Останній гетьман України

15 травня народився очільник Української Держави Павло Скоропадський. Він був нащадком гетьманів Івана Скоропадського, Івана Самойловича та Кирила Розумовського, Данила Апостола і сам став останнім українським гетьманом.

Павло Скоропадський зробив військову кар’єру в Першу світову війну, став лідером держави у період Української революції 1917–1921 років, а загинув під час Другої світової. Історики по-різному оцінюють його постать і політичні рішення. Проте його нетривале правління було важливою віхою в історії української державності. Про Павла Скоропадського розповіли на сайті Українського інституту національної пам’яті.

10 фактів про Павла Скоропадського

1. Майбутній гетьман народився 15 травня 1873 року в німецькому місті Вісбадені, там проживав до 5 років. Він походив з одного з найстаріших козацько-шляхетських родів. Ріс маленький Павло у родинному маєтку Тростянець на Чернігівщині. На його світогляд сильно вплинув дід Іван, засновник Тростянецького дендропарку. У домі Скоропадських берегли пам’ять про козацьке минуле: там висіли портрети гетьманів, зберігалася старовинна зброя, звучали українські пісні.

Знищений маєток Скоропадських в Тростянці (фото 1926 року Стефана Таранушенка)

2. Павло закінчив гімназію у Стародубі і, за сімейною традицією, здобув військову освіту. Він навчався у Пажеському корпусі в Петербурзі. Внутрішня дисципліна – саме та риса, яку він виніс із військового середовища та аристократичного виховання. Його згадували як небагатослівного, врівноваженого й навіть трохи замкнутого. Проте був уважним до родини та близьких.

3. Одружився з Олександрою Дурново. Подружжя мало дуже гармонійні стосунки й виховало шістьох дітей – доньок Марію, Єлизавету, Олену та синів Петра, Данила і Павла, який помер дворічним. Попри державні справи Скоропадський намагався багато часу проводити з дітьми.

Вже в еміграції Єлизавета стала активною діячкою гетьманського руху. Данило долучився до організації політичного, громадського та культурного життя українців у Великій Британії, а від 1949 року був почесним головою тамтешнього Союзу українців. Наймолодша донька Олена із 1975 року очолювала Союз гетьманців-державників.

Павло Скоропадський з родиною (фото 1935 року з Вікіпедії)

4. Під час Першої світової війни Павло Скоропадський служив командиром Кінного полку. Його нагородили орденом Святого Георгія 4-го ступеня. Від 1916 у званні генерал-лейтенанта був командиром 34-армійського корпусу на Волині.

5. Після початку революції в Російській імперії у 1917 році на базі українізованого 34-го корпусу російської армії постав І Український корпус. Його очолив Скоропадський. До складу входили вісім полків, об’єднаних у дві дивізії. Полки мали назви:

• Київський імені Богдана Хмельницького,
• Стародубський імені гетьмана Скоропадського,
• Полтавський імені гетьмана Сагайдачного,
• Чернігівський імені гетьмана Полуботка.

У жовтні 1917 року на з’їзді Вільного козацтва в Чигирині Павла Скоропадського обрали отаманом.

Павло Скоропадський під час Першої світової війни (фото 1916 року з Вікіпедії)

6. 29 квітня 1918 року за підтримки німецьких військ Павло Скоропадський прийшов до влади в Україні. Він зачитав «Грамоту до всього українського народу», якою проголосив себе гетьманом всієї України. Держава стала називатися Українською Державою з формою правління – гетьманат.

7. В Українській Державі (29 квітня – 14 грудня 1918 року) розбудовували державні інституції, формували розгалужений апарат на місцях, започаткували інститут державної служби в Україні. За цей короткий період існування держави створили Українську академію наук і Національну бібліотеку.

Гетьман Скоропадський перед своєю резиденцією на вул. Інститутській, 40 у Києві, де він проводив зустрічі з іноземними послами (фото 1918 року з Вікіпедії)

8. 14 грудня 1918 року Павло Скоропадський зрікся влади й таємно виїхав до Німеччини. Він проживав в одному з районів Берліна – Ванзеє. На запрошення Українського союзу хліборобів-державників (УСХД), створеного В’ячеславом Липинським та Сергієм Шеметом, у 1921 році Скоропадський став членом Ради присяжних УСХД.

9. Скоропадський доклав зусиль, щоб у 1926 році за підтримки уряду Німеччини при Берлінському університеті відкрили Український науковий інститут, який згуртував наукові сили української еміграції. Інститут очолювали колишній міністр закордонних справ Української Держави Дмитро Дорошенко, а згодом філософ, історик української літератури Іван Мірчук, кафедрою історії української державності завідував В’ячеслав Липинський. Також там працювали вчені Дмитро Антонович, Олександр Колесса, Іван Крип’якевич, Степан Смаль-Стоцький, Дмитро Чижевський.

Павло Скоропадський (третій ліворуч) в еміграції, Ванзее, 1923 рік (фото з Вікіпедії)

10. Павло Скоропадський помер 26 квітня 1945 року внаслідок поранення, отриманого під час бомбардування в Баварії. Похований у місті Оберстдорф.