IronMan зі Львова

«Це найбільш дисциплінований рік, який я провів», – так підсумував 9 місяців свого життя Володимир Мисак в інтерв’ю ZAXID.NET. Наприкінці 2016 року він вирішив взяти участь у змаганнях IronMan, коли учасник має проплисти 3,8 км, проїхати на велосипеді 180 км та ще 42,2 км пробігти. І все це менше, аніж за 15 год. та 50 хв.

«Рік пройшов дуже круто. Я буду пам’ятати, що я робив 13 серпня 2017 року», – розповів Володимир. Адже саме в цей день йому вдалося фінішувати на IronMan у Гамбурзі, попри численні складнощі, які виникли на шляху.

За освітою він «логіст», у 2007 році закінчив «Львівську політехніку», пластун. Ідея про те, щоб взяти участь у змаганнях IronMan зародилася ще чотири року тому.

«Там дистанції не вкладалися в голові. Кожна з трьох – це реально багато, а разом – це дуже багато. Виклики – вони мотивують. Я собі це поклав в папочку «мрії» і мріяв це колись зробити. Це трішечки додавало мотивацію», – зазначив Володимир.

І наприкінці 2016 року виріши втілити цю мрію у життя, «підписавши» на це ще двох друзів. Для цього вони почали готуватися по системі, яка передбачала вісім тренувань на тиждень – двічі плавання, тричі велосипед і ще тричі – біг. Підготовка до таких змагань вимагала 13-18 годин чистого тренувального часу щотижня і мабуть, ще раз так займали інші речі, що так чи інакше, пов'язані з підготовкою. В піковий період перед змаганнями час на тренування доходив до 20 годин на тиждень. В такі дні графік складався з 3,5-4 кілометри у басейні зранку і 18 кілометрів бігу ввечері у вівторок. У середу – 90-100 кілометрів на велосипеді. У четвер зранку знову 3,5-4 кілометри у басейні і 22 кілометри бігу ввечері. У п’ятницю – 100 кілометрів на велосипеді, в суботу – 26 кілометрів біг, у неділю – 120-150 кілометрів на велосипеді.

«Крім того треба підібрати, протестувати спорядження на кожен вид спорту. Також раз в тиждень в обов’язковому порядку відновлювальні процедури – баня і масаж. Більше спати треба було, – пригадує Володимир. – Поєднувати з повноцінною роботою та сімейним життям – дуже важко. Так «випали» дні народження. В тому числі свій. Коли в тебе в день народження, робочий день і 20 кілометрів бігу. Треба було перебудувати життя. Але тоді ти знаєш, що ти можеш досягати, наскільки ти можеш бути ефективним».

Лише за час тренування Володимир проїхав 4 тисячі кілометрів на велосипеді, пробіг більше тисячі кілометрів та проплив 130 кілометрів. Однак каже, що це результати, які зафіксовані. Чимало тренувань на початку відбувалися без трекерів, тому їх результати не збереглися.

«Майже до Штатів з’їздив на велосипеді, збігав до Києва і назад. І заплив трохи дальше за Івано-Франківськ», – жартує Володимир.

Однак окрім фізичних тренувань, слід виробляти в собі і силу волі, зазначає Володимир: «Коли в тебе тренування 150 кілометрів на велосипеді, ти тренуєшся не тільки фізично, але й свою здатність морально осилити цю дистанцію». Також важливим є й правильне харчування. «12 годин високоефективного навантаження – ти маєш тримати баланс води, солі і цукру в організмі. І ти повинен правильно побудувати систему харчування. Це найбільше, чому слід приділяти увагу, окрім плавання, велосипеду та бігу».

Щодо самого змагання IronMan, то найважче було саме плавання, зізнається Володимир: «Це найагресивніший момент. Це як оселедці в банці. Воно класно виглядає ззовні, але ти отримуєш по голові, плечах, руках, тілу. І хтось інший отримує від тебе. І не через те, що ти так хочеш, а просто ти кидаєш руку, і вона по комусь може попасти».

Інші дисципліни далися Володимиру значно легше. Завдяки тренуванню марафон він подолав швидше, аніж деякі інші «чисті» марафони (лише біг) до цього, де він брав участь.

Велосипедний заїзд під час IronMan

Однак під час змагань сталась неприємна ситуація.

«Найважче, але найцікавіше – я загубив чіп у транзитній зоні після води. Я це побачив на сотому кілометрі на велосипеді. І через це почалася сильна демотивація. Бо я згадав історію товариша, якого була така сама ситуація, і йому не зарахували фініш. Це справедливо, адже судді не можуть перевірити чи ти був, чи не був, коли всі учасники трекаються. Я засмутився. Адже було витрачено рік життя, дружина на восьмому місяці вагітності, яка мене підтримувала. Багато зусиль заради цього. Але я вирішив, що маю зробити все, щоб мені фініш зарахували. Поговорив із суддями декілька разів. Вони не знали що робити. В транзитній зоні я шукав, де мені можуть видати запасний чіп. Оскільки в Гамбурзі це було вперше, вони не були готові до цієї ситуації, хоча мали б бути готові. Там я втратив десь півгодини. Не знайшовши чіпу, я придумав свою систему – на кожному пункті фіксації часу стоїть людина. Я цим людям пояснював, що я загубив чіп, але хочу фінішувати і тому просив записати свій час. І так я чотири кола. Виявилося, що на четвертому колі ці люди замінилися, і заново пояснювати. Але завдяки тому, що в мене був gps-трек, підтвердження волонтерів, точно я є на фотографіях, спілкувався з суддями, мені зарахували мій час. Це було найважче. Я думаю, що я досить гарно вийшов з цієї ситуації», – розповів Володимир.

Загалом Володимир фінішував з часом 11 годин 54 хвилини. Це дозволило йому зайняти 79 позицію у своїй віковій категорії.

Щодо участі у майбутніх змаганнях IronMan, то Володимир відповів «Скоріше так. Так». Однак заявив, що не планує це робити кожного року. Адже поставлену ціль – фінішувати – він досягнув. А в майбутніх змаганнях слід покращувати результати. Що вимагає чимало тренувань і часу. Якого зараз не так багато. Під час участі у IronMan його дружина була на 8 місяці вагітності, а у вересні народила хлопчика.

Володимир та його дружина Христина

«Це ціль, яку можна повторювати. Раз в п’ять років я братиму участь. Це добре для мотивації та дисципліни. Це найбільш дисциплінований рік, який я провів. Якщо я чотири роки проведу, дисциплінувавши себе в чомусь іншому – батьківстві, вивчені англійської мови, кар’єрі, – то це буде навіть цікавіше», – зазначив Володимир.

Для тих же, хто хоче взяти участьу IronMan, Володимир зазначає, що це «задоволення» не з дешевих. Адже лише стартовий внесок на змагання становить 550-700 євро. Слід врахувати купівлю необхідного спорядження – велосипеда, гідрокостюму. Тож найскромніші витрати потягнуть 3 тис. доларів.

Тепер же Володимир готується бігти марафон у Києві 8 жовтня. Однак цього разу забіг буде благодійний. Кошти збиратимуть на інклюзивні канікули у центрі «Джерело».

Фото: facebook-сторінка Володимира Мисака