«По-трохи», «по трохи» чи «потрохи»: як правильно писати

Якщо у розмовній мові іноді можна приховати помилки, то на письмі важливо знати, як правильно писати те чи інше слово. Часто каменем спотикання стають прислівники. До прикладу, «по/трохи» («по/троху» або «по/трошки»). Зʼясуємо, як його правильно написати – разом, окремо чи через дефіс.

Як зазначено у чинному українському правописі 2019 року, прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником, пишуться разом. До них, окрім «потрохи», належать віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, невтямки, негаразд, отак, отам, отут, повсюди, подекуди, позавчора, позаторік, потроху, утричі.

Варто наголосити, що слово «потрохи» (з наголосом на перший склад) вживається також як іменник і означає нутрощі.

Традиційні методи навчання не виправдовують ваших очікувань? Альтернатива є! Дистанційна школа «Оптіма» пропонує інноваційний підхід. Комбіновані уроки, інтерактивні завдання, авторські матеріали – усе це не просто забезпечує високу ефективність навчання, але й формує в учнів цікавість до нового. Дізнайтеся, як вступити до дистанційної школи, та розпочніть захопливу подорож до знань!

Тлумачний словник української мови подає три визначення прислівника «потрохи» чи «потроху»:

1. У невеликій кількості, невеликими частками, помалу.

Галя теж ходила на поденщину й теж потроху заробляла (Марко Вовчок).

2. Поступово, помалу, повільно.

Сонце вже показалось. Чорні тіні од барок густо засипали берег. Камʼяні стіни оживають потрохи (Михайло Коцюбинський).

3. У незначній мірі (неголосно, несильно, недалеко).

Богдан потроху стогнав, очевидячки, стримуючи голосніший стогін (Юрій Яновський).