Гриневич відреагувала на критику закону про освіту через мови нацменшин

Гриневич відреагувала на критику закону про освіту через мови нацменшин
фото Педпреса
Лілія Гриневич пояснила сьому статтю нового закону про освіту

Міністр освіти Лілія Гриневич наголосила, що ухвалена мовна стаття закону «Про освіту» відповідає Конституції України.

«Я вважаю, що те, що відбулося, воно відповідає Конституції. Для нас було важливо не порушувати Конституцію, але ми в цьому випадку йдемо на те, щоб дитина під час початкової школи почала вчити українську мову і далі продовжувала нею навчання", – сказала міністр, пише «Українська правда».

Як відомо, одразу після прийняття закону «Про освіту» у Верховній Раді румунська спільнота Чернівецької області попросила президента Петра Порошенка ветувати цей закон з тим, що він, мовляв, «неконституційний».

«Ст. 7. про мову освіти містить норми, що суперечать статтям 10, 22, 23, 53 Конституції України та прокладають шлях до мовної асиміляції національних меншин», – йшлося у їхньому відкритому листі.

Свою критику також озвучило і Міністерство закордонних справ Угорщини.

«Україна встромила Угорщині ножа в спину, внісши зміни до закону про освіту, який сильно порушує права угорської меншини», – заявив міністр закордонних справ цієї країни Петер Сіярто і зазначив, що Угорщина вважає закон ганебним.

«Ганебно, що країна, яка прагне розвивати дедалі тісніші відносини з Європейським Союзом, схвалила рішення, що є у повній опозиції до європейських цінностей. Це неприпустимо, що Україна позбавила угорців їх права навчатися рідною мовою в школах і університетах і залишила їм таку можливість тільки в дитячих садах і початкових школах», – сказав Сіярто.

Гриневич пояснила, що наразі склалася ситуація коли діти нацменшин, «закінчуючи школу за бюджетні кошти, не володіють українською мовою».

«Більше того – вони не можуть вступати до вищих навчальних закладів нормально. Тому що вони складають, наприклад, зовнішнє незалежне оцінювання з дуже низьким результатом. І в зв’язку з цим ми отримуємо такий анклав де виходить дитина з повною середньою освітою, але вона не може спілкуватись державною мовою, вона ніколи не потрапить на державну службу», – пояснила міністр.

Вона також додала, що «діти з інших мовних груп – такі як угорська, румунська – взагалі стають ізольованими від іншої частини України».

Як відомо, стаття 7 нового закону про освіту передбачає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. При цьому держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях державною мовою в державних і комунальних закладах. Нацменшинам гарантують право навчатись в комунальних дошкільних закладах поряд з державною мовою мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через окремі класи (групи) з навчанням мовою нацменшини поряд з державною, і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.

Корінним народам України гарантують право на навчання в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти поряд з державною мовою мовою відповідного корінного народу.

Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідного корінного народу чи національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.

За цією ж статтею, заклади освіти забезпечують обов'язкове вивчення державної мови, зокрема, у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти в обсязі, що дає змогу провадити профдіяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.

У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладати одну або декілька дисциплін двома та більше мовами – державною, англійською мовою, іншими офіційними мовами ЄС.

За бажанням тих, хто отримує професійну та вищу освіту, заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови корінного народу чи національної меншини як окремої дисципліни.

Особливості використання мов в окремих видах та рівнях освіти визначаються спеціальними законами.

Ті, хто почали навчання у школі до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжать здобувати освіту за правилами, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук