«Люди споконвіку зраджують, вбивають, брешуть»

Сьогодні на українські екрани вийшов новий фільм Вуді Аллена «Ірраціональна людина». Картину режисер презентував на Каннському кінофестивалі поза конкурсом.

Зрештою, геніальний нью-йоркський невротик, як він сам себе називає, поза конкурсом представив майже всі свої роботи. Почав він з «Мангеттена» у 1979 році. У 2011 році фільм «Північ у Парижі» відкривала фестиваль.

Після подорожі по Європі (Лондон, Барселона, Париж, Рим) режисер вирушив до маленького американського університету, де киплять великі пристрасті. І у їх самому епіцентрі опинився герой Хоакіна Фенікса, викладач філософії.

На головну жіночу роль Аллен запросив молоду актрису Емму Стоун. Стоун зіграла у попередньому фільмі Вуді Аллена «Магія місячного сяйва». Славу актрисі принесла головна роль у фільмі «Прислуга».

У Аллена вона зіграла студентку, роман з якою заводить головний герой. Цікаво, що героїня Емми Стоун багато екранного часу ходить у вишитих суконках. Деякі критики у залі навіть почали бурчати щось про українське лобі. Натомість, як це не прикро, вишивка  у неї мексиканська.  

Емма Стоун. Фото: Катерина Сліпченко

«Ірраціональна людина» зазнала критики. Прямо у Каннах одна американська професорка звинуватила фільм у неправдивості.

Звичайно, йому бракує такого накалу пристрастей, як у «Матч пойнт». Не має він і неймовірної віртуозності «Жасмін». Проте Аллену таки вдається затягнути глядачів в одну із своїх численних пасток.

Розтягнувши дію, довівши історію до в’язкої абсурдної гри, що ось-ось і стане надзвичайно занудною, він, щойно глядач втратить пильність, так повертає події, як вміє лише він. І вмить набір окремих та незначних подій складаються в одну картинку. 

«ЗМІ створили хибне уявлення про мене. Передусім побутує думка, що я інтелектуал. Це, без сумніву, через те, що ношу окуляри. Друга помилка полягає в тому, нібито я великий майстер своєї справи. Це через те, що мої фільми не є касовими. Жодне із цих тверджень не є правильним», - говорить Вуді Аллен. Проте він, як завжди, лукавить. Але робить це так невимушено, що слухати його, мабуть, є не меншим задоволенням, ніж дивитись його фільми.

На зустрічі із журналістами у Каннах Вуді Аллен був традиційно іронічним, традиційно песимістичним і традиційно парадоксальним.

- Як  у вас складаються стосунки з акторами?

- Виключно професійно. Я віддаю собі звіт в тому, що всі актори і актриси, яких я вибираю, - професіонали. У них і до мене була вже прекрасна акторська кар'єра і після мене буде. Я завжди вважав, що головне моє завдання як режисера - знайти тих акторів, яким нічого не треба пояснювати. Ніяких репетицій і довгих обговорень. Я беру акторів саме тому, що впевнений - вони цього не потребують. Так що успіх моїх картин залежить виключно від них. У цьому і полягає, на мій погляд, головний режисерський трюк - найняти відповідних акторів. І дозволити їм йти своїм шляхом. Не заважати їм. Не відволікати. Не втручатися в їхню гру.

- А чому ви вирішили знову покликати Емму Стоун?

- Емма прекрасно зіграла в «Магії місячного світла». І коли я написав сценарій «Ірраціональної людини» то подумав, що Емма може зіграти розумну студентку коледжу. Я був упевнений, вже після роботи з нею в попередньому фільмі, що Емма добре зіграє, вона зіграла набагато краще, ніж я очікував. Глибше, цікавіше. Чудово.

Вуді Аллен. Фото: Катерина Сліпченко

- Чому у ваших фільмах люди завжди зраджують один одному?

- Без зради не було б, напевно, найбільших творів літератури. І фільмів б не було видатних. Нудно було б. Люди споконвіку зраджують, вбивають, брешуть.

- Вас завжди цікавила філософія, чи не так? Але тепер після того, що робить професор філософії у вашому фільмі, не захочете викинути геть усі філософські книжки?

- Ні. Вони ж вчені. Вони виробляють свої теорії - це їх обов'язок. І в них є багато корисного. Просто в реальному житті набагато більше нюансів, які не завжди відповідають філософським вченням. До того ж філософи почасти фанатики. А фанатики, як відомо, набагато легше переживають життєві труднощі. Це доведено всією історією людства. Їм навіть в концтаборі простіше завдяки своїй вірі у виживання.

- Чи не виникало у вас бажання когось вбити?

- Виникало. От і прямо зараз виникло. 

- Що відбувається з серіалом, який ви ніби погодилися знімати?

- Я скоїв жахливу помилку. Чомусь вирішив, що знімати серіал легко. А зрозумів, що помилився. І тепер намагаюся якось домовитися, щоб всі це непорозуміння залагодити. Я збентежений у космічному масштабі.