У четвер, 28 січня, у білоруській клініці від ускладнень коронавірусу помер Василь Пісний, йому було лише 58 років. Це була відома у Львові людина, його знали, насамперед, як екс-керівника обласної міліції, депутата і заступника голови Львівської облради.
Попри те, що Василь Пісний усе своє свідоме життя працював у правоохоронних органах: спочатку у міліції, потім в СБУ, його постійно супроводжували скандали. Пісного пов’язували із контрабандою, корупцією та певним впливом у кримінальному світі, свого часу він навіть провів п'ять місяців за гратами у СІЗО. Він був дотичний до Революції Гідності, однак про те, яку саме роль він відігравав у тих подіях, досі існують суперечливі версії.
Початки кар’єри
Василь Пісний народився 2 січня 1963 року в селі Лопушани на Тернопільщині. У 20 років він влаштувався на роботу у міліцію, а наприкінці 80-х отримав диплом інженера-механіка у Львівському сільськогосподарському інституті. З початку 90-х Василь Пісний почав вести «бізнес» – займався контрабандою спирту та паралельно отримував освіту юриста у Львівському університеті.
Контрабанда спирту була не єдиним видом діяльності Пісного, оскільки у 1995 році його затримали за підозрою у рекеті. Тоді Пісний провів п’ять місяців у СІЗО. У матеріалах його справи фігурував написаний власноруч Пісним список «боржників», де він записував суми боргів: «6240$ винна марина», «я дав за спирт», «я продав Здіху 60 літрів», «Томику дали 5000 мілйонів». Одна із допитаних у цій справі Марія Береза тоді заявляла, що «невідомі їй особи від імені Пісного з погрозами вимагали в неї вказану суму, утримували її в підвалі». Судячи з матеріалів справи Пісного, на той час він працював уже начальником Львівського відділення дорожньої міліції.
Після затримання Василя його старший брат Богдан Пісний, який на той момент був уже депутатом Львівської облради, називав цю справу провокацією. Зрештою справу проти Василя Пісного справді закрили.
У листопаді 2004 року Василь Пісний отримав посаду начальника управління з боротьби з організованою злочинністю (УБОЗ) УМВС у Тернопільській області, а вже наступного року, після перемоги Ющенка, новий глава МВС України Юрій Луценко призначив його начальником всього УМВС Тернопільщини.
«Пам’ятаю Василя Пісного як начальника УМВС у Тернопільській області у 2005-2006 роках. Під час Помаранчевої революції 2004 року він зайняв життєву позицію, був на Майдані, не дивлячись на те, що служив в органах внутрішніх справ. Тернополяни його пам’ятають. Він був людиною хоча і емоційною та іноді жорсткою, але він багатьом людям старався допомагати», – згадує у розмові із ZAXID.NET екс-начальник поліції Львівщини, нардеп Михайло Цимбалюк, який товаришував з Василем Пісним.
У 2007 році Пісний повернувся до Львова і продовжив свою кар'єру на посаді начальника управління з розслідування особливо важливих справ Державної податкової адміністрації Західного регіону. Уже наступного року Юрій Луценко призначив Пісного начальником УМВС Львівщини.
«Василь Пісний був великим патріотом і великим життєлюбом. Я знаю його з 2005 року, коли призначав його спочатку на посаду начальника УМВС у Тернопільській області, а пізніше – керівником львівської обласної міліції. З двома головними завданнями, які він отримав від мене, він впорався. Він мінімізував страшний бич – викрадення автомобілів в місті та області, а також не тільки ліквідував мережу аптек під дахом спецслужб, які торгували наркотою, але й посадив за грати, через рішення суду, організатора цього наркотрафіку», – ділиться спогадами про товариша Юрій Луценко у розмові з ZAXID.NET
Депутатство і високі посади в МВС і СБУ
У 2010 році Василь Пісний пішов у публічну політику – став депутатом Львівської обласної ради від «Фронту змін», а вже в 2013 році став першим заступником голови облради.
«Це була людина зі значними організаційними здібностями, яка завжди в роботі не створювала проблеми, а вирішувала їх. Час нашої співпраці був непростим для обласної ради, оскільки облрада була в опозиції до виконавчих органів влади і потрібні були сильні, впливові люди – і Василь Пісний був одним із них. Можливо, великої публічності він не мав, але він мав авторитет», – пригадує ті часи екс-депутат Львівської облради Ярослав Качмарик.
У 2014 році новий міністр МВС Арсен Аваков призначив Василя Пісного керівником одного з ключових департаментів МВС по боротьбі з економічною злочинністю. Це призначення критикували ЗМІ, зауважуючи, серед іншого, що величезна кількість майна родини Пісного не могла бути придбана на зарплату у правоохоронних органах.
Очоливши департамент по боротьбі з економічною злочинністю Василь Пісний майже відразу заявив, що оприлюднить сенсаційні факти масового розкрадання бюджету Львова під час Євро-2012, однак так нічого і не зробив.
У січні 2015 року він втратив одну з ключових посад в МВС після конфлікту з заступником міністра Сергієм Чеботарем. Тоді у службовому кабінеті Чеботаря виявили приховану відеокамеру, яка у цілодобовому режимі могла транслювати аудіо- та відеосигнал. Вважалося, що Чеботар тоді навів Авакову переконливі докази причетності Пісного до цієї прослушки і той його звільнив, але без офіційного розслідування.
Попри публічний скандал, уже у вересні 2015 року Василь Пісний почав працювати в СБУ на посаді заступника начальника головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Цікаво, що офіційно про це призначення СБУ не повідомляла. ЗМІ отримали цю інформацію лише у відповідь на запит до СБУ. Тоді ж висловлювались припущення, що умовою призначення Пісного був пошук компромату на мера Львова і тодішнього лідера «Самопомочі» Андрія Садового, у якого почався затяжний, як виявилось пізніше, конфлікт з президентом Петром Порошенком.
АТО і Революція Гідності
Під час засідання Верховної Ради 8 жовтня 2015 року народний депутат Володимир Парасюк публічно звинуватив Юрія Луценка у лобіюванні призначення Василя Пісного на ключову посаду в СБУ. А 19 листопада під час засідання парламентського комітету з питань запобігання і протидії корупції Парасюк вдарив Пісного ногою після його слів «Та я зробив для революції набагато більше, ніж ви». Перед цим Парасюк доповів на комітеті про корупційні схеми, до яких причетний Пісний. «Це і спиртовий бізнес, і бурштин на Рівненщині, експорт зерна, контрабанда. Зараз є лобіювання його людей на посадах в МВС. Це плювок в людей після Революції Гідності», – заявив тоді Парасюк.
Згодом Володимир Парасюк вибачився за свою нестриманість, але від звинувачень не відмовився.
Тодішня помічниця Парасюка, а нині депутатка Львівської міськради Наталія Шелестак була присутня на засіданні комітету ВРУ, під час якого Володимир Парасюк вдарив Пісного.
«Тоді Василь Пісний дуже довго говорив про те, що він надавав фінансову та організаційну допомогу на Майдан. Я не виправдовую вчинок Парасюка, але він відбувся після того, як Пісний сказав фразу про те, що він для революції зробив в рази більше, ніж Парасюк», – розповідає Шелестак.
Через два дні після інциденту на засіданні парламентського комітету, Володимир Парасюк повідомив, що Василь Пісний провів три дні у зоні АТО, після чого отримав посвідчення учасника бойових дій (УБД). Це виявилось правдою і Пісний був змушений відмовитись від статусу УБД: «Вважаю, що статус учасника бойових дій насамперед мають отримувати бійці, які беруть (брали) участь у бойових діях на передовій».
Загалом про участь Василя Пісного у Революції Гідності його знайомі згадують неоднозначно. Більшість відзначає його позитивну роль у подіях 2013-2014 років.
«Коли відбувалося блокування автомобілів, які їхали на Київ, він завжди готовий був допомогти вирішити, щоб цього не відбувалося. Все-таки генерал міліції – це не просто так», – згадує екс-депутат облради Ярослав Качмарик.
Схожі спогади про Пісного висловив у розмові ZAXID.NET і Юрій Луценко.
«Думаю, що тисячі львів’ян користувалися транспортом, який організовував Пісний для того, щоб вільні люди захищали в столиці свої принципи. Особливо це проявилося під час Революції Гідності, коли Василь Пісний на посаді заступника голови обласної ради першим відкрито підтримав революцію і забезпечив багато чим не тільки львівський, а й київський Майдан. Той єдиний загін міліції, який виступив із табельною зброєю на захист беззбройних демонстрантів, був також заслугою генерала Пісного», – пригадує ті часи Юрій Луценко.
«Щоби там на нього не говорили, він був порядною людиною. Недоліки є у кожного. І кадрові помилки були, але він їх визнавав і розумів. Під час Революції Гідності брав безпосередню участь, виїжджав до Києва», – стверджує у розмові з ZAXID.NET ще один екс-начальник міліції Львівщини Віталій Максимов, який також товаришував з Пісним.
За словами Михайла Цимбалюка, саме завдяки Пісному вдалося запобігти погрому у Львівському університеті МВС. «Дякуючи йому та Юрію Шухевичу, мені як ректору Львівського університету внутрішній справ тоді вдалося зберегти, щоби невідомі особи не знищили приміщення університету. Це був, як на мене, історичний момент. Василь Пісний вчасно приїхав, приїхав Юрій Шухевич та голова обласної ради Петро Колодій. Вони зуміли переконати молодиків у балаклавах, що університет за народ, що ніхто не вчиняє протиправних дій. Нам тоді вдалося відстояти, хоча це було непросто», – розповів ZAXID.NET Михайло Цимбалюк.
Натомість у 2016 році екс-заступник командира львівського «Беркуту» Сергій Голуб заявляв, що Пісний був причетний до організації нападів на райвідділки поліції у Львові під час Революції гідності у 2014 році. За словами Голуба, Пісний особисто привозив у Львів «тітушок» для погромів.
Наталія Шелестак, яка також брала участь у Революції Гідності, не пригадує Василя Пісного серед активних учасників Революції.
«Василь Пісний казав, що брав активну участь у Революції Гідності, але ми з ним ніяк не перетиналися. Я Василя Пісного під час Революції Гідності не чула і не бачила. Можливо, він якимось іншим чином допомагав, мав якихось активістів, яким допомагав. Я не можу об’єктивно говорити про участь Василя Пісного у Революції Гідності не тільки тому, що я його участі не бачила, але й тому, що я переконана, що вона не була позитивною. Я була однією з тих, хто вважав, що Василь Пісний не може займати жодної посади», – заявила вона ZAXID.NET.
Конфлікт з Садовим і звільнення з СБУ
В лютому 2019 року міський голова Львова Андрій Садовий публічно звинуватив Василя Пісного у причетності до обстрілів його будинку з гранатометів у 2014 році. Про це Садовий заявив у інтерв’ю «Главкому».
«Я дзвонив президентові перед тим, як кинули гранату до мого подвір’я, і казав: «Петре Олексійовичу, якийсь маю неспокій на серці. Чує моє серце, що буде знов якась провокація, зверніть на це увагу». І озвучив йому прізвище, кого підозрюю. На що він сказав, що Василь – нормальний чоловік і не буде цього робити. Потім, коли кинули гранату, президент мені подзвонив і сказав, що це ж не Василь», – казав тоді Садовий.
У червні 2019 року стало відомо, що після майже чотирьох років служби Василя Пісного звільнили з органів СБУ. Після цього звільнення у силові органи він уже не повернувся.
Заслужений генерал
У 2017 році патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Василя Пісного орденом за заслуги перед церквою та українським народом. На цій церемонії були особисто присутні тодішні голова ЛОДА Олег Синютка та голова облради Олександр Ганущин.
До Дня незалежності України 2017 року року президент Петро Порошенко присвоїв Василю Пісному військове звання генерал-лейтенанта. До цього Василь Пісний мав звання генерал-лейтенанта міліції, яке йому присвоїв президент Віктор Ющенко.
Репутація і гідність Пісного
Василь Пісний неодноразово судився з журналістами та громадськими діячами за захист своєї честі і гідності. Наприклад, у 2009 році він позивався до свого колишнього підлеглого Рустама Казімова, бо той звинуватив Пісного у зборі готівки з командирів взводів ДАІ.
Незадовго після призначення Пісного керівником міліції Тернопільщини у 2005 році відбулась прес-конференція тодішнього глави МВС Геннадія Москаля. Журналісти «Львівської газети» висловили здивування такому кадровому рішенню, заявивши, що «...раніше Василя Пісного затримували працівники служби внутрішньої безпеки. Його звинувачували у тому, що разом з покійним авторитетом «Мухою» викрав жінку-підприємця і вимагав викуп». Пісний подав до суду на журналістів лише через це запитання, і ті були вимушені опублікувати спростування з коментарем Пісного про те, що справу відносно нього давно закрили (хоча сам факт існування такої справи він не заперечував).
Василь Пісний також безуспішно судився із журналістами ZAXID.NET та «Наші Гроші.Львів» через розслідування «Мільйони» Василя Пісного» та «З економічною злочинністю в Україні боротиметься Антибіотик», які вийшли у 2014 році.
Звертаючись до судів Пісний вказував «фейкові» адреси проживання. Наприклад, у 2014 році у його заяві до суду була вказана адреса двокімнатної квартири на вул. Науковій у Львові, де він ніколи не мешкав. В іншому зверненні до суду він взагалі вказував адресу гуртожитку в Києві.
Чому «Антибіотик»?
Василь Пісний був доволі неоднозначним персонажем. Окрім дотичності до контрабанди та рекету у 90-х йому приписували співпрацю з кримінальними структурами. Через те, що він міг вирішити будь-яку проблему з міліцією, Пісний ніби і отримав прізвисько «Антибіотик».
Сам Пісний пояснював, що «Антибіотиком» його прозвали ще у часи його служби в Тернополі, коли стало відомо про вимагання ним грошей у боржників у 90-х. Цю історію він назвав наклепом.
Натомість колишні колеги Василя Пісного по міліції у розмові з ZAXID.NET відгукуються про нього виключно позитивно. Екс-міліціонер Богдан Шкарада розповів ZAXID.NET, що Пісний «половину свого життя потратив на те, щоб втриматися в тій системі, а іншу половину – щоб досягти якихось висот».
«І одне і друге йому вдавалося. Його кілька разів звільняли з органів внутрішніх справ, а він судився і поновлявся», – розповів Богдан Шкарада.
«У житті Василь Михайлович завжди був веселим, товариським, цінував дружбу та почуття гумору. Останні роки дуже тішився онуком, але не міг не займатися політикою… Думаю, що як і всі люди, Василь Пісний був не бездоганний. Але він був щирим, енергійним та дуже любив Львів і Україну», – описує його Юрій Луценко.
Сім'я і майно
Василь Пісний був офіційно розлучений з дружиною Ольгою Костик з початку 2000-х. За інформацією ZAXID.NET, Пісний навмисно оформив розлучення, щоб приховати будь-який свій зв'язок із бізнесом і маєтками своєї сім’ї.
У Василя Пісного є два рідні старші брати. Богдан Пісний працював начальником Жидачівського та Залізничного райвідділів Львова. Після звільнення з органів почав писати вірші. Нині він є заслуженим артистом України. Пісний-старший відмовився коментувати ZAXID.NET смерть рідного брата.
22 січня 2021 року ЗМІ повідомили про затримання іншого брата Василя Пісного 62-річного Петра Пісного на вимаганні 460 тис. грн за сприяння в отриманні ліцензії на відкриття АЗС у Києві. До цієї справи Петро Пісний нібито залучив і свого сина, екс-правоохоронця.
Племінниця Василя Пісного Галина Борейко у 2015 році не пройшла конкурс на посаду керівниці Львівської місцевої прокуратури №2. Однак уже в червні 2016 року її призначили на вищу посаду – заступниці заступниці прокурора Львівщини. Галина Борейко пропрацювала на цій посаді більше трьох років, поки у січні 2020 її не звільнив генпрокурор України Руслан Рябошапка. На початку 2021 року Галина Борейко повернулася на посаду у прокуратуру завдяки рішенню суду. Тепер прокурорка судиться за виплату їй 200 тис. грн за вимушений прогул.
Інший племінник Василя Пісного Руслан Пісний перебуваючи на посаді начальника Довгинцівського відділу поліції вчинив п’яну бійку біля кафе в Кривому Розі. Після цього інциденту Руслана Пісного звільнили з поліції.
Екс-дружині Пісного Ользі Костик належить готель у центрі Львова «Наталія 18». Колись їй ще належав готельно-відпочинковий комплекс «Колиба» у Брюховичах, на місці якого вона збудувала котеджі.
У сім’ї Пісного є два візуально однакових маєтків у Брюховичах. В одному проживає його донька Наталія, а другий належить дружині Ользі Костик. За інформацією ЗМІ, попри офіційне розлучення Василь Пісний продовжував проживати в маєтку зі своєю дружиною.
Останні місяці життя
Восени 2020 року Василь Пісний захворів на коронавірус та лікувався у Києві. Хворобу переносив важко, у листопаді у львівських ЗМІ навіть з'явилися повідомлення про його смерть, за що потім довелось вибачатись.
Помер Василь Пісний рано вранці 28 січня 2021 року у білоруській клініці. Ховатимуть його 29 січня на кладовищі у Брюховичах.