Музичний фенікс: як працює Галицьке музичне товариство

Після понад 80-ти років забуття Галицьке музичне товариство, завдяки якому, Львів почув Ференца Ліста, знову активно функціонує. Ми поспілкувалися з керівниками відновленого ГМТ – його почесною президенткою Зоряною Кушплер, директором Тарасом Демком, його заступниками Іваном Остаповичем та докторкою мистецтвознавства Тересою Мазепою.

Від ідеї до втілення

Галицьке музичне товариство було створене у Львові 1838 року та проіснувало понад століття – до 1939-го. Ця унікальна музична інституція відіграла колосальну роль у формуванні культури Галичини. Завдяки діяльності Товариства, Львів уперше почув такого генія, як Ференц Ліст. ГМТ заснувало консерваторію, вихованцями якої було багато видатних музикантів, наприклад Соломія Крушельницька. Товариство організовувало безліч концертів та лекцій, виступів, а його учасниками на демократичних засадах були представники всіх етносів, що населяли тоді Галичину. З приходом радянської влади Товариство було знищене. Викорінювалася будь-яка згадка про нього, натомість «совєти» створили свої творчі спілки, що імітували діяльність музичних товариств.

2 лютого 2020 року стало Днем народження відновленого ГМТ, відбулося перше засідання

«Ідея відновлення Галицького музичного товариства вітала повітрі дуже давно. Вся діяльність нашої команди однодумців, починаючи з 2013 року, була орієнтована на створення такої спільноти», – каже Тарас Демко, один з директорів Львівського органного залу, культурної агенції Collegium Management, а нині директор ГМТ.

Вирішальною стала зустріч із Тересою Мазепою – докторкою мистецтвознавства, музикознавчинею, дочкою Лєшека Мазепи, який у радянські роки зберіг архів Галицького музичного товариства (виставка «Артефакти ГМТ» нещодавно проходила у Львівському органному залі). Три роки тому Тереса захистила докторську дисертацію, присвячену ГМТ і його діяльності.

«З моїм науковим керівником, пані професоркою Любою Кияновською, ми говорили про те, що цікаво було б відновити Товариство в нових умовах, з оновленими функціями, статутом і певними напрямками діяльності», – говорить вона.

Зорі зійшлися наприкінці 2019-го, коли на науковій конференції в Ряшеві (Польща) зустрілися Тереса Мазепа, Тарас Демко та Іван Остапович. Вони стали ядром майбутнього ГМТ.

Докторка мистецтвознавства, професор Любов Кияновська, докторка мистецтвознавства Наталія Сиротинська, музикознавиця Роксоляна Гавалюк від самого початку надихали, консультували та брали активну участь у створенні ГМТ.

Почесною президенткою ГМТ вирішили обрати Зоряну Кушплер, українську оперну співачку зі світовим ім’ям, солістку Віденської опери. Вона з радістю прийняла пропозицію.

2 лютого 2020 року стало Днем народження відновленого ГМТ – тоді відбувся урочистий прийом та перше відкрите засідання.

Структура та учасники

Наразі ГМТ об’єднує близько сотні членів – це не лише музиканти та люди пов’язані з мистецтвом, а й усі ті, хто любить класичну музику та цікавиться долею української культури.

Фінансується товариство за рахунок членських внесків та організованих ним концертів.

ГМТ має прозору структуру. Керівним органом є правління з дев’яти учасників, троє з них – прямі керівники: директор Тарас Демко, його два заступники – Іван Остапович та Тереса Мазепа. Всі члени товариства мають однакову вагу голосів, всі рішення приймаються колегіально на зборах. Почесна президентка товариства Зоряна Кушплер є його патронесою. «Новий статус додав мені ще більше можливостей популяризувати українську культуру, українське мистецтво за кордоном, розвивати міжнародні зв’язки, чим я вже займаюся понад 20 років», – пояснює солістка Віденської опери.

Зоряна Кушплер

«Якщо говорити про розподіл діяльності, то наразі у нас є приблизно такі сфери: Тереса Мазепа відповідає за історичний контекст та науковий апарат, оскільки вона є чи не єдиною дослідницею музичних товариств, учасницею Ряшівського музичного товариства ім. Лєшека Мазепи. Саме від неї ми переймаємо досвід функціонування подібних об’єднань», – розповідає Тарас Демко. Він та його заступник Іван Остапович виконують менеджерські функції, адже вони мають багатий емпіричний досвід.

«Я вважаю їх дуже гарними менеджерами у культурі,аніматорами культурного життя у сучасному розумінні. Їхня робота у Collegium Musicum, у Львівському органному залі показала певну альтернативу, яка існує в музичному житті Львова», – ділиться Тереса Мазепа.

«Нам дуже важливо об’єднати діячів культури Галичини і допомогти комунікувати із зацікавленими сторонами в інших країнах світу, щоб представляти там Україну», – пояснює Тарас Демко. Тож не дивно, що одним із членів ГМТ є Даніел Ганссон, дириґент зі шведського міста Мальмо, який виступає в Україні та знайомить шведів з українською музикою.

Також у Товаристві є інші активні учасники – науковці і дослідники. Їхніми лекціями та авторськими екскурсіями насичений план найближчих подій від ГМТ – понад 10 заходів у першому півріччі 2020 року.

Діяльність і плани

Найпершою подією від товариства стала публічна лекція Тереси Мазепи «Ваґнер і політика», яку можна було прослухати 29 лютого в Органному залі.

15 березня відбудеться лекція Наталії Сиротинської та Люка Делануа «Нейроарт». Це новітня дисципліна про мистецтво і сучасну людину в глобалізованому світі, яка буде вперше презентована у Львові.

Також у березні планується лекція Наталі Сиротинської щодо віднайдених рукописів українських церковних співів XVII століття. 11 квітня старовинні співи зазвучать у живому виконанні на концерті «Голоси» в рамках фестивалю Mіssa Paschalis.

Тарас Демко

19 квітня ми почуємо виступ польського органіста з Жешува, який запрезентує класичний і сучасний органний репертуар.

Акордеонний квінтет «Ambitus 5» запезентує 23 квітня надзвичайно цікавий сучасну музику у звучанні акордеонів.

А в червні відбудеться фестиваль «Шопен. Мікулі. Епоха», присвячений учню Фредеріка Шопена й одного з директорів ГМТ у XIX столітті – Каролю Мікулі.

Восени Зоряна Кушплер та Тереса Мазепа проведуть відкриті інтерв’ю з відомими митцями Львова. А на новорічні свята відбудеться Новорічний прийом ГМТ.

Відкритість і демократичність

«Для мене ГМТ – це, в першу чергу, можливості. Можна уявити, якої потужності була ця організація, якщо вона побудувала власний будинок, в якому зараз знаходиться Львівська філармонія. Хотілося б розвинути наше відроджене Товариство до інтернаціональних масштабів», – говорить Зоряна Кушплер.

Що ж було рушійною силою, яка допомогла ГМТ так розвинутися у XIX-XX ст.? Тереса Мазепа переконана, що це були люди. «Львову завжди винятково щастило з людьми, які творили тут культуру. Саме завдяки поліетнічності міста з’явилась «мозаїкова культура, яка творить одне багатонаціональне панно». ГМТ було однією з перших інституцій, відкритих для всіх», – вважає вона.

Сучасне ГМТ також відкрите для кожного.

Іван Остапович

«Товариство покликане зґуртувати любителів мистецтва як такого – й музичного, й образотворчого, й театрального, й будь-якого іншого. Нам важливо досягти того, що мало тоді ГМТ – відкритості, демократичності, інтернаціональності і безупинного бажання дбати про розвиток», – впевнений Іван Остапович.

Члени Товариства наголошують, що воно є сучасною громадською організацією, а не музеєм колишніх заслуг.

«Слід зрозуміти, що реалії у XIX та ­у XXI століттях дещо відмінні, ми по-іншому комунікуємо, обсяг інформації в сотні разів більший. Тому ми змушені пристосовувати Товариство до сучасних умов», – говорить Іван Остапович.

Тож ГМТ планує активно залучати нових членів та популяризувати свої заходи. Зоряна Кушплер бачить один зі шляхів розвитку Товариства в урізноманітненні репертуару концертних залів, а також у залученні міжнародних зірок до виступів у Львові: «В Україні митці часто змушені розраховувати лише на власні сили. У Віденській опері, наприклад, представлені всі нації, там є співаки зі всіх країн світу. Це практика багатьох зарубіжних театрів і концертних майданчиків. Гадаю, ми у себе на батьківщині маємо зробити мистецтво більш інтернаціональним, щоб молоді було цікаво почути й своїх, і чужих».

Тереса Мазепа

Товариство має на меті об’єднати митців з різних платформ. На питання, чи не будуть різні культурні майданчики конкурувати за глядача і слухача, Іван Остапович відповідає, що чим більша конкуренція, тим позитивніше це впливає на середовище.

«Різні заклади мають різну публіку, різні події, візії. Але головне – щоб люди дізнавалися про події ГМТ та долучалися до мистецтва. У даному випадку ГМТ спрямоване на об’єднання цього середовища заради спільної мети».

Фото: Галицьке музичне товариство