САП вдруге закрила розслідування справи «Роттердам+»

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко уже вдруге закрив справу щодо формули «Роттердам+». Про це у Twitter повідомляє прес-служба НАБУ.

«Прокурор САП Пономаренко вдруге закрив справу «Роттердам+». НАБУ оскаржить це незаконне рішення», – сказано у повідомленні, опублікованому ввечері 21 січня.

Прокурор #САП Пономаренко вдруге закрив справу «Роттердам+». #НАБУ оскаржить це незаконне рішення. Деталі згодом.

— NAB Ukraine (@nab_ukr) January 21, 2021

Також у НАБУ зазначили, що готують скаргу на ім’я в.о. керівника САП щодо такого рішення Пономаренка.

«Сподіваємося на оперативний розгляд», – заявили у відомстві та пообіцяли більше деталей повідомити згодом.

Що таке «Роттердам+»?

Це формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції, вона застосовувалася у 2016-2019 роках.

Для виробництва електрики ТЕС потрібно спалювати вугілля. Відповідно до формули «Роттердам+», вартість цього вугілля для ТЕС залежала від ціни на вугілля на європейському ринку, а саме у порті міста Роттердам, що у Нідерландах. До цієї ж ціни додавали вартість транспортування вугілля з Роттердама, хоча левову частку вугілля ТЕС купляли не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій (під виглядом російського вугілля). Тому насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки.

Найбільше від цього вигравав олігарх Рінат Ахметов, оскільки саме його компанія ДТЕК є монополістом на ринку і має найбільше ТЕС в країні. Натомість платили за це українці та українські підприємства, які мали високі тарифи на електроенергію.

У березні 2017 року Національне антикорупційне бюро почало кримінальне провадження з приводу формули «Роттердам+». Досудовим розслідуванням було встановлено, що голова і члени НКРЕКП, використовуючи службове становище, всупереч інтересам служби та діючи в інтересах генеруючих компаній, навмисне, з метою створення умов отримання ГК ТЕС надприбутків, у січні-березні 2016 року за розробку порядку формування оптової ринкової ціни («Роттердам+») забезпечили включення в нього відверто необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Таким чином, вони створили всі необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії на оптовому ринку.

НАБУ оголосило шість підозр – чотирьом посадовцям НКРЕКП, зокрема тодішньому голові регулятора Дмитру Вовку, а також двом топ-менеджерам ДТЕК – Борису Лісовому та Івану Гелюху. Дії усіх шістьох кваліфікували як «Зловживання службовим становищем».

З запуском нового ринку електроенергії, який стався 1 липня 2019 року, методика формування оптової-роздрібної ціни на електроенергію, більш відома як формула «Роттердам+», припинила своє існування.

Наприкінці серпня САП зняла всі підозри, які були висунуті раніше в ході розслідування справи «Роттердам+».

27 жовтня минулого року ВАКС скасував постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про закриття провадження щодо справи «Роттердам +». Суддя зазначила, що задоволено скаргу АТ «Нікопольський завод феросплавів». 24 вересня ВАКС відмовився відновлювати справу.

У листопаді Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду закрила апеляційне провадження у справі «Роттердам+» у зв'язку з відмовою від скарги.