Інтеграція ШІ та європейський контекст: МОН хоче оновити історичну освіту в Україні

Представники Міністерства освіти і науки України озвучили бачення трансформації історичної освіти в Україні, яке напрацювали під час національних консультацій. Ключові напрями презентували на міжнародному історичному симпозіумі «Національні рефлексії та європейський вимір», що організувала в Афінах Обсерваторія з викладання історії в Європі Ради Європи. Про це 23 червня повідомили на сайті Міністерства освіти і науки.

Національні консультації щодо розвитку історичної освіти відбувалися в Україні з лютого до квітня 2026 року. За інформацією МОН, до них залучили істориків, учителів, студентів та експертів на базі чотирьох закладів вищої освіти: Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Маріупольського державного університету, КНУ імені Тараса Шевченка та КПІ імені Ігоря Сікорського.

«Національні консультації допомогли визначити напрями, в яких європейський вимір може бути інтегрований ще глибше – через оновлення змісту навчання, сучасні методики та міжнародну академічну співпрацю. Ці результати стануть важливим внеском України у спільний європейський діалог про якісне викладання історії», – зазначив національний координатор від України в Обсерваторії Сергій Шкабко.

Представники України окреслили ключові пріоритети трансформації історичної освіти:

• Вивчати історію України в ширшому європейському контексті. Оновити історичну освіту пропонують на основі європейських та порівняльних підходів, щоб «історія України розглядалася не ізольовано, а як невіддільний та активний складник спільних європейських і глобальних історичних процесів»;

• Модернізувати навчальні програми, підручники та матеріали з акцентом на багатоперспективності, демократичних цінностях та дослідницькому підході до навчання;

• Розвивати критичне мислення. Історична грамотність має базуватися на роботі з першоджерелами, аналізі різних інтерпретацій минулого. Учні повинні вміти виявляти маніпуляції і формувати стійкість до російських імперських наративів і дезінформації;

• Упровадження сучасних цифрових інструментів і використання штучного інтелекту в освітньому процесі та дослідженнях. Йдеться насамперед про етичні принципи, інституційні рекомендації та створення українськомовних наборів даних.

У МОН наголошують, що війна прискорила дискусії щодо деколонізації навчальних програм, переосмислення політики пам’яті та ролі України в європейській історії. Для вивчення чутливих і травматичних тем (Чорнобильської катастрофи, Голодомору та Бабиного Яру) пропонують застосовувати багатоперспективні підходи.

Напрацьовані під час симпозіуму рекомендації мають стати основою для подальшого реформування історичної освіти в Україні та розширення співпраці з європейськими партнерами у створенні сучасних освітніх ресурсів.