Львівські науковці розробили станцію очистки фільтрату для Грибовицького сміттєзвалища

На Грибовицьому сміттєзвалищі запрацювала нова система очистки фільтрату. Її розробили науковці «Львівської політехніки» спільно з колегами з Львівського університету ім. Івана Франка. З її допомогою працівники очищуватимуть фільтрат, який понад півстоліття утворювався на полігоні твердих побутових відходів. Технічна розробка нової станції тривала понад рік. А над теоретичною частиною працювали ще від 2016-го, коли трапилася трагедія на Грибовицькому полігоні.

Розроблена установка складається з кількох ємностей для фільтрату, трубок та насосів. Та головне — не зовнішній вигляд, а практична ефективність, кажуть львівські науковці. Вони описують принципи роботи їхнього пристрою: перший етап — біологічне очищення. Тут рідину збагачують повітрям. Його авторами є колектив з «Львівської політехніки». А от другий етап розробили науковці з ЛНУ ім. Івана Франка. Тут до речовини додають реагенти.

«Ми це об’єднали в одну таку комплексну технологію. На цій установці розміщена модель такої технології, на якій ми досліджуємо оптимальні стадії перебігу отих стадій: першої і другої», — пояснює завідувач кафедри екології «Львівської політехніки» Мирослав Мальований.

«Стадія аеробного очищення, плюс стадія реагентного очищення дає найкращі результати. Результати такі, що після очистки цими двома стадіями можна викидати ці фільтрати у систему водовідведення», — додає доцентка кафедри фізичної та колоїдної хімії ЛНУ ім. Франка Лідія Бойчишин.

Конструкція проста, але надійна. А ще — дешева в обслуговуванні, кажуть розробники. Бо фільтрат потрібно лише збагачувати киснем і додавати туди реагенти.

«Це щось середнє між лабораторною і повномасштабною промисловою установкою. Продуктивність цієї установки номінальна – 400 л на добу. Вона є прототипом натурної установки продуктивністю 10 м³ на добу», — каже доцент кафедри гідротехніки «Львівської політехніки» Володимир Жук.

Розроблена станція працюватиме спільно з потужними установками німецького виробництва. Ці два контейнери за добу переробляють 300 м³ небезпечної рідини. За рік роботи такої установки вдалося повністю осушити кілька озер фільтрату, але залишилося останнє та найбільше озеро.

«У нас є озеро, з якого ми двома насосами перекачуємо фільтрат на оці установки. Вони працюють паралельно, 24 години на добу. Фільтрат трубами подається на фільтри. Вони очищають вже ідеально, прямо до показників, які в нас хоче водоканал, показників, які має водопровідна вода», — розповідає начальниця станції очистки фільтрату Лілія Житняк.

Та установки для очищення фільтрату — лише частина великої рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, перший етап якої вже виконали на понад 65%.

«Ми готуємо тіло полігону до правильної консервації. Крім того, ми проводимо дегазацію і очистку фільтрату. Зараз підрядник завершує укладання матеріалу, який унеможливить проникнення дощової води в тіло полігону. І тим більше це зменшує утворення фільтрату», — підсумовує керівник ЛКП «Зелене місто» Тарас Калужний.

Фільтрат активно очищуватимуть до кінця технічної рекультивації полігону. У цьому допомагатиме й розробка львівських науковців. А її повномасштабна промислова версія працюватиме на одному з інших сміттєвих полігонів України.