Архітектор бюро Guess Line Atchitects Андрій Лесюк, яке перемогло на конкурсі відновлення Музею генерал-хорунжого Романа Шухевича, заявив про вихід із проєкту через значні відхилення переможної концепції від робочої документації. Про це Андрій Лесюк повідомив у понеділок, 30 березня, наголосивши на політичному тиску народного депутата.
Будівлю музею 1 січня 2024 року знищив російський дрон. Уже в червні того ж року міська рада організувала і провела архітектурний конкурс на найкращий проєкт відновлення музею. За проєктом команди Guess Line Atchitects, яка перемогла, форма будинку мала максимально відтворювати його історичний вигляд. Крім цього, всі автентичні речі, які частково вціліли (столярка, деревʼяні сходи, фортепіано, погруддя), мали відновити і повернути музей.
Поки тривала розробка робочого проєкту, деякі політичні сили, зокрема народні депутати Олег Синютка, Софія Федина та Петро Порошенко наполягали на відновлення автентичної будівлі, а п’ятий президент навіть обіцяв повністю профінансувати роботи, однак за цей час із відповідною офіційною пропозицією до міської ради не звертався.
Зрештою, після доопрацювань і після погоджень із Львівською ОВА на початку березня почались безпосередні роботи. Інвестором відбудови музею Шухевича є мережа супермаркетів ВАМ.
30 березня Андрій Лесюк повідомив про вихід із проєкту через значне відхилення його концепції від робочого проєкту.
«Нинішні рішення суперечать нашим професійним принципам та авторському баченню. Це непросте рішення, але воно стало наслідком багатьох подій, які унеможливлюють нашу подальшу участь...Ми точно одні з тих хто знав яким був цей музей, що в ньому було справжнім, а що – лише пізніми нашаруваннями, від кількості шарів фарби на сходах до грибків, які там оселилися. Разом із містом ми залучали найкращих реставраторів, аби зберегти що можливо. Саме завдяки нашій наполегливості вдалося відшукати серед будівельного сміття першу сходинку тих самих сходів, на яких Роман Шухевич прийняв останній бій, яка тепер успішно відреставрована і збережена разом зі сходами та іншими елементами, які вдалося врятувати», – повідомив Андрій Лесюк.
Він додав, що через політичний тиск із командою відмовився працювати науковий керівник. За словами Андрія Лесюка, це сталося після звернення народного депутата. За даними ZAXID.NET, ідеться про Олега Синютку, який публічно неодноразово критикував цей проєкт.
«Щоб справа нарешті рушила з місця, ми пішли на безпрецедентний компроміс перед Консультативною радою – погодилися змінити нашу конкурсну ідею на користь збереження історичного фасаду, але навіть після цього по нашому проєкту ми отримали відмову. На базі нашої наукової та проєктно-кошторисної документації був зроблений інший проєкт, який погодили, але який суперечить нашим принципам, цінностям та справедливості», – повідомив Андрій Лесюк.
У міській раді ZAXID.NET повідомили, що ця заява не вплине на виконання робіт, які вже тривають.
«Ми маємо добрі стосунки з Андрієм та командою Guess Line Architects і щиро вдячні їм за два роки безкомпромісної боротьби за якість цього об’єкта. Конкретизуючи розбіжності: команда Guess Line запропонувала сучасне, концептуально цікаве рішення з використанням сучасних матеріалів, збереженням вцілілих елементів, а саме сходів та криївки в певній художній інтерпретації на автентичному місці. Це рішення мало на меті не просто відбудувати стіни, а зафіксувати в архітектурі трагедію руйнації та правдивість будівлі. На жаль, ця позиція пішла в розріз із баченням Консультативної ради, яка наполягла на повному відтворенні зовнішнього та внутрішнього вигляду до руйнації. Аби проєкт не зупинився, архітектори пішли на великий компроміс: вони погодилися на “історичний фасад”, щоб дати змогу реалізувати ідею хоча б частково, а саме інтер’єри та експозицію, над якими команда працювала 1,5 року. Але такий проєкт погодження теж не пройшов, тому довелося і від нього відмовитись і проходити погодження з іншим. Загалом проєкт базується на напрацюваннях команди-переможця конкурсу, а також команда погодилася надавати консультації заради відбудови музею», – повідомив ZAXID.NET керуючий справами виконкому ЛМР Євген Бойко.
Додамо, що музей Романа Шухевича на вулиці Білогорща, 76а у Львові створили у будинку штаб-квартири головнокомандувача УПА, де він загинув. На першому поверсі будинку були п'ять тематичних кімнат зі світлинами та документами різних періодів життя Романа Шухевича. Головний меморіальний об'єкт музею був на другому поверсі. Йдеться про криївку та житлову кімнату. Музейники відтворили там побут головнокомандувача УПА (весна 1948 – початок 1950). Музей працював з 2001 року. Фінансову підтримку надавало Товариство вояків УПА в США імені генерал-хорунжого Тараса Чупринки.