Український імпресіоніст зі світовим визнанням, якого вбили більшовики

Олександр Мурашко належить до кола українських художників з європейською освітою і світовим визнанням. Його вчителем був Ілля Ріпин, мюнхенські модерністи і паризькі імпресіоністи. Митець отримував пропозиції персональних виставок у європейських столицях, його роботи гарно продавалися. Успішний, популярний, дієвий художник загинув у розквіті сил. Його застрелили на вулиці у віці 43 років, а обставини досі залишаються нерозкритою загадкою. До 150-річчя митця Український інститут створив онлайн-каталог його робіт.

***

Його мама походила зі сімʼї священника зі Стародубщини. Вона народила Олександра поза шлюбом, тож він 17 років носив її прізвище – Крачковський. Згодом мама вийшла заміж за іконописця Олександра Мурашка, який, зокрема, оздоблював Володимирський собор у Києві. Він усиновив хлопчика, дав йому своє прізвище і перші малярські навички. Однак мрію стати великим художником підтримав не вітчим, а його брат, теж художник Микола Мурашко, засновник Київської малювальної школи.

Кожна дитина є особливою, і «Оптіма» це розуміє. Дистанційна школа забезпечує індивідуальний підхід до кожного учня, враховуючи особистий темп і бажаний спосіб навчання. Завдяки досвідченим педагогам та інноваційним технологіям діти отримують якісні знання, які залишаються з ними на все життя. «Оптіма» – надійний партнер у підготовці до успішного майбутнього!

Олександр вчився в Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, його наставником був Ілля Ріпин. Твори вчителя на історичну тематику надихали Сашка. Щоб детально і правильно зображати людей минулих епох, їхній одяг і зброю, він спеціально подорожував Чернігівською та Київською областями, де робив замальовки. Під впливом свого кумира Мурашко написав картину «Похорон кошового». Дехто з дослідників припускає, що для неї позував Михайло Старицький.

«Похорон кошового», 1900 (фото Arts & Culture)

Студентську роботу оцінили золотою медаллю і можливістю продовжити освіту за кордоном. Мурашко поїхав переймати досвід у живописців Італії, Мюнхена і Парижа.

Його картина «Карусель» отримала золоту медаль на 10-й Мюнхенській міжнародній художній виставці. Її відразу ж купили. Після цього художнику почали надходити запрошення на виставки у Відні, Римі, Амстердамі та організувати персональні експозиції в Кельні, Дюссельдорфі та Берліні. Він взяв участь у Венеційській бієнале, де його роботи експонувалися разом з картинами Клімта, Ренуара, Мунка. Ще за життя митця його роботи купували для музеїв та у приватні колекції за кордоном. Доля деяких робіт нині невідома, а окремі з них існують лише як чорно-білі репродукції. Водночас на виставці в Москві йому докоряли занадто сміливим паризьким циклом, «мюнхенством» і тим, що він не російський художник.

«Карусель», 1909 (з Вікіпедії)

У 1909 році Мурашко повернувся до Києва, де почав викладати в художньому училищі. Однак вже за чотири роки відкрив власну мистецьку студію. А 1917 року Олександр Мурашко разом з іншими художниками заснував Українську академію мистецтва, в якій викладав. Це дало можливість талановитим учням здобувати освіту вдома, а не їхати в Петербург чи Європу. Мурашко вважав, що Київ повинен стати, як Мюнхен для всієї Німеччини, самостійним художнім центром: «Тут світло, тут сонце, тут чудової краси природа, тут своя культура».

Засновники Української академії мистецтв. Мурашко сидить другий ліворуч (фото 1917 року з Вікіпедії)

Справжнє всесвітнє визнання прийшло до Мурашка 1912 року, коли він представив свою роботу «Неділя» на Міжнародній виставці сучасного мистецтва в Амстердамі, у 1913 році – на Мюнхенській міжнародній художній виставці. А вже в 1914 році німецький журнал Jugend вперше відтворив її в кольорі.

«Неділя», 1911 (з Вікіпедії)

У творчості Мурашко багато експериментував. Він починав з реалізму, згодом писав в імпресіоністичній манері, пробував себе у модерні. Був дуже сильним портретистом, вмів передати почуття і характер моделі.

Єдина картина на євангельську тему – «Благовіщення» (1909), найвідоміші – «Селянська родина» та «Праля» (1914).

Разом з дружиною Маргаритою Крюгер не мав дітей, тож вони вдочерили дівчинку Катрусю. Останні роки життя пройшли у власному будинку з садом на Лук’янівці.

Олександр Мурашко з дружиною Маргаритою (фото з Вікіпедії)

Мурашка вбили 15 червня 1919 року. Обставини смерті досі залишаються загадкою. Пізно вночі разом з дружиною він повертався з гостини додому. До нього підійшли невідомі і забрали його. Наступного дня художника знайшли з простреленою потилицею. Тоді у пресі писали про «пограбування бандитів». Однак найправдоподібнішою версією є рука чекістів, які в цей період проводили так звані «чистки» української інтелігенції.

У розпал національно-визвольних змагань українські художники активно зверталися до національних тем. Дмитро Антонович писав, що після смерті Георгія Нарбута саме Мурашку прогнозували місію «вивести українське мистецтво на широкий шлях».

Найбільшу виставку творів Олександра Мурашка організували вже після його смерті в Українській академії мистецтв, де зібрали понад 70 його робіт. Нині до 150-річчя митця у Київському художньому музеї триває нова виставка. Також реставратори відновили його картину «Портрет жінки в капелюсі».