Новий стиль та ігрові акценти: як «Шахтар» здійснює подвиг на європейській арені

Впродовж останніх років вдалий виступ українських команд на європейській арені виглядав далекою мрією, а не поточною перспективою. Втім, донецький «Шахтар» під керівництвом Ігоря Йовічевіча дає надію, що подібні роздуми не межують з реальністю, а для підкорення вершин не обов’язково мати у складі зірок та витрачати колосальні гроші на трансфери.

Спільно з титульним спонсором української Прем’єр-ліги компанією VBET розповідаємо про те, як змінився «Шахтар» з початку війни і чого чекати від «гірників» у Лізі Європи.

Як змінився «Шахтар»

Повномасштабне вторгнення росіян торкнулося усіх сфер нашого життя, а спорту – й поготів. Легіонери переїхали в інші чемпіонати, була тривала пауза, тому на вдалий виступ «Шахтаря» на євроарені мало хто сподівався.

На щастя, в Ігоря Йовічевіча після призначення на пост керманича «гірників» були дещо інші думки. Він заявив, що футболістам важливо витискати з себе максимум та працювати на результат незалежно від того, з яким суперником команда грає. Очевидно, що «Шахтар» дещо втратив у варіативності атакувальних дій, але Мудрику, Бондаренку, Судакову та іншим молодим виконавцям вдалося доволі якісно замінити бразильців, на яких раніше будувалася гра «гірників».

Як «Шахтар» здійснює подвиг на європейській арені

Матчі групового етапу Ліги чемпіонів стали яскравою демонстрацією тренерського таланту хорвата та перспектив вітчизняної молоді. Декласація РБ Лейпциг, впевнена гра проти Реала, зокрема, втрачена на останніх хвилинах перемога над найсильнішим клубом світу, потужний виступ на «Селтік Парк» – цими моментами можна насолоджуватися вічно. Лише невдалий збіг обставин відкинув «гірників» на третю сходинку у групі, але навіть у найбільших скептиків не повертався язик критикувати донеччан, адже вони зуміли стрибнути далі найбільш сміливих очікувань. Так, команда почала менше контролювати м’яч та будувала гру на стрімких випадах, але це дало приголомшливий результат.

Перший екзамен без Мудрика

Відхід Михайла Мудрика у лондонський Челсі став святом українського футболу. 100 мільйонів євро за 22-річного українського півзахисника – це не просто сенсація, а потужний імпульс для розвитку нашої молоді, тим паче, що тепер до неї прикута увага всього футбольного світу.

«Шахтар» здобув у грошах, але втратив найбільш небезпечного гравця. Зрозуміло, що в таких умовах у протистоянні з «Ренном» він автоматично перетворився на аутсайдера, тому всі поволі готували себе до того, що євровесна для «гірників» завершиться ще у лютому.

І знову Йовічевіч з підопічними втерли носа скептикам та показали, що тепер «Шахтар» – це не сподівання на певних гравців, а насамперед злагодженість та просто шалена самовіддача. Впевнена перемога у першому матчі, запеклий бій у Франції, героїчна гра Трубіна – і «гірники» знову роблять важливий для футбольної України крок вперед. Десь не обійшлося й без прихильності фортуни, але кожному шанувальнику футболу відомо, що вона надає перевагу кращому. Шахтар терпів та багато працював, відсутність Мудрика звузила коло опцій в атаці, але ці нюанси не вплинули на результат, а він – відмінний.

Чого чекати далі

В 1/8 фіналу Ліги Європи «Шахтар» зустрінеться з «Феєнордом» (Нідерланди), перший матч відбудеться 9 березня. Суперник далеко не простий: команда Арне Слота дуже добре організована та не лише створює божевільну кількість гольових моментів, а й вдало їх реалізовує. Не дивно, що саме Феєнорд наразі очолює турнірну таблицю Ередивізі та бореться за чемпіонство.

Знову донеччани виступатимуть у ролі аутсайдера, але до цього їм не звикати – на папері у єврокубковому сезоні 2022/23 усі були сильнішими за «гірників». Можливо, було б найкраще, аби колектив з Нідерландів недооцінив хлопців Йовічевіча, це могло б дати гарну можливість для маневру. Якщо цього й не станеться, не варто передчасно «ховати» «Шахтар», аби згодом не «перевзуватися у польоті».

Донецький «Шахтар» вийшов до 1/8 фіналу Ліги Європи, обігравши французький «Ренн»

«Гірники» ретельно вивчають суперника та шукають ключ до його системи. Феєнорд робить ставку на велику кількість атак, і саме такому стилю «Шахтар» вміє дуже ефективно протидіяти. Ми вже бачили, як донеччани вміло користувалися поодинокими випадами та здобували потрібний результат. Усе говорить про те, що ми можемо стати свідками чергової ілюстрації перемоги характеру та кмітливості над активними навалами на ворота.

Безперечно, у грі «Шахтаря» є проблеми, а в структурі гри – слабкі місця. Але ми повинні не просто тримати кулаки за український клуб, а й вірити в його успіх. Команда Йовічевіча подарувала нам фантастичні моменти гордості за український футбол, тож палка підтримка – це найменше, що вона може отримати за титанічну роботу.