Нові ДБН: Що змінилось

В Україні вступили в дію низка нових Державних будівельних норм, які мають суттєво змінити підходи до організації міського простору: будівництва, планування територій, реконструкцій вулиць тощо. Передбачається звуження смуг руху, пристосування інфраструктури для маломобільних, будівництво дитсадків на перших поверхах житлових будинків тощо. Утім, усі ці норми застосовуватимуться під час будівництва нових об’єктів та реконструкції наявних. Змінювати всі вулиці і будинки, які спроектовані за старими ДБН, не будуть.

ДБН – доволі масштабні документи, з якими зазвичай працюють вузькопрофільні фахівці. ZAXID.NET же обрав найголовніші і найцікавіші нововведення, які передбачені новими нормами.

Що таке ДБН і які з них змінилися?

Державні будівельні норми (ДБН) – це документи, які регламентують проектування та будівництво різноманітних будівель, кварталів, вулиць, об’єктів транспортної інфраструктури тощо. Саме на них посилаються проектанти, створюючи проекти нових будівельних чи інфраструктурних об’єктів, і саме недосконалістю старих ДБН, які діяли з 1992 року, часто пояснювали ті чи інші недоліки в українських новобудов, вулиць і доріг.

У квітні 2018 року уряд затвердив три нові ДБН «Планування і забудова територій», «Вулиці та дороги», «Будинки і споруди. Заклади освіти». Безпосередньо напередодні їхнього вступу в дію стало відомо, що низка будівельних компаній оскаржили наймасштабніший документ, який стосується планування, і забудови територій і за одним із позовів суд виніс ухвалу про забезпечення позову і зупинку введення в дію нових ДБН.

Однак з 1 вересня всі три ДБН таки вступили в дію. Тепер ці норми будуть застосовуватися під час будівництва нових об’єктів та реконструкції наявних. Утім, якщо, до прикладу, ширина чинних смуг руху на вулиці не відповідає новим ДБН, то змінять її не одразу після вступу в дію норм, а лише під час планової реконструкції. Тобто зміни можуть відбутися на такій вулиці і через рік, і через десять.

Крім того, з 1 жовтня вступлять в дію зміни до ДБН «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», які дозволять забудовникам склити балкони в багатоповерхівках.

ДБН «Планування і забудова територій»

«Блакитні», «зелені», «жовті лінії». Наймасштабніший документ «Планування і забудова територій» (.pdf), окрім «червоних ліній» (обмежують вулиці, дороги, території кварталів тощо), які діяли і раніше, передбачає запровадження «жовтих», «зелених» та «блакитних» ліній.

«Зелені лінії» передбачають обмеження будівництва на території зелених зон – парків, лісів, заповідників тощо.

«Блакитні лінії» регулюють висоту забудови. На думку заступника міністра регіонального розвитку Лева Парцхаладзе, «блакитні лінії» вирішать проблеми хаотичної забудови за висотністю.

«Жовті лінії» обмежують зони можливих завалів будівель так, щоб в разі надзвичайних ситуацій була можливість евакуації людей. Тобто чим ближче до евакуаційних шляхів буде розташована будівля, тим нижчою за висотою вона має бути.

Обмеження висоти новобудов. Раніше максимальна висота будинків ДБН не регламентувалася. Натомість нові норми обмежують максимальну висоту залежно від кількості мешканців у населеному пункті. Так, у селах будинки можуть мати не більше чотирьох поверхів, у селищах міського типу – не більше п’яти, у містах з населенням до 50 тис. мешканців – не більше дев’яти поверхів, від 50 до 100 тис. мешканців – не більше 16 поверхів. Поверховість будинків у містах з населенням понад 100 тис. мешканців регулюватиметься містопланувальними документами.

Комплексні схеми транспорту. Нові норми передбачають, що міста з населенням понад 100 тис. мешканців мають розробляти комплексні схеми транспорту на 30-40 років. Це має бути окремий документ, створений на основі генерального плану міста, у якому будуть визначені класи магістральних вулиць, принципи будівництва перехресть і розв’язок, розраховані інтенсивність та швидкість руху транспорт тощо.

В уряді сподіваються, що комплексні транспортні схеми дозволять великим містам обрати найкращий варіант розвитку транспорту, організації дорожнього руху та надати перевагу в русі громадському транспорту і велосипедистам.

Пересадочні вузли. У ДБН запроваджено нове поняття – транспортно-пересадочні вузли, які мають спростити пересадку пасажирів з одного виду транспорту на інший. Такі вузли мають бути розташовані на окраїнах міста або на під’їздах до центру, але не в самому центрі, біля аеропортів, залізничних вокзалів, станцій метро, великих громадських чи торгових центрів. При цьому зупинки різних видів транспорту в межах транспортно-пересадочні вузлів мають бути розташовані не далі, ніж за 200 метрів одна від одної, а пасажири мають витрачати на пересадку не більше 10 хвилин.

Транспортно-пересадочний вузол у Швейцарії (фото Bernmobil)

Заборона стоянок у дворах та наземних паркінгів в центрі міста. Нові норми вводять заборону на розміщення стоянок всередині житлових кварталів. Це означає, що стоянки мають бути розташовані з боку вулиці, а не у дворі будинку. В історичних центрах міст відтепер дозволено будувати лише підземні паркінги.

Нові способи збирання сміття. Раніше підземні сміттєві майданчики взагалі не згадувались у ДБН. Нові ж норми дозволяють влаштування сміттєвих майданчиків двох видів – підземних і наземних.

Приклад підземних контейнерів для сміття

ДБН «Вулиці та дороги населених пунктів»

Звуження смуг руху транспорту. Чи не основне нововведення «дорожніх» норм – звуження смуг руху на міських та сільських вулицях. Якщо досі ширина смуг руху становила 3,5-3,75 метрів, то нові норми дозволяють звужувати смуги руху до 2,75 метрів на невеликих житлових вулицях, до 3 метрів на магістральних вулицях міського та районного значення і до 3,5 метрів на магістралях безперервного руху. Таке звуження смуг руху дозволить облаштувати на вулицях додаткові смуги для громадського транспорту або велодоріжки.

Крім того, на думку Лева Парцхаладзе, вужчі смуги підвищать безпеку руху. «Європейська практика показала, що дороги з меншою шириною смуг руху підсвідомо спонукають водіїв їхати обережніше та з меншою швидкістю. Тому кількість аварій в них набагато менша», – зазначив він, коментуючи нововведення.

Обов’язкове будівництво велодоріжок. Нові норми зобов’язують облаштовувати велосмуги та велодоріжки на територіях житлових і промислових районів, на магістральних вулицях безперервного і регульованого руху, вулицях місцевого значення, селищних та сільських дорогах. При цьому передбачено, що велосмуги (тобто смуги руху для велосипедистів, розташовані на проїжджій частині), мають бути лише односторонніми. Велодоріжки мають бути призначені переважно для одностороннього руху, але і влаштування двосторонніх велодоріжок нові ДБН також дозволяють.

Велодоріжка на просп. Чорновола у Львові (фото Юлії Юрченко)

Новий підхід до облаштування пішохідних переходів. Усі пішохідні переходи мають бути доступними для маломобільних – людей з інвалідністю, батьків з дитячими візками тощо. Для цього наземні переходи мають бути в одному рівні з тротуаром та проїжджою частиною (без перепадів висоти, зайвих бордюрів), а надземні і підземні переходи обов’язково мають бути обладнані пандусами чи ліфтами. Крім того, світлофори на переходах повинні мати звукові сигнали для незрячих.

Крім пристосування до потреб маломобільних, пішохідні переходи стануть безпечнішими. ДБН зобов’язують влаштовувати острівці безпеки на нерегульованих переходах на вулицях, які мають дві і більше смуг руху в одному напрямку, або ж робити такі переходи регульованими, встановлюючи на них світлофори.

Пішохідний перехід у Відні

Люки і дощоприймачі. Нові норми заборонять розташування люків і дощоприймачів на тротуарах. За словами Парцхаладзе, така заборона дозволить уникнути випадків, коли пішоходи провалюються у відкритий або нещільно закритий люк.

На вулицях, де є велодоріжки чи велосмуги або передбачений рух велосипедистів спільно з автомобілями, решітки дощоприймачів мають бути вмонтовані в бордюр, а не розташовані посеред проїжджої частини. Завдяки цьому колеса велосипедів не потраплятимуть у решітки.

Вбудований в бордюр дощоприймач у Нідерландах (фото Олександра Шутюка)

Заборона рекламних конструкцій на тротуарах. Нові ДБН (.pdf) забороняють встановлювати в пішохідних зонах тротуарів стовпи, огорожі, тимчасові споруди та інші перешкоди, які заважають руху пішоходів. Досі встановлення таких конструкцій взагалі не регламентувалося нормами.

Внормування паркування на вулицях. Відтепер нормами заборонено влаштовувати паркувальні майданчики на тротуарах, смугах громадського транспорту, вздовж проїжджих частин магістралей безперервного руху, а також обмежено можливість створення парковок вздовж інших міських магістралей. Раніше подібних пунктів у ДБН взагалі не було, а паркування регулювалося правилами дорожнього руху.

«Будинки та споруди. Заклади освіти»

Розміщення дитсадків у житлових будинках. Попередні норми дозволяли розташовувати дитсадки лише в окремих будівлях. Відтепер дозволено вбудовувати невеликі дитсадки в перший-другий поверхи житлових будинків.

Створення інклюзивного навчального простору. Якщо раніше жодних вимог до доступності дитсадків та шкіл для маломобільних не було, то в нових нормах передбачено забезпечення безперешкодного доступу для маломобільних дітей. Для цього в навчальних закладах облаштуватимуть пандуси, ліфти, додаткові приміщення для медичного обслуговування та проектуватимуть комфортні спортзали, роздягальні, ігрові кімнати, спальні, туалети.

Заклади освіти мають бути доступними для маломобільних

Більша площа для навчання. Нові ДБН (.pdf) збільшують нормативну площу начальних класів з 2-2,4 м² до 3 м² на одного учня та дозволяють урізноманітнювати планування класів, створювати в них додаткові зони та відходити від типового розташування парт.

Зміни до ДБН «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення»

Скління балконів. Досі норми зобов'язували забудовників залишати незаскленими балкони вище третього поверху. Мотивувалася вимога тим, що у разі пожежі потрібен буде евкуаційний вихід, роль якого і відігравав балкон. З 1 жовтня, коли вступлять в дію ці зміни до ДБН щодо житлових будинків, забудовники зможуть склити балкони та лоджії шириною понад 1,2 м незалежно від поверховості будинків.