Кілька слів про акт вандалізму у Гуті Пеняцькій

Про акт вандалізму, який днями трапився у Гуті Пеняцькій, дізнався не лише з медіа. Розмовляв з головою Бродівської районної ради та кількома депутатами. Отримав розширену інформацію від секретаря Державної комісії з увічнення пам'яті, директора комунального підприємства "Доля" Святослава Шеремети з місця події.

Щодо оцінки того, що сталося: тут все просто, товариство. Наміри продовжити "війну пам'ятників" і далі вбивати клин між українцями і поляками більш, аніж очевидні. Як, зрештою, кому це вигідно. Тому йдемо далі. Дії Нацполіції цілком адекватні - кримінальне провадження відкрито. Чекаємо і на активну роботу у напрямку виявлення зловмисників і від управління СБУ у Львівській області. Зрештою, можливо і актуальний привід для кадрових рішень на рівні району, де це сталося.

Мав також розмову з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Польща Яном Пєклом. Повністю порозумілися. Кілька разів обговорили те що сталося з Олегом Синюткою – головою ЛОДА. Завтра, 11 січня, заступник голови Львівської обласної ради Володимир Гірняк буде також на місці інциденту. Оцінимо, чим можемо зарадити, що можемо спільно і разом зробити із відновлення цього меморіалу.

Верхрата (зверху) vs Гута Пеняцька (внизу) – 10 відмінностей, а то й менше. Почерк - той же …

Отже, наш основний месидж для польських (і не тільки) друзів: місцева влада на Львівщині НЕбезпорадна до провокацій і глупості, навпаки – солідарна у позиції неприпустимості воєн з надгробними пам'ятниками у ХХІ столітті та невідворотності покарання за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Збігається вона з точкою зору директора української урядової установи – Інституту національної пам'яті. Маю надію, що в цьому нас підтримує і більшість немаленького і впливового корпусу народних депутатів від Львівщини.

А ще принагідно хочу зауважити, що з проханням зайняти саме таку безкомпромісну позицію щодо провокацій з руйнуванням пам'ятників на польському боці неодноразово звертався до регіональної виконавчої та самоврядної влади і найвищого керівництва Республіки Польща (в особі, приміром Спікера Сенату пана Карчевського). І не тільки особисто, а на основі ухвалених (і навіть люб'язно перекладених) офіційних рішень Львівської обласної ради. Тож саме тепер, сподіваюся, на тотожну позицію наших польських колег стосовно Верхрати і не тільки.

Одвічний ворог він хитрий, сильний і тільки чекає на те, щоб нас посварити...

Але ж і ми мудрі, чи не так?