13 грудня Верховна Рада у другому читанні ухвалила скандальний закон про містобудівну реформу, який передбачає запровадження приватних інспекторів та усуває міські органи влади від перевірок будівельних майданчиків. Проти прийняття цього закону виступали мери найбільших міст та архітектори, які побоювались, що забудовники отримають шанс на безконтрольну забудову, Мінрегіон монополізує ключові повноваження, а виділені партнерами кошти на майбутню відбудову України будуть використовуватись нераціонально.
Упродовж півтора року підготовки проекту закону до другого читання експерти з містобудування надсилали зауваження щодо окремих норм закону, однак їх не врахували.
ZAXID.NET коротко розповідає, що пропонує закон та пояснює, чому мери та архітектори проти.
***
Що це за закон?
1 липня 2021 року Верховна Рада у першому читанні ухвалила ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформуванн сфери містобудівної діяльності». Його ініціювали нардепи від «Слуги Народу», а головною його лобісткою була голова партії Олена Шуляк.
Ініціатори закону вважають, називали цей документ реформою в містобудуванні, адже закон мав створити єдиний цифровий будівельний реєстр, розмежувати органи контролю та знизити корупційний вплив на галузь.
«За деякими підрахунками, у минулі роки корупційні оборудки посадовців разом з забудовниками та архітекторами сягали 10 млрд грн на рік. Далі так тривати не може», – розповідала у блозі для ЕП Олена Шуляк.
Обговорення проекту закону тривали впродовж півтора року й за цей час текст законопроекту докорінно змінився, однак найбільш суперечливі його частини залишилися. Далі коротко про них.
Контроль, порушення і штрафи
Загалом усі ключові повноваження контролю замикатимуться на Мінрегірнбуді. На місцях функції держконтролю виконуватимуть Державні інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), які вже запрацювали, замінивши ДАБІ.
Новий орган отримав повноваження на позапланові перевірки після скарг, тоді як, до прикладу, ДАБІ та міські ДАБК могли проводити планові та позапланові перевірки на будмайданчиках, незалежно від скарг.
Противники ухвалення цього закону зазначають, що крім того, що він монополізує повноваження одного міністерства у всій будівельній галузі, закон не визначає механізм виправлення порушень, натомість запроваджує доволі високі штрафи. Тобто, ДІАМ може необмежену кількість разів накладати штрафи за, наприклад, збудований зайвий поверх, але механізму, який змушував би забудовника виправити порушення – немає.
Місцеве самоврядування усунули
Зараз місцеві ДАБК спільно з муніципалітетами можуть проводити планові та позапланові перевірки будівництва. Тепер же новий закон надав місцевим органам влади лише функцію моніторингу. Щодо цієї норми низку зауважень висунула Асоціація міст України, а також посадовці та депутати. У їхній заяві йдеться, що закон фактично позбавляє місцеву владу реально впливати на незаконне будівництво.
Урбаніст та колишній заступник голови Мінрегіонбуду Юліан Чаплінський вважає, що ця норма не дозволить комплексно планувати будівельну структуру міста.
«Міське планування – це не є зведення споруди, міське планування – це про дуже далекоглядне і стратегічне бачення розвитку і воно дуже часто йде в розріз інтересів забудовників», – вважає Юліан Чаплінський.
Народна депутатка Анна Бондар, яка після оприлюднення тексту проекту закону, підготовленого до другого читання, відкликала з нього свій підпис, зазначає, що у разі виявлення порушень органи місцевого самоврядування зможуть скаржитись, але у законі не пояснена процедура, кому і як надсилати скарги.
«Міста мають проводити моніторинг забудови. Це стає їхнім обов’язком (моніторинг – це інспектор з фотоапаратом, який не має права заходити на будівельний майданчик)….У разі виявлення порушень, орган моніторингу має звернутися до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради з питань містобудівного контролю. Але орган моніторингу забудови і є виконавчим органом міської ради. Куди звертатися в таких випадках – незрозуміло», – зазначає Анна Бондар.
Приватні інспектори
Закон дозволяє забудовнику обрати між державною та приватною інспектуючою компанією, на яку й переклали всі обов’язки перевірки будівельного процесу. Архітектори та муніципалітети побоюються, що це призведе до корупції, адже забудовники зможуть створювати такі приватні компанії під себе.
Ініціатори закону зауважують, що забудовнику буде заборонено співпрацювати з інспектуючою компанією, якщо її бенефіціари з нею пов’язані. Однак ніщо не забороняє забудовнику, наприклад, зареєструвати цю компанію на родичів чи співпрацювати з фірмою бізнес-партнера.
«Головна "новація" законопроекту полягає в передачі містобудівного контролю приватним структурам. Тобто, забудовники зможуть створити такі компанії для контролю самих себе. І запобіжники у вигляді відсутності кінцевих бенефіціарних власників, які з'явилися до другого читання в законопроекті, не забороняють реєструвати "дружні" приватні структури на кумів та коханок. Найгірше в цій ситуації те, що держава знімає з себе будь-яку відповідальність за забудову», – зазначає заступниця голови Архітектурної палати України Анна Кирій.
Автоматизація процесів
Закон передбачає створення Єдиного будівельного реєстру, який збере всі документи на будівництво в одному місці. Перевірку проектної документації та її достовірність буде здійснювати електронна система. Автори закону переконані, що таким чином вдасться запобігти корупції у галузі будівництва, адже завдяки цифровізації реєстрів з процесу вилучають чиновників.
Однак на думку фахівця з містобудування Георгія Могильного, за такої схеми можливі помилки та порушення будуть виявлятися на стадіях, коли в реалізацію проекту вкладені значні кошти і виправлення наслідків порушення потребуватиме додаткових значних витрат. Це може призвести до нераціонального використання коштів, виділених на відбудову.
Що буде з самобудами
Новий закон вперше вводить поняття самочинного будівництва та окреслює ознаки, за якими їх визначатитмуть. Зокрема, самобудами будуть вважати об’єкти, збудовані на земельній ділянці з іншим цільовим призначення, ті, на які не отримали дозвіл на виконання будівельних робіт, зведені з порушенням поверховості та з істотним відхиленням від проекту.
Однак, якщо незаконне будівництво виявили ще в процесі, закон не передбачає усунення порушень, а лише штрафи. Противники реформи називають цю норму «будівельною амністією», адже забудовник може зводити незаконну забудову, сплачуючи штрафи й не дотримуючись проекту. Наприклад, забудовник отримав дозвіл на будівництво п’ятиповерхівки, але натомість звів будинок на 10 поверхів. Інспектори можуть багато разів штрафувати такого забудовника, але механізму усунення порушень немає.
«Порядок Державного містобудівного нагляду (контроль за чиновниками, проектантами, експертами тощо) передбачає лише покарання винних і не містить механізмів усунення виявлених порушень. Це робить вкрай вигідним для забудовників отримання дозволів на будівництво із різноманітними порушеннями і буде стимулювати зростання кількості порушень», – зазначає Георгій Могильний.
Ще один нюанс, за який критикують закон – зменшення впливу громади за будівництвом. Мешканці зможуть скаржитись на незаконне будівництво виключно до органів місцевого самоврядування, які, по-суті, втратили впливові повноваження.
Чи є шанс щось змінити?
Одразу після ухвалення закону на сайті президента зареєстрували петицію з проханням ветувати закон №5655, котрий, зазначають ініціатори, призведе до хаотичної забудови міст та знищення історичних пам'яток великими забудовниками. Менш ніж за добу петиція зібрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів і на момент публікації продовжує збирати підписи. Тепер її має розглянути президент.
Однак наявність петиції впровадження закону не скасовує. Він набуде чинності після того, як його підпише президент.