«Новичок» для Навального

Відносини Європейської Унії та Росії вступили у чергову кризу. Цього разу причиною стало отруєння неофіційного, але визнаного ледь не усім світом лідера російської опозиції Олексія Навального. Те, що це було саме отруєння, а не «загострення старої недуги», як це намагалися подати російські чиновники й лікарі, чітко встановили німецькі фахівці з берлінської клініки Charite.

В офіційному повідомленні німецької клініки зазначено, що «результати клінічного обстеження свідчать про інтоксикацію речовиною з групи активних речовин, які називають “інгібіторами холінестерази”. Точний склад речовини поки що невідомий, розпочато подальший широкий аналіз. Вплив токсину, тобто інгібування холінестерази в організмі, було неодноразово доведено в незалежних лабораторіях».

А професор клінічної токсикології Технічного університету Мюнхена Флоріан Аєр (Florian Eyer) звернув увагу на те, що до групи інгібіторів холінестерази належить і отруйна речовина «Новичок». Саме так, той сумнозвісний «Новичок», який використали для отруєння подвійного агента Сергія Скрипаля і його доньки Юлії в Солсбері. Той самий, який застосували російські аґенти проти болгарського бізнесмена Еміліана Гебрева. Він уже стає своєрідною візитною карткою кремлівських кілерів.

Тож Захід обіцяє не залишити отруєння 44-річного Навального непокараним, особливо на тлі небажання російських слідчих органів проводити бодай позірне розслідування інциденту, обґрунтовуючи це браком підстав. А прокремлівські ЗМІ, аби підіграти уряду, навіть закинули в інформаційний простір фейк: «Навального лікують в клініці, де сфабрикували діагноз Ющенка». Хоча це навіть близько не відповідає дійсності. Адже Навального, як уже було сказано, лікують у берлінській клініці Charite. А Віктор Ющенко, отруєний діоксином 2004 року, лікувався у віденській лікарні Rudolfinerhaus.

Найоперативніше зреагували Сполучені Штати, вони вже запровадили проти Росії додаткові санкції, вписавши до чорних списків п’ять російських хімічних і біологічних НДІ, які, згідно з підозрою, причетні до виготовлення «Новичка». І це тільки початок. Державний департамент США вже готує нові ще жорсткіші санкції.

Про штрафні заходи проти Росії чітко заговорили і в Європейській Унії та Великій Британії. Особливо показовою у цьому сенсі є активність Німеччини. Погіршення німецько-російських взаємин, на переконання голови Мюнхенської конференції з безпеки Вольфґанґа Ішінґера, «досягли найнижчої точки». «Це, на жаль, кінець, зокрема і для ідеї стратегічного партнерства», – зазначив Ішінґер. І це при тому, що Німеччина найболісніше зі західних країн переживає скорочення співпраці з Росією. Надто багато вклали німецькі бізнесмени в російську господарку, надто багато напрацьовано проєктів економічної співпраці, один «Північний потік» чого вартує.

Утім всякому терпцю раніше чи пізніше настає край. Бо вже доведено втручання кремлівських хакерів у роботу комп’ютерної мережі Бундестагу, вбивство кремлівськими кілерами у Берліні чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі. Про те, що Берлін більше не бажає дивитися крізь пальці на московське зухвальство, свідчить рішучість і принциповість німецького керівництва в інциденті з Навальним.

Не позаздриш німецькій канцлерці Анґелі Меркель, котрій доводиться щоразу пропливати поміж Сциллою прихильних до Росії суспільних настроїв і Харибдою усвідомлення, що собою являє чинне кремлівське керівництво. Вона мусить то обніматися з Володимиром Путіним, то з огидою слухати його масні жарти, то хвалити німецько-російське партнерство, то заявляти, що Путін абсолютно втратив відчуття реальності. Вона більшу частину свого життя прожила під комуністичним режимом НДР, тому краще за інших західних лідерів розуміє, що собою являють такі путіни і як давати собі з ними раду.

Дуже показовою є поведінка німецької лідерки відразу після появи інформації про отруєння Навального. Не чекаючи дозволу Кремля, не намагаючись узгодити позиції з російським керівництвом, вона відряджає прямо до Омська санітарного літака з групою лікарів. Меркель чітко демонструє: ми не довіряємо Росії, її медицині, її спецслужбам. Отруїли-не отруїли – розберемося пізніше у Німеччині, куди доставлять пацієнта. Думка російських лікарів і російського керівництва – абсолютно нерелевантна.

Навряд чи хто сподівався від Меркель такої зухвалості, досі вона щодо Росії намагалася діяти напрочуд виважено, і ми вже називали причину цього. Видно, що Кремль заскочений, він виявився неготовим до такої рішучості бундесканцлерки. Російська влада якось намагалася опиратися, давала вказівку лікарям не відпускати пацієнта. Ті щось бурмочуть про нетранспортабельність пацієнта. Але в Меркель, очевидно, є свої важелі тиску на Кремль. Справу було вирішено: Навальний летить на лікування до Берліна. Це було явне фіаско Росії, адже, як ми вже казали, німецькі фахівці однозначно виявили факт отруєння і навіть сліди «Новичка».

Зараз кремлівські речники запевняють, що якщо й було отруєння опозиційного політика, то Путін тут ні при чому, бо йому це, навпаки, лише зашкодило б. Чи варто серйозно сприймати таке виправдовування? Навряд чи. Те саме російський лідер (чи його речники) казав, коли вбили критичну до російської влади журналістку Анну Політковську, опозиціонера Бориса Нємцова, правозахисницю Наталію Естемірову тощо. Йому вже ніхто не вірить.

Чи були в російської влади підстави отруювати Навального? Чому б і ні, враховуючи її параноїдальний страх перед різними «кольоровими майданами». А тут своєрідний Майдан спалахнув у союзній Білорусі. Хто б міг очікувати, що мирні й несперечливі білоруси витягнуть зі сховків біло-червоні прапори й піднімуться на масові акції протесту проти батьки Лукашенка, проти фальсифікацій на виборах, проти авторитаризму, свавілля влади. У Кремлі, зрозуміло, страшенно перелякалися, що протестні настрої передадуться й росіянам. А хто очолить ймовірні протести в Росії? Звісно, Навальний. Тож сенс вивести опозиційного політика з гри в російської влади таки був і немалий. Причому дати санкцію на такі дії міг тільки один чоловік – президент Росії.

Проте Путінові це байдуже, він особливо й не намагається когось переконати у своїй невинуватості, бо переконаний, що всі ці справи зійдуть йому з рук. У цьому контексті досить переконливо пояснює поведінку російського правителя британський публіцист і медіадослідник Пітер Померанцев у коментарі для газети Le Figaro: «Кремль лякає інших, показуючи, що саме він контролює “реальність”. Якщо все неправда, тоді все можливо. У нас створюється враження, що ми не знаємо, яким буде наступний крок Путіна. Ми думаємо: він непередбачуваний, а тому небезпечний. Ми приголомшені, обплетені і збиті з пантелику зброєю абсурду і нереальності, яку використовує Кремль».

Втручаючись у вибори в США, Великій Британії чи Німеччині, провокуючи заворушення в Чорногорії чи Молдові, вбиваючи неугодних політиків, караючи аґентів-утікачів, Кремль не особливо знічується, коли його ловлять на гарячому. Адже оприлюднення інформації про злочинні дії російського режиму лише підживлює міф про всесильність Кремля. Хай усі бояться і не стають поперек дороги. Хай опозиціонер сто разів подумає, перш ніж різко виступити проти російського керівництва, бо на всіх ще вистачить «Новичка». Хай західна країна знає, що для Росії не проблема організувати там як не заворушення, то теракт. А тому ведіть себе «чемно».

Утім ця гра Кремля чимраз більше пробуксовує. Захід все одно потихеньку здушує санкціями російську економіку. Як не києм, то палицею.

І в цьому контексті дуже прикметно, що отруєння Навального вже справило негативний вплив на російську економіку. Щойно Захід заговорив про чергові санкції, як рубль розпочав нове падіння, а разом з ним і російські біржові індекси.

Окрім того, негативна налаштованість щодо Росії на тлі отруєння Навального та ймовірного втручання Росії в білоруські події створює корисне підґрунтя Україні напередодні чергових перемовин у рамках «нормандської четвірки». Адже всі ці викриття дуже сильно вдарили по тих європейських політичних партіях, котрі виступають за примирення з Росією й навіть зняття з неї санкцій. Тож Києву варто докласти всіх зусиль, щоб не змарнувати шанс і вибороти чергові преференції у протистоянні з Росією.