В Україні обрано новий склад Ради з державної підтримки кінематографії. До нього увійшли актор та телеведучій Юрій Горбунов, продюсер Артем Колюбаєв, продюсер Олександр Недбаєв, актор Олексій Тритенко, продюсерка Маріанна Новікова, колишня директорка з маркетингу й піару Film.ua Group Поліна Толмачова, юрист Микола Чиханцов. Ще по одній людині мають делегувати Держкіно та Мінкульт.
Ця подія має неабияке значення для українського кінопроцесу, адже на Раду з державної підтримки кінематографії (РДПК) покладено великі повноваження. Її створили у 2018 році. Діяльність цього органу регламентується статтею 9 Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні».
Рада має складатися з дев’ятьох членів, які призначаються на два роки. Людина не може бути у Раді два терміни поспіль. Подавати кандидатури можуть лише організації (самовисунення неможливе).
До ключових повноважень РДПК входить право кінцевого затвердження переліку фільмів, яким надається державне фінансування за результами пітчингів Мінкульту/Держкіно/УКФ, а також право визначати, чи є фільм українським національним фільмом. Тобто, якщо спростити, саме від Ради залежить, хто та які суми державної підтримки отримає у кінцевому підсумку.
Цікаво, що на етапі розгляду кандидатів у Раду кілька відомих громадських організацій, які об’єднують українських кінематографістів (а саме «Вавилон’13», «Сучасне українське кіно», Українська гільдія режисерів тощо), оприлюднили заперечення щодо деяких претендентів. У підсумку з семи обраних членів Ради шестеро фігурують у цьому списку.
Ми проаналізували відкриті джерела та дізналися, від кого залежить те, які українські фільми ми побачимо у кінотеатрах уже за рік-два.
Нагадаємо лише про основні критерії, за якими відбираються члени Ради:
- обов’язковою умовою є трирічний термін роботи у сфері кінематографу, який має бути підтверджений документально. Ці три роки кандидат має провести як керівник або заступник юридичної особи, що здійснює виробництво, розповсюдження, демонстрування фільму;
- кандидат має бути режисером, продюсером, юристом, економістом, кінодраматургом чи кінознавцем. Це так само має бути підтверджено документально;
- юрист та економіст при цьому мають бути якраз тими керівниками, про яких йшлося вище.
У Держкіно існує реєстр тих приватних та державних компаній, які мають стосунок до виробництва чи розповсюдження кіно. Подавати кандидатури можуть лише організації, щодо яких існують ті самі вимоги: дотичність до кінематографа протягом останніх трьох років.
А тепер про нових членів Ради.
Відповідає усім вищезгаданим критеріям Маріанна Новікова. Вона була продюсеркою фільму Михайла Іллєнка «Толока» та «Звичайна справа», виконавчою продюсеркою фільмів «Пік страху», «11 дітей з Моршина», «Гірська жінка на війні», директоркою фільму Сергія Лозниці «Щастя моє».
Маріанна Новікова
Тепер поговоримо про тих, чиї кандидатури викликали заперечення кінематографістів. Чому так сталось? Розповідаємо.
Юрій Горбунов (50 років) є відомим актором та телеведучим, який працює на каналі «1+1». Він веде шоу «Голос країни», «Голос. Діти», «Танці з зірками». Зіграв у фільмах та серіалах «Останній москаль», «Скажене весілля» (також є одним із продюсерів франшизи), «Великі вуйки» тощо. Ідеальним форматом для себе вважає вечірнє ток-гумор-лайт-шоу.
Юрій Горбунов
Його кандидатура викликала заперечення через те, що діяльність асоціації «Правовласників та Постачальників», яка висунула його у Раду, не відповідає вимогам Закону про кінематографію щодо права подавати представників для участі в конкурсі. Адже організація займається діяльністю, пов'язаною зі сприянням розвитку платного телебачення в Україні і не має прямого стосунку до кіногалузі.
Актор Олексій Тритенко (39 років) відомий насамперед за сіткомом «Поки всі вдома». Також він зіграв роль Аверкія Гончаренка у фільмі «Крути 1918». Висунула актора ГО «Корона Карпат».
Олексій Тритенко
Згідно з листом-запереченням, Тритенко не має режисерського досвіду, як зазначено у поданих на конкурс документах. У 2016 році, продовжуючи працювати актором, він зняв один короткометражний фільм як режисер. Це не відповідає вимозі щодо трьох років діяльності на посаді режисера, а професії актора у переліку, який дозволяє стати членом Ради, немає.
Відсутній досвід роботи, який відповідав би вимогам закону і в юриста Миколи Чиханцова. Об’єднання «Ароу» не веде діяльності в кіногалузі, не має такого КВЕДу, не внесене в реєстр кіновиробників або розповсюджувачів фільмів Держкіно.
Микола Чиханцов
Артем Колюбаєв (33 роки) був одним з продюсерів фільмів «Правила бою» (ще одним був голова Офісу президента Андрій Єрмак), «Крути 1918», «Свято хризантем» тощо.
Проте статут ГО «Спільна перемога», яка висунула його кандидатуру, не передбачає провадження діяльності у сфері кінематографії та/або телебачення, відповідно ГО не може висувати представників для участі в конкурсі. Крім того, як зазначено у листі-запереченні, «в довідці, наданій ГО, зазначена організація флешмобу на підтримку бранців Кремля у 2018 році», яка не стосується кінематографії.
«Використання імені кінорежисера Олега Сенцова для прив’язки цієї події до кіногалузі вважаємо маніпуляцією. Особливо на тлі того, що Олега Сенцова було висунуто до комісії з відбору членів Ради, але не було затверджено до її складу», – йдеться у листі.
Артем Колюбаєв
Крім того, Колюбаєв є продюсером шести фільмів, що зараз створюються за підтримки Держкіно, тобто у його випадку може йтися про конфлікт інтересів.
Цікаво, що Чиханцов та Колюбаєв одночасно працювали у ТОВ «Дормаш» та «Карз-М», де один був комерційним директором, а другий – юристом. Згодом їхні шляхи розійшлися, щоб перетнутися знову у Раді з підтримки кінематографії.
Олександр Недбаєв (37 років), продюсер та, як він сам себе назвав, «незалежний фільммейкер», повідомляє про себе у заяві на членство у Раді: «Я – людина нової ери, проактивний і креативний».
Олександр Недбаєв
«Його фільмографія включає більше 50+ концепцій телевізійних точок для продуктів масового ринку, основних продуктів харчування, банків, благодійних фондів, професійних косметичних продуктів, більше 20+ репортажів, 10+ телепередач по 20 хвилин і 4 повнометражних документальних фільмів про українські події, численні шорти та понад 5 повнометражних художніх фільмів», – йдеться у біографії Недбаєва. Він був одним із продюсерів фільмів Dzidzio.
Заперечення викликало те, що ГО «Міжнародна асоціація розвитку і підтримки української культури», що подало його кандидатуру, не проводила відповідної вимогам закону діяльності в останні три роки, відповідно, вона не мала на це права. Так, у довідці про діяльність ГО надана інформація про організацію фестивалю молодого кіно «МІСТ» у 2020 році та конкурс короткометражних фільмів «Одного разу в Одесі», проведений у 2019 році. При цьому, сторінка ГО у Facebook, створена у 2020 році, інформації про цей захід не містить, а на сторінці конкурсу ГО не згадується.
Поліна Толмачова донедавна була директоркою з маркетингу й піару Film.ua Group. 12 лютого вона заявила, що припиняє працювати у компанії, де була з лютого 2013 року, залишивши посаду у журналі «Отдохни!».
Поліна Толмачова
Окрім численних проектів за її участю (під її керівництвом здійснили комунікаційні кампанії фільмів «Викрадена Принцеса», «Захар Беркут», «Скажене Весілля» тощо) Толмачова відома й медіаскандалом: у 2018 році вона опублікувала допис у Facebook щодо кінопроекту «Анна Київська», над яким працювала кінокомпанія Film.ua.
Авторку роману, який мали екранізувати, француженку Жаклін Доксуа деякі журналісти звинуватили у прихильності до Росії. Поліна Толмачова пообіцяла тим журналістам «набити морду».
«Большие люди тоже люди. И они случайно могут забыть, что маленьких, да еще и женщин обижать нельзя. И тупо наваляют по морде в подворотне», – йшлося у її дописі.
Проте заперечення її кандидатура викликала з іншої причини: у неї відсутній досвід роботи, який відповідав би вимогам закону. Адже, згідно з її трудовою книжкою, посаду директорки з маркетингу й піару вона обіймала лише протягом одного року. Крім того, це посада керівника напрямку, а не керівника організації.
Крім того, у запереченні кінематографістів йдеться про конфлікт інтересів, який мали деякі члени комісії щодо певних кандидатів.
Наразі своїх представників в Раду мають делегувати Держкіно та Мінкульт, але голова Держкіно Марина Кудерчук уже повідомила, що «в Держкіно нульова толерантність до корупції у будь-якому її прояві» та привітала усіх з тим, що «розпочинається нова історія українського кінематографу!» (орфографію оригінального допису збережено).
Ми використовуємо