Неприємна правда про перемогу

Таку неприємну і болючу річ зараз скажу. Мені багато пишуть родичі та друзі наших бійців. Багато де новини невтішні. Багато де – жахливі. «З роти лягли майже всі», «не вистачає снарядів», «нема тєпліків», «нас вбивають». І це щодня. На противагу пишуть: а поки наша влада каже, що ми перемагаємо!

І от в чому неприємна та жахлива правда. Ми справді перемагаємо. Якщо відкинути емоції – рускіє не можуть досягти успіху майже ніде. Вони получають п**ди. І вже ні про які плани захоплення України мова не йде. Вони програють. І стратегічно, без емоцій, – у нас все добре.

А правда в тому, що це «добре» складається з крові наших солдатів. З щоденних загиблих, поранених та полонених.

Статистично втрат у нас не так багато. Жоден наш підрозділ не розбитий. Але навряд слово «статистично» заспокоїть матір, батька, дружину, чоловіка загиблих героїв.

Перемога дається дуже важко. Вона червного кольору.

Тому коли слухаєте умовного арестовича, то пам‘ятайте – за нашими успіхами тисячі загиблих воїнів. Але також, і це знову неприємно, не зводьте у абсолют історії окремих бійців, які розкажуть, що нам п**да.

Війна багатогранна, складна та жахлива річ.

Оригінал