Літати без крил

Львівські роуп-джампери вчать, як безпечно стрибати з даху

Головні новини Львова 12.07Марічка Кулачковська, 12 липня, 17:37 6080

Наприкінці минулого століття у погоні за гострими враженнями люди почали стрибати з височенних об'єктів: гірських шпилів, хмарочосів, мостів. Кілька років тому роуп-джампінг прийшов в Україну і дуже швидко завоював популярність.

Найсвіжіша новинка – стрибки у чашу «Арени Львів» із висоти 34 метрів над землею. Це приблизно рівень десятого поверху будинку.

Насправді, пригоди починаються задовго до самого польоту. Лячно стає ще на темних сходах, які ведуть на майданчик під дахом стадіону. На охочих полоскотати собі нерви одягають спеціальне спорядження для альпінізму. Воно здатне витримати майже 4 тонни навантаження. До прикладу, стільки важить автомобіль Gelendvagen, в народі –«кубик».

Досвідчений роуп-джампер, інструктор зі стрибків Дмитро Паславський запевняє: «Вилетіти з кріплення просто нереально. Оскільки вас абсолютно всюди постискала система».

Далі – підйом драбиною на самісіньке піддашшя «Арени Львів». Серце починає битися частіше, дух перехоплює, а ноги стають м'якими. Тож не дивно, що інстинкт самозбереження загострюється. За статистикою, із 50 охочих один все ж таки відмовляється від стрибка. Дмитро розповідає: «Люди мене жартома питають: скільки вже сьогодні стрибнуло, скільки з них вижило. І я, буває, сміюся з них і кажу, що 9 з 10 виживає. І бувають люди, які справді вірять мені».

Насправді, жодного летального випадку або травми в українському роуп-джампінгу не траплялося. Дмитро Паславський згадує свій дебютний політ: «Ще не знаєш, чого очікувати, до чого готуватися. Але коли вже зробив цей крок і летиш вниз, то просто забуваєш про все. Жодних проблем, тебе вже нічого не хвилює. От просто падаєш і насолоджуєшся».

Інструктор розповідає: «Ще одне запитання, яке часто ставлять: а для чого взагалі шолом? Як при падінні з такої висоти він може допомогти? Це логічно. Але є багато небезпечних місць, наприклад, труба чи кутики. І найчастіше саме ті люди, які жартома питають для чого шолом, то вони якраз зачіпають за цю трубу головою».

Стрибати радять лише з командою, у якої сертифіковане та протестоване спорядження. Задля безпеки кожен елемент є подвоєним. «Якщо з одним якимось чином щось стається, то обов'язково є другий, який його страхує», – підкреслює Дмитро.

Мисливці за адреналіном роблять крок у безодню зі спеціального парапету. Головне: довго не зволікати. Паславський розповідає: «Вам потрібно лише вистрибнути або зробити крок. Найважливіше правило: в жодному випадку не хапатися за мотузку, яка кріпить вас до основної системи. Але інструктор, який стоїть позаду, її тримає і викидає слідом за вами».

Вільне падіння триває близько секунди. Але тим, хто все ж зробив крок назустріч пригодам, здається ніби політ значно довший. На авантюру людей підштовхують різні мотиви. Хтось прагне перебороти страх, довести свою силу. Комусь кортить додати кольору своїм дням.

«Це щось неймовірне! Я от народила дитину. То, може, я би краще ще одну народила, ніж стрибнула. Але це круто», – поділилася враженнями екстремалка Юля.

«Щоб таке зробити, треба бути або божевільним, або дуже хоробрим. Але є речі ще страшніші. Тому не бійтеся, пробуйте! Вам сподобається», – радить Мар'яна.

Із тих, хто стрибає з роупом вперше, 90% хочуть спробувати ще раз.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук