А де палац?
Як в Івано-Франківську відновлюють маловідому резиденцію засновника міста
0
Найбільшим сюрпризом для туристів в Івано-Франківську є палац засновника міста Потоцького, про який мало хто знає. Франківська резиденція представника одного з найвпливовіших і найбагатших родів Речі Посполитої не зафіксована на давніх ілюстраціях і гравюрах. Не знайшли дослідники в архівах і його планів чи креслень. Такий собі палац Шредінгера. За свою історію від XVII ст. він був резиденцією, військовим шпиталем, а від 2017 року перебуває у комунальній власності міста.
Ревіталізацією історичного комплексу в Івано-Франківську займається КП «Простір інноваційних креацій “Палац”». Його працівниця Анна Сербін у львівському Музеї міста поділилась досвідом, як цю занедбану історичну архітектуру повертають до життя, але вже з новими функціями.
Резиденція власника міста, яку забрали за борги
Палац збудував для себе засновник Івано-Франківська (тоді – Станіславова) – польний гетьман коронний Анджей Потоцький. Маєток був вписаний в оборонну систему міста-фортеці, яке будувалося за принципом «ідеальних». Перша резиденція Потоцьких була деревʼяною, у 1682 році її замінили мурованою. Місто і палац розділяв мур і рів.
Оборонні міські укріплення і палац Потоцьких в їхніх межах
Очевидно, що палац в Станіславові, як і більшість шляхетських резиденцій того часу, мав розкішне внутрішнє оздоблення, приймав високих гостей у презентаційній лицарській залі, оздобленій поліхромією. Серед них згадують короля Яна III Собеського, володаря Трансільванії Ференца II Ракоці, дружину і доньок гетьмана Пилипа Орлика та австрійського цісаря Йосифа II.
Макет Станіславова, палац – у верхньому лівому кутку
Однак, як не дивно, не збереглося жодного історичного зображення чи креслення цього палацу. Лише опис XVIII століття згадує шість склепінчастих кімнат, кручені сходи, велику залу з паркетом і двома великими заскленими дверима з виходом на вал. Стіни зали були оббиті полотном з різноколірними смугами, подвійні, помальовані на біло із золоченим листям двері, камін. Поруч були спальні і гардеробні, кавʼярня і покій з дубовим паркетом, стелею, оббитою полотном, помальованими стінами у темно-сірі смуги, деревʼяними панелями.
Резиденцією палац пробув не довго: вже у 1801 році останній власник з Потоцьких збанкрутував і ціле місто стало державною власністю – на той час вже Австро-Угорщини. Раціональні австрійці розібрали фортифікаційні укріплення, а палац переобладнали на військовий шпиталь. З цією функцією будівля пропрацювала аж до 2004 року, хоч влада і військо мінялося кілька разів. Зрозуміло, що всі оздоби, ознаки розкоші були знівельовані.
Тому у наш час головна триповерхова споруда колишнього маєтку виглядає більш ніж звичайно. Анна Сербін розповідає, що коли люди приходять подивитися на палац, не розуміють, що стоять біля нього. «Простір інноваційних креацій “Палац”» навіть випустив футболки з найпоширенішим питанням туристів «А де палац?».
Побутовий мем став темою для мерчу (фото з інстаграму «Простору інноваційних креацій “Палац”»)
Історія нагадує ситуацію з Високим замком у Львові, тільки навпаки. Про львівський замок всі знають і шукають, хоча його давно нема. А у Франківську палац є, тільки поки маловідомий серед гостей міста.
Що збереглося від палацу і шпиталю
Первісно палац Потоцьких мав бути схожим на львівський: поділений на ліве, праве і центральне крило. Але щось завадило втілити цей задум, тому збудували лише ліву частину. А центральне і праве крило палацу були спроєктовані тільки на рівні фундаментів. На території комплексу є кілька споруд «палацового» періоду, інші – збудовані в «шпитальний». Кожна епоха має свою історичну цінність, тому «Простір інноваційних креацій “Палац”» працює над відновленням, переосмисленням і пристосуванням кожної з девʼяти наявних нині споруд комплексу.
Нині муніципальне підприємство шукає здебільшого грантове фінансування, за яке можливо вивести історичні будівлі з аварійного стану, а потім реставрувати. Там проводять археологічні дослідження, зондажі стін, на міжнародних конкурсах обговорюють проєкти пристосування будівель у наш час.
Будівлі, що збереглися з часів Потоцьких (графіка «Простору інноваційних креацій “Палац”»)
Західний флігель часів Потоцьких (сер. XVIII ст.), де перебувала варта, був одноповерховим, зі склепіннями, вкритий ґонтом. Австрійці добудували там другий поверх і влаштували інфекційний корпус шпиталю. Нині його планують пристосувати під Центр міжкультурного діалогу. Аналогічний флігель у протилежному кінці подвірʼя маєтку (1780-і) був кухнею, потім – лікувальним корпусом шпиталю. Нині в ньому обдумують зробити представницький готель і неформальний комунікаційний простір.
Сам палац нині в аварійному стані, має сильні тріщини. По-перше, його збудували на насипному ґрунті, тому фундаменти нестабільні, пояснює Анна Сербін, по-друге, у період, коли палац перебував у приватній власності (2004-2017), він найбільше зруйнувався, бо не опалювався і ніяк не використовувався. Зараз «Простір інноваційних креацій “Палац”» допрацьовує проєкт протиаварійних робіт, щоб максимально запобігти можливим руйнуванням будівлі. Всередині дослідники виявили рештки поліхромії, алебастрову колону від каміна, склепіння на першому поверсі, але більшість залишок розкоші можуть знайти хіба що археологи. У 2024 році вони натрапили на первісний замковий мур товщиною 2 м, який оточував палац, і деревʼяний настил перед ним.
Оздоби палацу, знайдені археологами (фото «Простору інноваційних креацій “Палац”»)
«Ми довший час не знали, чи були якісь розписи в тій будівлі. Через лущення штукатурки саморозкрився фрагмент в кімнаті на другому поверсі. Очевидно, це була маленька капличка. Там видно чашу на престолі і двох херувимів. Але фрагмент цього розпису на стелі вже зруйнований, він пошкоджений грибком і вологою. У радянський час там зробили туалет. Навесні реставратори намагатимуться це законсервувати і робити зондажі», – розповіла Анна Сербін.
Шпиталь кардинально не порушив планувальну структуру палацу. Австрійці намагалися пристосувати будівлі, а поруч зводили нові. У парку проклали прогулянкові доріжки.
У часи шпиталю вже зʼявилися поодинокі фотографії, але їх небагато, адже це все-таки був військовий обʼєкт. Проте є інші артефакти тих часів. Наприклад, керамічні завершення коминів з клеймами, тафлі над дверима корпусів шпиталю.
Архівні фото шпиталю Сергія Петрицького з фейсбук-сторінки Retro Stanislawow
«Є багато збережених графіті, написів тих вояків, які лежали в шпиталі. Ми знайшли на горищі дуже багато листів, які писали їм дружини. Ця переписка описувала тогочасне життя», – каже Анна Сербін.
Під час проведення комунікацій у будівлі поч. XX ст. побачили, що її фундаменти частково укріплені єврейськими надгробками, ймовірно, зі зруйнованого кладовища, на місці якого заклали парк.
Нове призначення панських і вояцьких покоїв
Парадна в’їзна брама ХІХ ст., оздоблена скульптурами лицарів, та кована металева огорожа – єдине, що поки що відреставрували у комплексі.
Відреставрована вʼїзна брама XIX ст (фото «Простору інноваційних креацій “Палац”»)
Для пошуку концептуальних рішень, як цю територію можна включити в життя міста, оголосили відкритий архітектурний конкурс. На нього подали 54 проєкти з 14 країн світу. Одні фахівці пропонували відбудувати фантом незбудованого палацу, інші – більше працювали з територією, щоб створити публічний громадський простір. На їх основі напрацювали концепцію ревіталізації будівель всього комплексу палацу Потоцьких.
Пропозиції пристосування будівель палацу і шпиталю (графіка «Простору інноваційних креацій “Палац”»)
«Уся наша спадщина є цінна сама по собі, вона є місточком до минулого, тим, що нас зʼєднує з попередніми поколіннями. Історію неможливо просто вчити на папері. Коли ти живеш всередині неї, ходиш, контактуєш щоденно, то розумієш, як вся та нематеріальна спадщина виражена в матеріальній. І тому надзвичайно важливо її зберігати, досліджувати і популяризувати», – підсумувала Анна Сербін.
Для кількох корпусів вже напрацьовують проєктну документацію. А частина приміщень комплексу вже використовується. Там працює музей «Місто і зброя» з мультимедійною експозицією, конгрес-хол, студія звукозапису і аналогова фотолабораторія. Тож туристів запрошують ознайомитися з початком нової історії палацу-шпиталю.
Ми використовуємо