Ціна пального на українських АЗК зросла приблизно на 6 грн упродовж останніх днів. При цьому перебоїв з поставками не було. Про це повідомив 5 березня голова правління «Нафтогаз України» Сергій Корецький. У Львові бензин А-95 та дизель перетнули психологічну межу у 70 гривень за літр. Основними чинниками зростання цін на пальне називають коливання світових цін на нафту, геополітичні ризики та валютні коливання.
ZAXID.NET з’ясував, чи є стрімке зростання цін на українських АЗК об’єктивною реакцією ринку на світову кризу, або ж ми стали свідками спекулятивної гри, яку вже взявся розслідувати Антимонопольний комітет. Ми також запитали експерта, співзасновника Фонду енергетичних стратегій Юрія Корольчука про зростання цін: як довго триватиме подорожчання, до якого максимуму можуть зрости ціни та коли очікувати їх стабілізації.
Яка ціна на пальне?
У мережах АЗК ОККО, WOG та Socar станом на 5 березня продають бензин А-95 за 70,99 грн/л, ціна на дизель на АЗК ОККО та WOG становить 70,99 грн/л, у мережі Socar літр дизелю обійдеться 71,99 грн.
Мережа «Укрнафта» підняла ціну на бензин А-95 до 67,99 грн/л, вартість дизельного пального – 67,99 грн/л. На АЗС мережі «UPG» вартість бензину А-95 становить 67,90 грн/л, дизельне пальне – 67,90 грн/л. У мережі АЗК «Amic» бензин А-95 обійдеться у 65,99 грн/л, а дизель – 68,49 грн/л. На АЗС «БРСМ» вартість дизельного пального – 62,99 грн/л, а бензин А-95 – 63,99 грн/л.
Чому ціни на бензин та дизельне пальне різко зросли?
Юрій Корольчук пояснює, що основна причина збільшення ціни – це психологічний чинник, паніка серед споживачів. Ще один чинник – це бажання заробити гроші та внутрішні домовленості. Населення скуповує масово пальне, трейдери, в свою чергу, кидаються в порушення існуючих нормативів.
На думку Юрія Корольчука, ціни на пальне могли залишатися стабільними ще протягом кількох тижнів, адже значна частина поставок була законтрактована за старими цінами.
Експерт каже, що частина нафтопродуктів фактично вже оплачена українськими компаніями і зберігається за кордоном. За його словами, цей ресурс нікуди не зник і залишається доступним для постачання в Україну, а транспортування здійснюється поступово. Водночас навіть за наявності закупленої нафти її неможливо швидко переробити. Фахівець зазначає, що на нафтопереробних заводах існують черги, оскільки підприємства працюють на межі своїх можливостей.
«Навіть якщо компанія вже купила певний обсяг нафти, її переробка може зайняти місяці, адже заводи перевантажені замовленнями», – пояснює Юрій Корольчук.
Яка ситуація із цінами на пальне в Європі?
У інших європейських країнах також збільшується ціна на пальне. За словами експерта, трейдери порушують усі існуючі домовленості. У Європі ціни також ростуть, хоча не повинні цього робити, так само як і в Україні. Є контракти, в яких зазначені закупівлі, на який час вони були укладені. Відповідно, у цих контрактах передбачена ціна. Події в Ірані – це не форс-мажор. Європейський ринок здійснює закупівлю нафти з Норвегії, США і країн Західної Африки. Згідно з даними, у 2025 році на європейський ринок припадає орієнтовно 3% нафтопродукту з Перської затоки.
Для прикладу, в країнах Південно-Східної Азії, зокрема в Таїланді, зараз набагато гірша ситуація. У них справді є більше підстав для занепокоєння. Населення там також робить запаси пального. Водночас їхня влада повідомляє про резерв, якого б мало хвати щонайменше на два місяці.
Який вплив на вартість пального має війна в Ірані?
На думку експерта, у випадку продовження війни на Близькому Сході ризики для світового нафтового ринку можуть стати катастрофічними.
«Ми говоримо про регіон, де зосереджені одні з найбільших у світі обсягів видобутку. Насамперед це Саудівська Аравія, значні обсяги також видобуваються в Іраку та країнах Перської затоки. Якщо через війну буде заблоковано логістику або навіть частково зупиниться видобуток, ринок неминуче відчує дефіцит», – пояснює експерт.
За його словами, тоді відбудеться глобальний перерозподіл потоків нафти. Нині значна частина близькосхідної нафти постачається на азійські ринки, тому будь-які перебої передусім вплинуть саме на цей регіон, що, своєю чергою, позначиться і на світових цінах на пальне.
Чи є в Україні запаси пального?
Із початком повномасштабної війни в Україні є труднощі з накопиченням запасів нафтопродуктів. З 2022 року накопичувальні резервуари перебувають під постійним ризиком обстрілів.
«Запаси є, і вони використовуються. Однак через ризики обстрілів їхні обсяги не можуть бути надто великими», – пояснює експерт.
На сьогодні Україна фактично перейшла на режим постійного перевезення нафтопродуктів. Зокрема, частина постачання здійснюється через Румунію, а частину запасів зберігають у великих європейських компаніях, зокрема в польських операторів, які мають значні резервуарні потужності і звідти забезпечують подальше постачання пального до України.
Про перевірки Антимонопольного комітету щодо зростання цін на пальне
Вирішення проблем цін на АЗС залежить, передусім, від рішення держави. Змови немає, тому розслідування Антимонопольного комітету щодо зростання вартості не матиме практичних результатів.
Водночас у Європі розглядають інші підходи до стабілізації цін. Для прикладу, Франція разом з низкою інших країн обговорює можливість врегулювання цін. Таке рішення може бути виправданим, навіть попри потенційні ризики дефіциту пального.
Чи можемо очікувати на те, що ціни на пальне знизяться?
Через тривалу війну в Ірані ціна за барель може піднятися і до 100-140 доларів. Ціна 140 доларів за барель востаннє була у 2008 році перед глобальною фінансовою кризою. Тоді в Україні можемо спостерігати суттєве подорожчання пального вже не через психологічні чи емоційні чинники ринку, а з цілком об’єктивних економічних причин. Так, ціни на пальне можуть перевищити позначку 100 гривень за літр.
Якщо ж конфлікт поступово вичерпається і не буде різких коливань валютного курсу, українці, навпаки, можуть побачити зниження цін на пальне. Однак відкрите питання – наскільки швидко ринок відреагує на такі зміни.
За умови курсу долара близько 42 гривень нинішнє зростання цін приблизно на 5 гривень за літр може з часом компенсуватися, і ринок зможе повернутися до зниження цін.
Що кажуть в АМКУ?
Поки експерти сперечаються, наскільки об’єктивним є нинішній стрибок цін, у ситуацію втрутився головний державний регулятор. Антимонопольний комітет України (АМКУ) 4 березня розпочав моніторинг ситуації. А наступного дня – 5 березня очільник АМКУ Павло Кириленко повідомив, що мережі АЗК мають лише три дні, щоб надати вичерпну інформацію про причини перегляду цін.
Комітет передусім має з’ясувати, чи не є нинішній стрибок наслідком картельної змови або «схожості дій» учасників ринку. Хоча держава не регулює ціни на пальне прямо, АМКУ має повноваження накладати фінансові санкції за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
«Ми будемо оцінювати тенденції, якими керувалися учасники ринку, та шукати ознаки змови», –зазначив Кириленко. І, якщо факт змови буде доведено, на мережі чекає штраф у розмірі до 10% від усього виторгу за 2025 рік. Для великих гравців ринку це значні суми.
АЗК пояснили, чому підняли ціни
У найбільшій мережі АЗК країни – ОККО пояснили, що зміни цін в Україні напряму залежать від світових ринків. У компанії кажуть, що за останні дні котирування дизельного пального зросли більш ніж на 240 доларів за тонну. Оскільки Україна імпортує пальне, ці коливання, разом із валютним курсом та логістичними витратами, автоматично впливають на внутрішній ринок.
«Ми закуповуємо пальне щодня, і сьогоднішні партії оплачуємо за поточними ринковими цінами. Тому ціни на АЗС враховують саме ці нові закупівлі», – зазначили у мережі.
Там також пояснили, що на відміну від країн ЄС, де стратегічні запаси покривають до 90 днів споживання, українські компанії через безпекові ризики та загрозу ударів по нафтобазах не можуть накопичувати значні резерви. Водночас у мережі теж наголосили, що передумов для дефіциту немає – постачання йде у плановому режимі, а АЗК забезпечені ресурсом у повному обсязі.
Схожу думку щодо стабільності ринку висловив і директор з розвитку групи компаній UPG Дмитро Петренко. Топменеджер теж зазначив, що будь-які перебої в регіоні Перської затоки, який забезпечує 30% світового видобутку нафти, неминуче тиснуть на глобальні ціни.
«Ми щодня відстежуємо світові ціни на нафту та пальне і стежимо за розвитком конфлікту. Це і визначатиме наші подальші рішення щодо закупівель», – повідомив Петренко.
Чи виявляться аргументи трейдерів про «дорогу нафту» переконливими для АМКУ? Якщо за три дні змови не виявлять, імовірно, водіям доведеться звикати до нової реальності, поки конфлікт в Ірані не піде на спад. Щоправда, пальні гойдалки вже вдарили по гаманцях тих, хто навіть не має власного авто. Вже 3 березня, на фоні стрибка цін на АЗК, перевізники на Львівщині почали піднімати вартість проїзду у приміських маршрутках, пояснюючи це зростанням собівартості рейсів.
І поки Верховна Рада вибудовує стратегічний резерв «на завтра», а АМКУ шукає ознаки змов, ціни на пальне продовжують зростати. І хоч експерти пояснюють це частково психологічним чинником. Мовляв, люди масово скуповують пальне, чим і провокують зростання ціни, редакція ZAXID.NET упродовж 4 – 5 березня у Львові не спостерігала черг на АЗК.
Як держава буде контролювати ціни на пальне?
Верховна Рада ще у 2023 році ухвалила закон про створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів. Це своєрідна «енергетична подушки безпеки», яка має допомогти стабілізувати ринок у подібних ситуаціях.
Ідея закону проста – сформувати недоторканний стратегічний резерв, якого вистачило б країні на 3 місяці автономного життя. Втім, 4 березня пресслужба парламенту повідомила, що «закон набирає чинності поетапно, а повноцінне формування резервів потребує часу для створення інфраструктури та накопичення ресурсу».
Враховуючи безпекові виклики, до 25% пального планують зберігати на європейських хабах. Держава зможе здійснювати так звані товарні інтервенції – видавати ринку власне пальне з резервів у моменти пікового попиту чи паніки, тим самим примусово збиваючи ціну на приватних АЗК.
Наразі цей механізм лише на етапі напрацювання, тому на сьогоднішні 70 гривень за літр він не впливає. Проте в профільному комітеті Ради наголошують: фізичного дефіциту ресурсу в Україні немає. Постачання через європейські кордони йде стабільно, а ринок залишається насиченим.
Глобальний шторм: що відбулось на нафтовому ринку?
Ситуація загострилася після того, як іранський дрон атакував один із найбільших нафтопереробних комплексів у Саудівській Аравії. Паралельно з цим судноплавство в Ормузькій протоці – головній нафтовій артерії світу фактично зупинилось Зокрема, 4 березня державна компанія QatarEnergy оголосила про форс-мажор у контрактах на постачання скрапленого природного газу (LNG). Через удари по інфраструктурі в місті Рас-Лаффан виробництво було зупинено, а виконання зобов'язань перед партнерами стало неможливим. Враховуючи, що Катар забезпечує п’яту частину світового експорту LNG і весь цей ресурс має пройти через ту саму заблоковану Ормузьку протоку, глобальний дефіцит енергоносіїв став відчутним.
Хоча станом на четвер, 5 березня, ціна на нафту марки Brent, за даними Mінфіну, дещо стабілізувалася і тримається на позначці трохи вище 81 долара за барель (що на 2,5 долара менше пікових показників вівторка), ринок усе ще в стані шоку. Європейські виробники, у яких Україна закуповує пальне, вже заклали ці безпекові ризики у вартість продукту. Саме ця ланцюгова реакція від палаючих заводів у Саудівській Аравії до європейських НПЗ і призвела до того, що і українські АЗК оновили ціни.