Кавовий експеримент

Дорослі українці в середньому випивають 15 чашок кави на тиждень. Її відходами удобрюють землю, вона забиває каналізацію, якось нею навіть пробували посипати слизькі доріжки взимку, а українські науковці вирішили перетворити відходи цього продукту на успішний винахід. Киянин Юрій Тустановський і сум’янин Дмитро Бідюк заснували екологічний стартап Rekava. Із використаної кавової гущі вони навчилися виробляти чашки для наступних порцій цього напою. Цей екопосуд повністю розкладний і вирішує кілька проблем утилізації відходів.

Через війну науковці переїхали до Львова і вже тут започаткували ще одну лінійку свого товару – біорозкладні ароматичні свічки із запахами незламних міст, що вже понад рік чинять відчайдушний опір ворогу. ZAXID.NET поспілкувався з підприємцями про нові виклики для бізнесу і науки в час війни.

Кава-стаканчик-біопаливо

Все почалося три роки тому в Сумах. Викладач Сумського аграрного університету, кандидат технічних наук Дмитро Бідюк багато років працював над дослідженнями у сфері харчових технологій. Свою роботу називає науковою творчістю.

«Це генерація ідей, пошук шляхів використання будь-чого. Я – харчовий інженер-технолог, тому мені було цікаво зробити щось саме з харчової сировини. Раніше працював над розробкою біорозкладних пакетів. Набув досвіду, навичок, знань у цьому напрямку. А останні три роки працюю над переробкою кавової гущі», – розповідає Дмитро.

Впродовж трьох років науковець експериментував над виготовленням стаканчика із кавових відходів. Створив багато прототипів, вдосконалював їх. Основні властивості такого стаканчика з кавової гущі в тому, що він зроблений з натуральної харчової сировини, без синтетичних чи біорозкладних полімерів. І ця ідея вирішує проблему переробки відходів.

Науковець навчився виробляти з кавових відходів одноразовий посуд

«Посуд легко утилізувати – він розкладається за 2 місяці. Після компостування він буде добривом. Але ми плануємо амбітну ціль – перетворити стакан у горщик для рослин або зробити з нього біопаливо. Збільшити додану вартість продукції після використання», – пояснює науковець.

Дмитро Бідюк описує технологію повторного використання кави. Головне – правильно підготувати кавову гущу. Вона сама по собі непридатна, бо волога, має аромат і кавову олію. Для зберігання і повторного використання її треба або підсушити, або зберігати в контейнері в морозилці. Далі технологи забирають всі ці непотрібні залишкові властивості, перетворюють гущу в порошок, який змішують з іншими харчовими компонентами і перетворюють на суху суміш. Прес надає масі форми. А всередину такого стаканчика дають покриття з кукурудзи, яке напрацювали самостійно. Такою технологією можна зробити будь-який посуд, окрім пляшки, бо там складна форма.

Бізнес-партнером Дмитра є ще один науковець, кандидат економічних наук Юрій Тустановський. Раніше він працював у фінансовій сфері, тож у новому стартапі відповідає за роботу з партнерами, інвесторами, клієнтами, займається бізнес-розвитком проекту.

«Кожен з нас цікавився циркулярною економікою, відповідальним виробництвом і споживанням. Дмитро займався науковою діяльністю у сфері харчових технологій, я – у сфері економіки й бізнесу. На перетині всіх цих інтересів три роки тому ми почали розвивати власний бренд», – каже Юрій Тустановський.

Юрій Тустановський і Дмитро Бідюк на виробництві

Спершу їхні напрацювання були схожі радше на хобі і стартап. Але за рік роботи у Львові команда вже робить ремонт у новому виробничому приміщенні і шукає найманих працівників. З переробленої кавової гущі Rekava навчилася робити одноразові біорозкладні стаканчики, декоративні аромасвічки, горщики для розсади та підставки для напоїв.

Запахи незламних міст

Якщо для масового виробництва стаканчиків Rekava потрібно ще знайти інвестиції, то свічки зараз – їхній найпопулярніший продукт. Це виробництво засновники запустили після релокації до Львова. Декоративна аромасвічка в біорозкладній ємності з символічним ароматом міст дуже популярна як в Україні, так і за кордоном, це зараз близько 80% всіх продажів підприємців. Юрій каже, що вони не планували виготовляти свічки, це радше спонтанне рішення. Але експеримент вдався. До продукту додали емоційну складову, тому він став популярним.

Кожна ароматична свічка має характерний запах українського міста. Київ – це аромат бузку та каштану, Донецьк асоціюється його мешканцям із трояндами, яких до окупації в місті було понад мільйон, Луганськ – із абрикосами. Про Херсон нагадує запах кавуна, про Крим – винограду. Свічки виготовлені з соєвого воску, з дерев’яним гнітом і яєчною шкарлупою як його тримачем у стаканчику з кавової гущі. Все повністю розкладне. Свічку можна перетворити у горщик для рослин, до кожної додається ґрунт і насіння.

Свічки із запахами українських міст

«Коли вона догорить, у вас на дні залишиться шматок яєчної шкарлупи, сама ємність і кришка. Все біорозкладне, є кілька опцій, як це утилізувати. Якщо ви не маєте натхнення, ви просто викидаєте її в смітник, і вона через кілька місяців розкладеться. Якщо компостуєте, викидаєте в органіку, вона стає добривом. Якщо берете субстрат, який ми вкладаємо додатково в пакунок, кидаєте всередину ємності, заливаєте водою, вона розбухає, як ґрунт, куди кидають додану насінинку. Через тиждень у ній проросте рослина. А потім цей міні-вазон разом з ємністю висаджують у керамічний горщик чи ґрунт», – так пояснює лайфхак співзасновник стартапу Rekava Юрій Тустановський.

Вазони для розсади також повністю розкладні

Дмитро підраховує, що для виготовлення тари на тисячу свічок йде приблизно 150 кг кавової гущі. Зараз підприємцям забезпечують сировину кілька партнерів. Але її легко можуть збирати будь-які кав’ярні, АЗС, великі компанії, де масово споживають каву. Одна маленька кав’ярня в день продукує приблизно 5 кг гущі. Один McDonald’s за добу – 15 кг. В Україні утворюються тонни цієї гущі і 99% її викидаються, пояснюють підприємці.

Екологічна свідомість людей

До війни в Україну щорічно завозили 40-70 тис. тонн кави в зернах. Якщо перевести це на гущу, тобто відходи, це приблизно в 1,5 рази більше – 60-100 тис. тонн. Тільки в Україні в мережах закладів харчування одноразові стаканчики і кришки використовуються мільйонами. Менше 5-7% людей приходять за кавою зі своєю чашкою. А ті інші 93% потребують тари, в яку їм налиють напій. Для того, щоб їх замінити екологічними, їх треба виготовляти хоча б сотні тисяч. Реалістичне бачення засновників Rekava – за допомогою технологій досягнути повного виробничого циклу і серійно виготовляти 5 тис. стаканів на місяць, а потім поступово нарощувати обсяги.

Питання ціни найважливіше при спілкуванні з цільовими партнерами Rekava. Є заклади, які розуміють, що для багатьох клієнтів важливо бути причетними до чогось дружнього до довкілля і не генерувати сміття.

«На момент початку повномасштабного вторгнення ми мали фінальний прототип стаканчиків, розіслали їх 15 кав’ярням по Україні, вони протестували, дали свій відгук. Питання ціни – одне з ключових. Звісно, вони в 2-2,5 дорожчі, ніж пластикові чи паперові. Але знаходився бізнес, який казав, що для них це прийнятно», – каже Юрій Тустановський.

Українські заклади харчування продукують мільйони пластикового сміття, яке не переробляється. Натомість стаканчики Rekava розкладаються за два місяці

Дмитро Бідюк доповнює, що знизити ціну можна завдяки збільшенню обсягу виробництва. А для того, щоб продукт користувався більшим попитом, має бути заборона на використання пластикових виробів.

«Я вірю в те, що в Україні їх заборонять, і бізнесу доведеться шукати альтернативу. До того часу ми вже запустимо серійне виробництво і якусь частину ринку зможемо задовольняти. Ціна також залежить від обсягу виробництва. Якщо ми налагодимо постачання сировини, відпрацюємо технологію в промислових умовах, будемо мати контакти покупців. Завдяки збільшенню обсягу ми зможемо знизити ціну і конкурувати з екологічними альтернативами», – пояснює науковець.

Для розуміння важливості екологічних проблем потрібно пояснювати людям шкідливість дешевих товарів.

«Якщо цікавить основна функція свічки – запалити, – то можна купити парафінову свічку за 15 грн, яка виконає цю функцію. Наш продукт – це не тільки про функцію. Там багато складових. Це інновація, дружність до довкілля, емоційний фактор (свічки – аромати регіонів), якісні складники. Соєвий віск ми купуємо в топової американської компанії. Віск роблять з сої, натомість парафін – це похідний нафтопродукт. Комусь це неважливо, але не всім. Тому декому це задорого, але є люди, які розуміють цінність та унікальність і здивовані, чому так дешево. Ми віримо, що знайдеться бізнес, який готовий платити дорожче за екопосуд», – пояснює Юрій.

Одноразовий розкладний посуд Rekava не має аналогів на ринку. Зазвичай такими екоспробами є паперові стаканчики з плівкою всередині або просто пластикові. «В Україні це взагалі не переробляється, за кордоном намагаються. У Німеччині, Новій Зеландії є бренди, які працюють з кавовою гущею, але вони роблять з неї багаторазову чашку. Однак це не вирішує проблеми одноразового посуду. Наша розробка – одна з альтернатив. Є спроби робити стаканчики з кукурудзяного крохмалю. Але часом бувають спроби грінвошингу, введення в оману покупців», – зазначає Юрій Тустановський.

Якщо дивитися в розрізі міст, то у Києві помітно більше спроб комерційних організацій працювати на ринку екотехнологій. Водночас у Львові краще поставлений процес збору органіки, кажуть стартапери. Але ці проблеми системні і глобальні – немає жодного повноцінного заводу, який би міг не просто спалювати, а компостувати за стандартами. Немає організацій, які б займалися сертифікацією і дослідженнями екологічності продукції. Такі сертифікати можна отримати лише в ЄС, але це складніше процедурно, займає багато часу і коштує дорого. Є речі, де може щось зробити бізнес, але такі масштабні речі без ролі держави неможливо вирішити, переконані підприємці.

Інвестори переманюють за кордон

Щодо майбутнього свого проекту і розвитку бізнесу у сфері інновацій підприємці сподіваються на допомогу інвесторів і вихід на міжнародний ринок.

«Усі наші розробки, продукти з самого початку були більше орієнтовані на Захід. Враховуючи обставини, в яких ми живемо, тема екології точно не №1 зараз. Ми це бачимо з точки зору продажів, зацікавлення. Коли ми створювали цю концепцію, ми хотіли, щоб цей продукт був експортоорієнтований. Створений в Україні, але продавався в основному за кордоном», – пояснює Юрій.

Rekava презентує себе на виставках, конференціях, конкурсах. Торік відбувся відбір Українського фонду стартапів спільно з Мінцифри на участь у міжнародній престижній виставці CES в Лас-Вегасі. Rekava пройшла кілька етапів відбору, пітчинг, її відібрали разом з 11 іншими стартапами, які представляли Україну серед 173 країн світу. Це привернуло увагу закордонних партнерів до українського бізнесу, окреслило можливості для міжнародної співпраці.

Стенд Rekava на міжнародній виставці технологій CES у США

Для запуску серійного процесу виробництва посуду підприємцям потрібно дооблаштувати свою лабораторію. Обладнання для виробництва можна купити в Україні, але підприємці потребують підтримки партнерів, інвесторів. Завдяки раніше виграним грантам вже змогли придбати частину техніки. Почати серійне виробництво посуду – їхня ціль до кінця цього року.

«Нещодавно ми дійшли висновку, що є попит на одноразові кавові капсули для кавомашин. Бо пластикові капсули неможливо переробити – це пластик і використана гуща всередині. Ми вже зробили прототип, який тестують. Його після використання зможемо переробляти ми самі», – каже Дмитро Бідюк.

Засновники Rekava планують працювати в Україні, але продавати товар на експорт

Загалом в Україні, незалежно від обставин війни, надзвичайно складно створити бізнес, який хоче займатися інноваціями, зізнаються засновники Rekava.

«Досить мало елементів, які можуть надати підтримку, для створення екосистеми. І це не тільки про гроші. Чи не найактивніше працює в цій площині Український фонд стартапів, але цього недостатньо, бо вони не можуть фінансово підтримати, лише скоординувати, допомогти взяти участь у міжнародному заході. Тому розвиваємося власними силами. Інвестиції в Україні сконцентровані на темі IT, а бізнес у сфері cleantech відчуває надзвичайну складність. Від закордонних інвестиційних фондів не раз чули заклики подаватися, але умовою є робота не в Україні. Реальність така, що багато хто поїхав. Для них це розвиток, але хотілося б, щоб це було в Україні», – розповідає Юрій Тустановський.

Засновники Rekava наголошують, що залишаються працювати в Україні, переїжджати за кордон не планують і сподіваються, що екологічна тематика, а також бізнес, пов’язаний з нею, отримають належну увагу і підтримку як зі сторони держави, так і від далекоглядних інвесторів.

Усі фото Rekava