Ми багато пишемо про кіно- та телепрем’єри. Робитимемо так й надалі, разом з тим інформуючи про найцікавіші нові релізи на великих та малих екранах.
Проте також хочемо додати й трохи згадок про фільми, чиї прем’єри уже відбулись. Сподіваємось, що така рубрика буде корисною тим, хто шукає добрий фільм на вечір чи на вихідні. Почнімо зі старого доброго британського детектива.
***
«Привиди у Венеції»
Жанр: детектив
Чому варто подивитись? Це заплутана історія, ідеальна літературна основа, гарна картинка.
Кому має сподобатись? Шанувальникам містики та класичних детективів.
Кому має не сподобатись? Тим, хто любить стрімке, динамічне кіно.
«Привиди у Венеції» – третя екранізація романів королеви детективу Агати Крісті для актора та режисера Кеннета Брани. У його доробку уже бути «Вбивство у Східному експресі» та «Смерть на Нілі».
Брана є у всіх трьох не лише режисером, а й виконавцем ролі Еркюля Пуаро. Слідом за Пітером Устіновим та Давідом Суше він претендує на те, щоб стати одним із найкращих виконавців ролі геніального нишпорки.
«Привиди у Венеції» базуються на романі «Вечірка в Гелловін» Агати Крісті. Як і у перших двох фільмах, Брана поводиться з першоджерелом досить вільно, беручи основу сюжету та героїв.
Кеннет Брана знову став Еркюлем Пуаро (кадр з фільму)
Фільм вражає насамперед візуальною досконалістю. Зрозуміло, Венеція як знімальний майданчик і не може бути іншою. Проте тут більша частина подій відбувається в старовинному палаці. Темна картинка та похмурі інтер’єри створюють містичне відчуття, а герої ніби замкнені у палаці як у власних страхах та моторошних таємницях.
Тут багато привидів та подій, які не піддаються раціональному поясненню, але Пуаро не звик здаватись.
«Привиди у Венеції» – класичний детектив, де вбивство відбувається у замкненій кімнаті, підозрюваними є всі присутні, а розгадка загадки буде великою несподіванкою.
Це стильне, якісне та коштовне видовище, яке й око потішить, і розважить, і дозволить відволіктись та відпочити.
Ми використовуємо