Любомир Романків – геній магнетизму родом з Жовкви

Любомир Романків – один з трьох українців (разом з Ігорем Сікорським та Стівом Возняком), імена яких внесені до Національної зали слави винахідників США. Його наукові досягнення дали поштовх до створення персональних комп’ютерів, без яких ми вже не уявляємо своє життя. Стів Джобс для створення свого бренду Apple купував ліцензію на використання винаходів Романківа. А народився видатний електрохімік 17 квітня у Жовкві на Львівщині.

Це був період міжвоєння, 1931 рік. Його батько був адвокатом, одним із ініціаторів створення і голова товариства «Просвіта» у Жовкві. Мама була вчителькою і керувала «Союзом українок» на Жовківщині. Сім’я жила у віллі навпроти міського парку і замку. Любомир навчався у місцевій школі, згодом у львівській гімназії. Любив грати на скрипці і навіть мріяв стати музикантом.

Любомир Романків з батьками і сестрою

«Наш дім був якраз навпроти парку, і я завжди бавився там. Ще моя мама пускала мене через дорогу, де був фотограф, який робив миттєві знімки. І я залюбки дивився, як він робив ті світлини, а потім продавав їх клієнтам. Тоді думав: а може, я колись стану фотографом? І насправді я люблю фотографію та зробив багато знімків у зрілому віці», – розповів він про ще одну дитячу мрію в інтерв’ю Dou.

Мешканка Жовкви Марія Пікловська пригадала ZAXID.NET, як вона вчилася разом з Романковим у школі №1, каже, що він з дитинства був серйозним, а його родина – дуже шанованою у Жовкві. Напередодні приходу «визволителів» Романкови були змушені виїхати з країни, бо батько як представник інтелігенції був у розстрільних списках.

Спершу сім’я зупинилася в Словаччині, Австрії, Німеччині, згодом емігрували до родини в Канаду. Юнаку Любомиру довелося рано почати працювати, щоб допомогти сім’ї заробити на прожиття. Втім, він був дуже здібний і паралельно з важкою працею проявив зацікавлення точними науками. Тож на момент вступу до магістратури Любомир Романків вже міг вибрати виш з чотирьох найпрестижніших.

Він закінчив хімічну інженерію в університеті Альберти, продовжив навчання у Массачусетському технологічному інституті, отримав ступінь доктора в галузі металургії та матеріалознавства.

Школа у Жовкві, в якій вчився Любомир Романків

«Коли закінчував навчання, в Альберті відкрили великі поклади нафти та природного газу. Після університету я пішов працювати на два роки до фірми Sherritt Gordon Mines, яка випродуковувала з природного газу пластики та нікель з нікелевої руди. Я знайшов набагато простіший спосіб видобування цинку з руди, ніж використовували до цього, коли потрібно було розпалювати руду до дуже високої температури, щоб отримати чистий сульфід цинку. Я ж винайшов хімічний спосіб, для якого була потрібна температура лише до 150 °C», – розповів Романків Dou.

Цю технологію використовують у видобуванні цинку вже майже 40 років. Із 1962 року постійним місцем праці Романкова стала компанія IBM, яка тоді була провідною у сфері комп’ютерної інженерії. Попри численні пропозиції інших фірм, залишився вірним своїй першій компанії, яка давала йому можливості для наукових експериментів.

Будинок, в якому жив Любомир Романків у Жовкві (фото ZAXID.NET)

Романків відомий своїми дослідженнями магнітних матеріалів, відбивних дисплеїв та мідного покриття. Винайдення тонкоплівних магнітних головок для запису інформації уможливило створення жорстких дисків та ПК завдяки технології пайки мікроконтактів на комп’ютерному чіпі і формування багаторівневих з’єднань. Любомир Романків заснував і очолив електрохімічну лабораторію, яка виготовляла ці магнітні головки, які використовуються у всіх комп’ютерах.

«Доктор Романків простежив еволюцію магнітних датчиків читання/запису від важких пристроїв 1970 року до сучасних гальванічних тонкоплівкових головок, які дозволяють зберігати близько 100 гігабайт інформації на дисках розміром один дюйм або менше, знизивши вартість мегабайта з 500 доларів у 1970 році до 0,01 цента у 2003. Якщо ви користуєтеся персональним комп’ютером, ви можете подякувати доктору Романківу за його запатентовані винаходи», – розповів про нього доктор Орест Попович.

В інтерв’ю «Голосу Америки» Любомир Романків зазначив, що Стів Возняк купив в IBM дисковод з магнітними головками, які винайшов Романків, і почав робити портативні комп’ютери. Тоді цією технологією зацікавився Джобс, розвинув її і згодом з’явилася компанія Apple.

«Коли ви вмикаєте комп’ютер, сім моїх патентів працюють на вас. Там є багато різних технологій. Одна з них – це магнітні головки. Інша – сполучення тих магнітних головок до коромисла, яке літає понад диском і вишукує місце з інформацією. Ще одна – сполучення різних елементів з головками. І взагалі вся технологія, пов’язана з електрохімією, що нині використовується в електронних приладах, здебільшого базована на моїх винаходах», – пояснює вчений.

Любомир Романків все життя пропрацював у IBM

У його доробку загалом 180 наукових відкриттів, 68 з них запатентовані. В Японії тонкоплівні магнітні головки називали іменем Романкова. За свої винаходи науковець отримав безліч нагород, серед яких найпрестижнішими є Золота медаль Перкіна для хіміків і премія Лібермана для інженерів-електриків.

«Ніхто не думав про електрохімію як спосіб складення металів. Її використовували винятково для створення біжутерії. Я був першим, хто почав працювати над цим. Я фактично відомий тим, що увів електрохімічну технологію у побудову комп’ютерів. Зараз одна третина комп’ютерних процесів відбувається за допомогою електрохімії. Все базується на тих працях, які ще я робив і публікував у 80-х роках», – пригадав для «Радіо Свобода» Романків.

А ще Любомир Романків перед виходом на пенсію працював над сонячними батареями, конденсаторами для електричного живлення. «Його робота дозволила заробити IBM мільйони доларів. Він вивчив ціле покоління інженерів електрохіміків для компанії», – висловився про колегу винахідник дослідницького центру IBM Юджин О’Салліван.

Лише 2017 року багаторічний директор відділу електрохімічної технології й магнетизму Дослідного центру корпорації ІВМ Любомир Романків вийшов на пенсію. Однак час від часу навідується до колег, а також пише автобіографічну книжку: «Мав план написати книгу. Не про технології, а про свій життєвий шлях. Щоб дати людям можливість подумати, як можна у Канаді, Америці, Англії, Аргентині чи Бразилії бути українцем і залишитися ним назавжди».

Любомир Романків у пластовому строї біля рідного дому у Жовкві (фото Юрія Леськова)

Про своє походження українець не забував ніколи. Вже за кордоном вступив у «Пласт», активно його розвивав, добився включення українського «Пласту» у світову скаутську спільноту. А у 1997-2016 роках був начальним пластуном.

«“Пласт” мене самоорганізував і дав мені певний спосіб думання, український патріотизм. Хоча я живу в Америці та маю канадське громадянство, але вважаю себе українцем. Для деяких американців це може здатися дивним, але я справді вважаю себе українцем. Пригадую, як мої батьки, живучи в Канаді, казали: “Переступаєш цей поріг – і ти вже в нашій Україні. Там, за порогом, чужий світ. А тут є наша Україна”. Це особливі слова, і я їх дуже добре пам’ятаю… Коли я в Україні, то не відчуваю своєї іншості», – пригадував жовків’янин.

Пам’ятна таблиця на родинній віллі у Жовкві (фото ZAXID.NET)

У його родинному будинку зараз працює Центр дитячої та юнацької творчості. Сам науковець скромно проживає у Будинку для людей похилого віку біля Нью-Йорка. 27 вересня 2013 року Любомир Романків став почесним громадянином рідної Жовкви. У 2021 році його відзначили орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня – за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, розвиток міждержавного співробітництва, плідну громадську діяльність.

P.S. Любомир Романків помер в ніч на 28 червня 2024 року у віці 93 роки.