняти призначення Залужного в одну зі світових столиць зі спробою ув'язнення Наполеона на острові Ельба чи Святої Єлени. До речі, простір таким спекуляціям створює також відсутність позиції самого Залужного. Минає доба від новини про його погодження на дипломатичну посаду, а сам він жодним чином про це не висловився. Зрештою Залужний мовчить уже місяць після відставки. Дипломатично мовчить. Можливо, надто зайнятий вивченням англійської мови.
Швидше за все, Валерій Залужний буде цілком добрим послом України у Великій Британії. І так виглядає, що так робота справді йому до душі. Може, згодом він навіть повернеться в українську політику, коли для цього будуть відповідні умови. І хоч сьогодні рішення бойового генерала зі статусом «рятівника нації» поїхати працювати за кордон під час війни багатьом може здатися невдалим, але високий рівень народної підтримки й довіри до Залужного триматиметься ще дуже довго.