Проблеми з виконанням бюджету штовхають українську владу на спокусливу стежину підвищення податків. Про це зараз активно говорять в уряді та парламенті. Мовляв, іншого варіанта просто немає. Причина проста: війна потребує величезних фінансових витрат. А допомога міжнародних партнерів не покриває їх повною мірою. Отже, потрібно шукати інші джерела поповнення казни. Однак влада не врахувала однієї важливої деталі: не завжди зростання податкового навантаження приводить до зростання доходів бюджету. Іноді відбувається навіть навпаки.
Зараз в уряді вивчають можливість підвищити ставки податку на додану вартість. Розглядають варіант підняти їх з нинішніх 20 до 22 чи 23%. Таке зростання неминуче спричинить ріст цін на товари і послуги для кінцевих споживачів. Ще одна новація Кабміну – підняти військовий збір з 1,5 до 5%. Можливо, його навіть прийдеться платити не лише із зарплат, а й підприємцям третьої групи оподаткування.
Неприємні новини чекають і на юридичних осіб, які є платниками ЄСВ. Спочатку їм підвищать ставки, а потім взагалі заборонять користуватися єдиним податком. Для ФОПів першої групи зменшать перелік видів зайнятості. Крім того, ФОПів другої і третьої груп хочуть об'єднати в одну групу та впродовж трьох років підняти їм ставки оподаткування. Влада також обіцяє посилити податковий контроль за населенням.
Утім, є великі сумніви, що навіть запровадження всіх урядових планів зі зростання фіскального тиску допоможе серйозно покращити ситуацію з наповненням бюджету. Дефіцит держбюджету України за 2023 рік сягнув 1,33 трлн грн, що на 418,9 млрд грн більше, ніж 2022 року. У минулому році доходи держбюджету становили 2,67 трлн грн, зокрема загального фонду – 1,66 трлн грн. Із них грантова міжнародна допомога – 425,4 млрд грн. Доходи державного бюджету 2024 року встановили на рівні 1,768 трлн грн, видатки 3,35 трлн грн. Величезний дефіцит бюджету планується частково покрити зовнішньою допомогою. Але її може не вистачити.
Та збільшення фіскального тиску – не панацея. Аналітики підрахували: у кращому випадку всі податкові новації влади допоможуть акумулювати до 250 млрд грн за рік. Це ніяк не допоможе покрити дефіцит, який зараз перевищує 1,5 трлн грн. Та й запланованих 250 млрд може просто не бути. Оскільки підвищення податків завдасть потужного удару по економічній активності.
Інформація про наміри підвищити податки вже викликала хвилю обурення. Багато підприємців, які працюють у секторі IT, взагалі висловлювалися в дусі, що з такою стратегією «податкових реформ» потрібно покидати Україну. Інші підприємці також, м’яко кажучи, не в захопленні від ідей Кабміну. І це теж потрібно враховувати. Суспільство і так перебуває у стресовому стані. А тут ще й вартість електроенергії зросла удвічі. Якщо влада вирішить, що іншого виходу немає, ефект від зростання ставок може бути не таким, як планувалося. Хтось просто перестане платити. Хтось буде змушений піти в тінь чи закритися. Тоді бюджет просто не отримає нічого. Українській економіці вдалося більш-менш адаптуватися до реалій війни саме завдяки тому, що спочатку Кабмін послабив вимоги до підприємців та скасував деякі обов’язкові платежі. А тепер хоче діяти навпаки.
Українська влада помиляється, коли думає, що зможе зібрати більше коштів, підвищивши ставки. В економіці існує таке поняття як крива Лаффера. Артур Лаффер – американський економіст, який набув популярності за правління президента Рональда Рейгана. Він відомий завдяки дослідженню ефекту закономірності впливу податкових ставок на податкові надходження. Ефект Лаффера показує, що за певних умов зменшення податкових ставок може викликати збільшення податкових надходжень. Лаффер був економічним радником президента США Рональда Рейгана та прем'єр-міністра Великобританії Маргарет Тетчер, а також одним із «чиказьких хлопчиків», які проводили неоліберальні реформи в Чилі на запрошення диктатора Августо Піночета.
Хоча зменшення податкових ставок спочатку призведе до скорочення обсягу бюджетних доходів, це скорочення має тимчасовий характер. Крива Лаффера демонструє стимулювальний ефект зниження податків. Зменшення податкового навантаження веде до збільшення заощаджень, до зростання інвестицій та зайнятості. У результаті відбудеться зростання виробництва і доходів, унаслідок чого збільшиться обсяг податкових надходжень до бюджету. Тоді як високі податки, навпаки, скорочують базу оподаткування та відбивають бажання у підприємців вкладати кошти в розширення бізнесу.
Якщо у платника податку вилучати значну суму доходів, у нього просто ліквідуються стимули до підприємницької ініціативи. Утворюються цілі групи платників податків, зайнятих пошуком методів уникнення оподаткування, які прагнуть концентрувати фінансові ресурси в тіньовому секторі економіки. Економісти сперечаються, якою є оптимальна ставка податкового навантаження. Однак більшість вважає, що сума податків та зборів у 35% є тим кордоном, за яким бізнес втрачає охоту працювати.
В Україні частка отриманих податків та зборів у 2023 році становила до 40% від загального обсягу ВВП. Це дуже висока цифра. Оптимальний рівень для найбільш ефективного функціонування економіки мав би бути хоча б удвічі меншим.
У 1920-ті роки США переживали період економічного буму. ВВП зростав щороку в середньому на 5%. Це відбулося завдяки значному зниженню податків. Наприклад, ставка податку на найвищі доходи американців впала зі 73% до 24%. Як не дивно, це привело до збільшення бюджету. Надходження податку на доходи фізичних осіб зросли з 719 млн доларів США у 1921 році до понад 1 млрд доларів США в 1929-му, в середньому на 4,2% на рік протягом восьми років. Під час президентства Рейгана у 1980-ті роки найвища гранична ставка податку в Сполучених Штатах знизилася із 70% до 28%. Це також стимулювало економічний розвиток Америки, яка вийшла з періоду тривалої стагнації.
Досвід країн світу показує, що високе податкове навантаження завжди веде до сповільнення економіки. Звісно, багато країн Європи перерозподіляють значну частину власного ВВП через податки і збори. Це відбувається в рамках так званої соціальної держави. Але платою за надмірну опіку уряду є дуже низькі темпи економічного зростання. Не дивно, що за останні кілька десятків років ми не побачили в Західній Європі яскравого прикладу швидкого економічного росту. Нині більшість держав Європи показує цифри збільшення ВВП у межах 0–1% на рік. Ми точно не можемо наслідувати їхній приклад.
Звісно, податки завжди можна підвищити, а умови для ведення бізнесу – ускладнити. Навіть послатися, що цього хочуть міжнародні партнери, як у випадку з ЄСВ для фізичних осіб-підприємців. Контролюючим органам можна надати доступ до банківської таємниці і моніторити всі доходи й витрати громадян. От тільки не факт, що це приведе до росту доходів бюджету. Але точно додасть клопотів бізнесу, який і так змушений вести боротьбу за виживання в умовах війни.
Ми використовуємо