Коли помре путінізм - 2

У червні 2014 року, намагаючись відповісти на винесене у заголовок запитання, я писав з неабиякою часткою обережності: «Це шкідливе для доль цілих народів явище (путінізм, – ред.) може померти ще не скоро, якщо Захід не піддасть його ретельній ревізії, якщо не виробить дієвої протиотрути і не стане суворіше ставитися до дотримання власних принципів». Весь сенс тоді був у слові «може». Так нерідко пишуть, коли існують побоювання або надія, що прогноз не збудеться.

Сьогодні є всі підстави писати з набагато більшою визначеністю. За минулі майже два роки такі підстави дали, по-перше, слабкі й розрізнені дії Заходу щодо приборкання російського агресора, по-друге, всередині самої Росії за цей час відбулося чимало такого, що аж ніяк не породжує надмірного оптимізму.

Абстрагуємося поки що від Заходу. Є чимало ознак того, що, якими б зараз не були дії провідних країн світу щодо Росії, на існуванні путінського режиму це ніяк або майже ніяк не відіб'ється. На економіці Росії відіб'ється, на житті народу – теж, і дуже згубно. А ось основи путінщини західні санкції навряд чи похитнуть. Найбільш наочно бачимо це на прикладі створення Путіним так званої Національної гвардії.

Нагадаємо, 5 квітня під час зустрічі з главою МВС РФ Віктором Колокольцевим, главою ФСКН Віктором Івановим і командувачем Внутрішніми військами МВС РФ Віктором Золотовим російський правитель оголосив про створення в країні Національної гвардії. «Рішення прийнято, ми створюємо новий федеральний орган виконавчої влади на базі Внутрішніх військ МВС, створюємо Національну гвардію, яка буде займатися боротьбою з тероризмом, організованою злочинністю, у тісному контакті з Міністерством внутрішніх справ продовжить виконувати ті функції, які виконували підрозділи ОМОН, СОБР і т. д.», – заявив господар Кремля.

Після виходу цієї новини багатоголосий хор оглядачів в усьому світі видихнув питанням: навіщо Путіну знадобилася ще й Національна гвардія? Йому і так підпорядковуються всі силові структури країни, на них давно вже «сидять» найвірніші та перевірені путіністи. Варто тільки фюреру клацнути пальцями – і силовики «спакують» будь-якого «екстреміста», будь-якого критика режиму. Невже Путін всерйоз вирішив притиснути організовані злочинні угруповання, більшість з яких фактично очолюють його дружки і дружки його дружків?

А може, виходець із КДБ всерйоз побоюється спалаху тероризму в зв'язку зі своїми злочинами в Сирії? Навіть якщо припустити, що це – основна причина створення Нацгвардії, все одно вибір Путіна здається досить дивним. Для ефективної боротьби з тероризмом потрібні підрозділи, особовий склад яких має зовсім іншими хисти, ніж натягані на розгін беззахисних мітингів бійці ВВ, «ОМОН» і «СОБР».

Але не все так просто. Хоча в Росії поліція й армія, як і раніше, здатні фізично придушити будь-який масовий протест, а приручені «суди» – піднести це свавілля з боку влади як забезпечення «законності», все ж за останні два роки в країні відбулися помітні зміни. Так, у ЗМІ вже давно гуляє версія про те, що в Кремлі «посилилася сутичка кланів». Деякі авторитетні суспільно-політичні персонажі навіть припускали, що в Росії може відбутися «палацовий переворот».

«Я думаю, що проблема для Путіна з'явиться з його власного оточення. Для моєї країни було б краще, якби трапилося так, ніж через вуличні сутички, тому що при палацовому перевороті проллється менше крові», – заявив ще в грудні 2014 року колишній російський олігарх і в'язень Михайло Ходорковський.

Схожих думок за останній рік прозвучало чимало. Окремі ЗМІ й автори стверджували, що їхні припущення про можливість «палацового перевороту» ґрунтуються на інформації кремлівських джерел. Так це чи не так – перевірити неможливо. Однак такі прогнози не були зовсім вже безпідставними. За роки існування путінського режиму в Росії сформувався «вищий клас», до якого належать наближені Путіна, їхні дружки і родичі, впливові бізнесмени, депутати Держдуми, чини силових структур, «судді», прокурори, регіональні «князьки»... За різними оцінками, вся ця «смокчуча» братія сягає мільйона осіб. Маються на увазі тільки ті представники «еліти», що здатні без проблем придбати велику нерухомість у будь-якій західній країні.

І ось уявіть собі. Люди роками крали та виверталися, маскуючи свою протиправну діяльність, підлість і прислужництво. Накопичили чималі статки. Тепер тільки живи й насолоджуйся благами цивілізації. А вільно насолоджуватися не виходить. Мало того, що сотні росіян потрапили в санкційні списки і не можуть виїхати в західні країни. Ті, хто в заборонені списки поки що не потрапив, вже не можуть безмежно розкидатися грошима без побоювання привернути до себе увагу західних правоохоронних органів. Не життя, а суцільна мука. А все чому? Тому що Путіну заманулося анексувати Крим, почати війну на Донбасі ...

Не всі згодні з такою політикою. За даними Фонду громадської думки, наразі 80 відсоткам мешканців Росії не вистачає грошей до зарплати. Життєвий рівень в країні стрімко впав. Багато пересічних росіян починають розуміти, що своїми безвідповідальними діями на міжнародній арені Путін кинув Росію в безодню важкої економічної кризи. Але якщо багатьом мільйонам російських громадян практично нічого втрачати, крім більш-менш наповненого холодильника, то для «еліти» з її грошима труднощі, які виникли, – чимала життєва драма.

Тому, впевнений, чутки про можливий «палацовий переворот» в Росії, які наполегливо гуляли останнім часом, мали серйозні підстави. І Путін, схоже, вирішив-таки убезпечити себе і свій клан, створивши новий потужний силовий орган.

Зрозуміло, це буде ніяка не гвардія у звичному для цивілізованого світу значенні. Тому що захищати вона буде не правопорядок, не Конституцію, не права і свободи громадян. Для цього в РФ і без того вистачає структур, але толку від них жодного. Сутність нового збройного угруповання яскраво характеризує той факт, що на чолі її Путін поставив Віктора Золотова, який був його охоронцем під час роботи в мерії Санкт-Петербурга. Як відзначають деякі ЗМІ, ця людина, напевно, не тільки знає багато секретів нинішнього господаря Кремля, а й, не виключено, брала активну участь в його сумнівних контактах та угодах. Тож Золотов буде відданим виконавцем волі господаря.

Ще характерний момент. Із законопроекту про Національну гвардію, який Путін вже вніс до Держдуми, недвозначно випливає, що вона має право застосовувати вогнепальну зброю без попередження, якщо зволікання може коштувати життя військовослужбовцю або комусь із громадян поблизу. В умовах правового свавілля, яке панує зараз в Росії, це майже рівнозначно санкції на розстріл окремих людей або акцій протесту.

Росіяни, як видно, вже відчули, куди хилить біснуватий фюрер. Бійців новоствореної силової структури відразу ж охрестили «нацгадами». А один із завсідників соцмереж навіть написав: «Путін вирішив створити загін карателів! Саме так в Кремлі називають нашу національну гвардію».

Все це було б смішно, якби... не знати, хто такий Путін. Фахівці не раз характеризували його як психологічно нестійку людину з масою комплексів. Владолюбний, мстивий, злопам'ятний. Не такий вже розумний, як вважає багато хто. Морально опущений. За ним числяться десятки рішень, які призвели до загибелі тисяч безвинних людей всередині країни. Злочини проти людства, скоєні Путіним за межами Росії, перетворили його не просто в небажаного на Заході політика, а в якусь подобу загнаного в кут щура. А загнані в кут щурі вкрай непередбачувані й небезпечні.

Тому відтепер, вважаю, треба на якийсь час забути про можливість «палацового перевороту» в Росії. Зі створенням структури на чолі з відданим холуєм Золотовим будь-яке джерело небезпеки особисто для Путіна буде швидко і безжально придушуватися. Його оточенню доведеться прийняти нову реальність. Ті, хто раніше хоча б таємно думав про повалення «царя», напевно, запроторять цю думку від гріха подалі.

Настільки ж обережними відтепер варто бути з прогнозами щодо народного бунту в Росії. Хоча стан економіки країни в осяжному майбутньому не буде поліпшуватися, швидше навпаки, але розраховувати на перемогу якоїсь масової акції протесту зубожілих людей в найближчі роки не доводиться. «Карателів» навчать розсіювати великі скупчення людей. Їх будуть морально готувати до масового насильства. Не випадково у ЗМІ вже просочилася інформація, що в «банду Золотова» почали набирати людей зі судимостями та кримінальними нахилами.

Ось що, наприклад, мешканець Єкатеринбурга Сергій Анохін пише на своїй сторінці в Facebook: «Спілкувався я тут з одним ВВ-шником з Золотовських. Великий командир на Уралі. Розповів він, з кого формуються ці бійці вертухайского фронту. Зі шпани! Чесно. Тобто з хлопців, яким на громадянці тільки в тюрму й дорога була. А тут їх відмили, нагодували, грошей хороших дали, тренування там, разважухи різні... З Нижнього Тагілу багато. Це справжні «піхотинці Путіна». Ланцюгові. Жоден з них не відмовиться виконувати будь-який наказ. І ні в якого Бога вони не вірять. Тільки Путін, Золотов-батяня і ще якийсь РПЦ-шний авторитет».

Дуже темні, страшні часи настають в Росії. Угода росіян про обмін свободи на «ковбасу» завершилася найбільш очікувано: ні першого у них тепер не буде, ні другого.

До України все це має найбезпосередніший стосунок. Перш за все українцям не варто чекати, що якимсь чудесним чином путінський режим впаде, і на зміну диктатору-вбивці прийде цивілізований правитель. Не впаде путінщина в осяжному майбутньому. І ще багато років в Росії не буде цивілізованого президента. Путінізм міцно пустив коріння не тільки в Росії, але і в Європі. Багато європейських політиків перебувають під прямим або непрямим впливом Кремля, його грошей. Великої допомоги Україні чекати нема звідки. Треба розраховувати тільки на свої сили. Мобілізовувати ресурси, яких чимало. Повертати вкрадене з казни і заховане в офшорах. Гнати в шию корупціонерів і казнокрадів. Рішучіше придушувати опір «п'ятої колони». Нейтралізувати агентів Кремля. Створювати нову зброю, ставати такою ж сильною і непереможною країною, як Ізраїль. Іншого шляху немає і не буде.

А ще українським громадянам вже зараз треба серйозно потурбуватися про те, щоб нинішня центральна влада країни не перетворилася на якусь подобу путінщини. Ознаки сповзання до аналогічного режиму в Україні вже є. Все йде приблизно за таким же сценарієм, як формувався путінський режим. Але українцям ще не пізно захистити свою свободу і демократію. Поки ще не пізно.

Коли справа демократії в Україні остаточно переможе і зміцниться, путінізм впаде швидко і безповоротно.