Під опікою: як стати опорою для дитини, яка цього потребує

Життєві обставини можуть скластися по-різному, не завжди вони залежать від нас. Діти мають ще менше певності щодо свого майбутньому, ніж дорослі, бо залежать не від себе, а від тих, хто ними опікується. Діти-сироти й діти, позбавлені батьківського піклування, не завжди можуть уявити собі, що їх чекає в подальшому. Вони не мають опори й тих, хто допоможе рухатися вперед.

Однак забезпечити дітям добре майбутнє можуть не лише біологічні батьки, але й усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі в дитячих будинках сімейного типу. Усі ці альтернативні форми сімейного виховання створені, щоб подарувати дітям дім і дорослих, яким не байдуже.

Опіка – одна з альтернативних форм сімейного виховання

Опіка ― одна з альтернативних форм сімейного виховання. Її можна встановити над дітьми від народження до чотирнадцяти років. Якщо дитині від 14 до 18 років, то це вже піклування. Та, фактично, обов’язки та права опікунів і дітей залишаються незмінними. Опіка та піклування автоматично припиняються після вісімнадцятиріччя дитини, тобто з моменту досягнення нею повноліття жодного юридичного зв'язку між опікуном чи піклувальником і підопічними немає.

«Опіка та піклування над дитиною ― це форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при яких опікун чи піклувальник приймає в сім’ю дитину з метою забезпечення її виховання, освіти, розвитку, захисту її прав та інтересів і стає її законним представником до досягнення дитиною повноліття. Опікуються дитиною, яка не досягла 14 років. Піклуються про дитину віком від 14 до 18 років. Однак, звісно, є дуже багато випадків, коли піклувальники та підопічні настільки зріднюються, що продовжують жити як батьки з дітьми без жодного юридичного зобов’язання ― просто їхні стосунки склалися добре», ― розповідає юридична консультантка з питань альтернативних форм сімейного виховання благодійного фонду «Рідні» Оксана Гиря.

Фото фотобанку Freepik

Є два варіанти, як можна оформити опіку чи піклування. Перший ― дитина живе у складних життєвих обставинах, її батьки мають проблеми, зокрема залежності, або ж померли. Часто в таких випадках дітей до себе забирають родичі ― тоді вони не потрапляють до державних інституцій навіть на короткий період. При цьому бабусі, дідусі, дядьки чи тітки повинні зібрати відповідні документи, щоб оформити опіку офіційно, звернутися до Служби у справах дітей з відповідною заявою, а вже Служба ухвалює остаточне рішення.

Інший варіант ― під опіку беруть дітей, які перебувають у дитячих будинках чи інтернатах. У цьому випадку процес оформлення опіки/піклування включає етап знайомства та встановлення контакту кандидатів з дітьми. В будь-якому випадку невід’ємними є етап збирання пакету потрібних документів та співпраця зі Службою у справах дітей.

За словами Оксани Гирі, опіку/піклування можна встановити над дитиною, котра має статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування.

До кандидатів в опікуни є такі вимоги:

1. Кандидат має бути повнолітньою дієздатною особою.

2. Переважне право серед кількох людей, які бажають стати опікунами/піклувальниками над дитиною, надається:

• родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання;

• особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виникнення підстав щодо встановлення опіки або піклування.

Потенційний опікун/піклувальник повинен звертатися зі заявою до Служби у справах дітей з таким пакетом документів:

• копія паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про присвоєння ідентифікаційного номера;

• довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік;

• копія свідоцтва про шлюб, якщо заявники перебувають у шлюбі;

• висновок про стан здоров’я заявника;

• засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на встановлення опіки/піклування над дитиною;

• довідка про наявність чи відсутність судимості заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;

• копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Служба у справах дітей мусить переконатися, що дорослий, до якого потрапляє дитина, є безпечним, адекватним, має відповідні житлово-побутові умови. Перевірка важлива, адже йдеться про життя дітей. Насправді збір документів та медогляд займають небагато часу: переважно тиждень-два.

Фото фотобанку Freepik

Якщо людина відповідає всім критеріям, то отримує скерування на курси навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Після цього можна знайомитися з дітьми (якщо ви не є родичами й хочете прийняти дитину з інституційного закладу). Документи дійсні впродовж року, однак, якщо з якихось причин не вдалося знайти дитину, можна продовжити їхню дію.

Згідно зі законом, родичі, які стають опікунами дитини, не зобов’язані проходити навчання, як ті потенційні опікуни, що хочуть прийняти дитину з інтернату. Однак у БФ «Рідні» однозначно радять записатися на курси, адже це не буде зайвим у вихованні, дасть розуміння того, як варто поводитися в конкретних ситуаціях, як долати кризові моменти й стати опорою для підопічних. Особливо це важливо для тих опікунів, які ще не мають дітей.

Швидкість встановлення опіки залежить від пошуку дитини. Якщо це родич, або ж в інституційних закладах є така дитина, то процес може тривати до місяця. Однак пошук дітей буває і значно довшим ― це неможливо передбачити.

Особливості опіки, як форми сімейного виховання

За словами юридичної консультантки з питань альтернативних форм сімейного виховання БФ «Рідні» Оксани Гирі, опіка як альтернативна форма сімейного виховання, має свої переваги та недоліки: «Опіка/піклування не позбавляють дитину статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування. Тому вона продовжує отримувати пільги від держави: у наданні медичного обслуговування, в освіті (безоплатне харчування, певна кількість місць у ВНЗ завжди розрахована на цю категорію вступників), безоплатний проїзд у громадському транспорті, у можливості отримати путівки на оздоровлення та відпочинок. Також зберігаються державні виплати. Окрім цього, статусні діти, які не мають свого житла (наприклад, не отримали його у спадок від батьків чи інших родичів), можуть отримати його від держави».

Фото фотобанку Freepik

Такі умови дозволяють дитині бути спроможною й мати певні ресурси навіть після досягнення повноліття та припинення піклування (хоча опікуни та піклувальники, як правило, теж допомагають своїм підопічним).

Однак збереження статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, також є й недоліком. Адже тоді дитину може всиновити хтось інший, навіть якщо вона зараз перебуває в сім’ї. Якщо з’являться потенційні усиновлювачі, Служба у справах дітей просить опікунів зробити вибір: самим усиновити дитину або ж дозволити знайомство з іншими людьми, які можуть стати її батьками. Звісно, якщо дитина в тому віці, що може сама відповісти, її бажання буде враховане.

«Ще одним недоліком опіки може стати неможливість розірвати зв’язки з родичами дитини. Так, з моменту усиновлення припиняються особисті та майнові права й обов'язки між дитиною та біологічними батьками, іншими її родичами за походженням. У той час як опікуни та піклувальники можуть лише обмежити спілкування родичів з дитиною, якщо це негативно впливає на останню. Звісно, такі речі відбуваються за участі Служби у справах дітей», ― пояснює пані Оксана.

Опікуни та піклувальники мусять розуміти також і те, що після досягнення дитиною повноліття не лише вони не мають жодних зобов’язань щодо підопічного, але й дитина не має їх щодо піклувальників. Юридично закріплені обов’язки щодо батьків мають лише всиновлені діти.

Фото фотобанку Freepik

Людям, які замислюються над будь-якою альтернативною формою сімейного виховання, слід добре обміркувати цю ідею, проконсультуватися з психологами. Адже це те рішення, яке не лише змінить їхній звичний уклад життя, але й від якого повністю залежить майбутнє дитини.

Опіка та піклування є дуже поширеним явищем в Україні. Чимало людей, які хочуть прийняти до сім’ї дитину, з опіки починають шлях до всиновлення. Так відбувається тому, що процес оформлення опіки трохи швидший: дитину можна забрати додому того ж дня, у який ухвалене рішення. Уже згодом, коли дитина й так у сім’ї, опікуни/піклувальники можуть продовжити процес усиновлення, отримавши висновок про доцільність усиновлення, його відповідність інтересам дитини та звернувшись до суду зі заявою про усиновлення. Однак, якщо плануєте йти таким шляхом, варто одразу врахувати вимоги закону щодо різниці у віці.

До березня 2024 року усиновлювачі мусили чекати ще місяць після задоволення заяви про всиновлення, щоб рішення набрало законної сили. Це складний момент і для розуміння: дитині доводиться пояснювати, чому вона ще не може прийти до свого нового дому. Адже судові процедури її точно не цікавлять. Тому потенційні батьки вдавалися спочатку до встановлення опіки. Дитина одразу потрапляє в сім’ю, а батьки вже спокійно завершують процедуру всиновлення.

Юридична консультантка з питань альтернативних форм сімейного виховання БФ «Рідні» зазначає, що опіка/піклування можуть бути припинені й до досягнення дитиною вісімнадцятиріччя. Бувають випадки порушень прав дитини, наприклад. Також опікуни можуть не впоратися зі своїми обов’язками. Але часто в таких випадках підхоплюють ініціативу родичі: наприклад, якщо опікункою дитини є її бабуся, що вже не може виконувати ті чи інші обов’язки через поважний вік або стан здоров’я, то в цьому їй допомагають тітки й дядьки дитини, її повнолітні брати й сестри. Таким чином підопічні не втрачають дому й любові та турботи близьких.

Хочете дізнатись більше про те, як прийняти дитину в родину? Отримайте юридичну та психологічну консультації за телефоном гарячої лінії БФ «Рідні» – 0 800 300 484.

*Цей матеріал було створено благодійним фондом «Рідні» за сприяння дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW та Австрійської Агенції Розвитку (ADA). Зміст матеріалу є виключно відповідальністю благодійного фонду «Рідні» та не обов’язково відображає точку зору дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) та державного банку розвитку KfW й Австрійської Агенції Розвитку (ADA).