Старі-нові підручники Табачника

Зміни в системі освіти, які обіцяв ще кандидат у Президенти Віктор Янукович у передвиборчій кампанії, залишили цьогорічних десятикласників без підручників, хоча Міносвіти декларувало: на них виділять чималу суму.

Не встиг уряд втілити й ідеї віце-прем’єра Бориса Колеснікова, який запропонував ввести у навчальний процес елелектроні підручники замість традиційних, паперових.

Зміни у правилах гри цьогорічної вступної кампанії, яку багато експертів охрестили провальною, стали не єдиним складним випробуванням від Міністерства освіти. Влада виявилась послідовною і запропонувала у системі освіти інші зміни: скасовано дванадцятирічну освіту, відтак Львівщина та й, фактично, всі інші області країни розпочали навчальний рік без підручників (передусім для 10-х класів, які влада вирішила повністю перевидати), яких просто не встигли надрукувати.

Як інформував міністр освіти і науки України Дмитро Табачник, держава на видання підручників цього року передбачила майже 200 млн грн (з них 28,4 млн грн – борг за минулорічні підручники для 9-го класу). На початок серпня з них виділили тільки 120 млн грн, решту обіцяли виділити до вересня. Проте, наприклад, у місті Львові з усіх предметів школи отримали перед Першим дзвоником тільки 30% книжок з української літератури та частину читанок і букварів. Решту підручників обіцяли надсилати траншами і закрити це питання хоча б на 85% до кінця жовтня. Попри те, на сьогодні Львівська область має менше 20% підручників. А вже кінець вересня…

Отож, як триває у таких умовах навчання у школах і якою може бути альтернатива щорічним багатомільйонним витратам на паперові книжки, дізнавався ZAXID.NET.

З дня на день

Як інформували у Міністерстві освіти, до 1 вересня всі нові підручники для українських школярів надрукувати не встигнуть. Обіцянку виконали. Як вже зазначалось, на 30 серпня місто Львів отримало лише читанки (І і ІІ частини) для 2 класу – 47,7%, букварі для першокласників шкіл з російською мовою навчання (якими місто було забезпечене на 180%), а також 30% підручників з української літератури для 10 класу.

За словами першого заступника голови Львівської ОДА Мирона Янківа, другий транш підручників на Львівщину прийшов 10 вересня, третій – 22 вересня. Проте загалом Львів та область на сьогодні мають тільки 18% всіх підручників.

«18% – це середній показник в області, і з деяких предметів ми маємо 78% підручників, а з деяких – і понад 100%. Так, для десятикласників математика є у кількості 38%, українська література – 22%, геометрія – 55%. Також є підручники з російської мови», – сказав Янків.

Коли будуть наступні транші книг – точно невідомо, проте освітяни очікують їх «з дня на день».

Для порівняння, раніше директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Олександр Удод заявляв у ЗМІ, що оскільки передусім було виплачено аванс видавництвам за навчальну літературу для 10-х класів і розпочато друк понад 6,6 млн примірників, то близько 85% підручників «гарантовано на кінець жовтня будуть у школах».

Водночас, поки процес друку паперових підручників триває, Міністерство освіти та низка видавництв опублікували на своїх Інтернет-сайтах електронні версії підручників: Міністерство освіти і науки, Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, Інститут обдарованої дитини, Видавництва: "Освіта", "Генеза", "Зодіак-ЕКО", "Грамота", "Наш час" тощо

Тому учні, які мають можливість та вміють користуватися Інтернетом, можуть завантажити частину розділів потрібного підручника з глобальної мережі (у форматі «pdf»). Зараз підручники з цих лінків вантажаться значно швидше. Проте ще два тижні тому сайт Міносвіти і підручники з нього, очевидно через велику відвідуваність цього ресурсу, відкривались доволі довго...

Інше питання, що далеко не всі мають можливість корситуватися Інтернетом. А те, що школи мають комп’ютерні класи, ще не означає якісного доступу до мережі й електронних книжок для всіх, хто цього потребує. Так, на Львіщині на 24 учнів припадає один комп’ютер.

«Звичайно, цього мало, хоча ми виглядаємо краще, ніж середній показник в Україні, але є багато проблем програмного забезпечення, сервісного обслуговування, входження в Інтернет-мережу, створення електронних бібліотек, використання електронних підручників, переведення деяких комп’ютерних центрів у школах на так званий госпрозрахунок, щоб сільське населення за невелику плату могло користуватися Інтернетом», – зазначив Мирон Янків.

Книжкова драма

Драматичною називає ситуацію з передруком підручників для 10-го класу член парламентського Комітету з питань освіти і науки, нардеп Степан Давимука. «Хоча міністр оголосив, що 60% шкіл можуть використовуват Інтернет, та всі школярі не можуть насправді ним користуватися. Це гальмує навчання», – каже він.

Попори те, освітяни, з якими довелося спілкуватися ZAXID.NET, запевняють, що теми навчальної програми для десятикласників фактично залишаються незмінними. «Програм як таких не змінено, адже не змінено державних стандартів. Також не заборонено використовувати підручники минулих років», – запевняє заступник начальника головного управління освіти Львівської ОДА Богдана Біляк. Отож, виникає запитання: чи доцільно друкукати нові книжки?

«Так виглядає, що дуже повільно вирішується питання друку підручників, виявляється доволі багато помилок, а підручники з історії взагалі викликають дискусії», – наголошує С.Давимука.

Шкільні реалії

Насправді знання комп’ютера обов’язкове у цій ситуації не тільки дітям, які часто краще за вчителів уміють користуватися ПК та Інтрнетом.

Директор львівської СЗШ №6 (з російською мовою викладання) Ганна Жуковська розповіла, що 80% вчителів у її школі вміють користуватися комп’ютером. Та, очевидно, така ситуація – не у всіх школах.

«У нас в школі є комп’ютерний клас на 15 робочих місць, є підключення до Інтернету. Серед учнів 10-х класів 65% мають вдома можливість користуватися Інтернетом. У нашій школі один десятий клас, в якому 35 учнів, тому якось учні поділяться. Нам пообіцяли, що впродовж 2,5 місяця ми отримаємо усі підручники. Сподіваємося, за цей час діти не відчують нестачі навчального матеріалу», – каже Ганна Жукоська.

З її слів, набагато простіше вчителям з викладанням біології, географії, адже з цих предметів є багато додаткових засобів для навчання: атласи, спеціальні зошити, натомість важче з математикою і фізикою.

«Теми фактично ті самі, трохи змінено їх послідовність. Звичайно, такі зміни змушують вчителів трохи більше у позашкільний час працювати над собою, над своїм розвитком. Підручники дають певну наочність. Та стереотипи, що підручники потрібні й інших варіантів немає, є у всіх. Учням доведеться трохи більше слухати на уроках, більше конспектувати», – каже директор школи.

Учні теж підтверджують: найважче вчити без книжок саме точні науки. Десятикласниця Аня, яка навчається в одній зі шкіл Галицького району Львова, розповіла ZAXID.NET, що 1 вересня у школі підручників не було взагалі.

«Невідомо, коли вони будуть, спочатку обіцяють до кінця вересня, а реально, напевно, вони будуть в грудні», – каже вона і додає: «Наразі нам дають користуватися старими підручниками. Але з них є не всі. З алгебри – тільки 20 підручників на три класи (в кожному класі загалом по 27 людей). Я користуюсь Інтернетом. Було б добре, якби дали електронні підручники. Користуватись Інтернетом важко: інтернет то працює, то ні. З конспектів вчитись також недостатньо».

Водночас заступник начальника управління освіти Львівської міськради Галина Слічна зазначає: «У будь-якому разі ми маємо виходити з цієї ситуації. Я вважаю, що підручник – це не якась панацея. Є інша додаткова література, якою можна користуватися. Це передусім залежить від творчості вчителя… В інших містах точнісінько така ж ситуація», – каже вона.

Не без політики

Цікаво, що ініціативу віце-прем’єра Бориса Колесніковак щодо запровадження електронних підручників для школярів освітяни та учні не спряйняли з великим ентузіазмом. Може, тому, що багато учнів уже й так звикди до Інтернету та пошуку у ньому інформації для навчання і не тільки. А може й тому, що Колесніков не зазначив джерел, з яких Pocketbоok’и мали б придбати для школярів, а якщо переглянути, для прикладу, пропозиції Інтернет-магазинів, то ціни на них тут коливаються у межах $300.

Натомість начальник управління освіти Львівської міської ради Надія Оксенчук наголошує: «Я добре ставлюсь до цієї ініціативи, але електронний підручник має бути як альтернатива». На її переконання, такі підручники не можуть бути основними для навчання, адже санітарно-гігієнічні норми обмежують час, який діти можуть працювати за комп’ютером тощо.

Водночас цікаво те, що однопартієць Бориса Колеснікова та його колега по уряду Дмитро Табачник дотримується зовсім іншої думки. «Якщо мова йде про потребу роздрукувати з комп’ютера кілька сторінок перших параграфів, то це не є проблемою ні для кого. Про електронні підручники за кошти державного бюджету ми не говоримо, тому що ці кошти не передбачені в державному бюджеті. В цьому році міністерство зобов’язане забезпечити лише учнів десятих класів паперовими підручниками», – зазначав він у ЗМІ.

Відтак міністр радить користуватись Інтернетом. А ще він звинувачує у цьогорічній проблемі підручниками минулий уряд, який, нібито, «хронічно недофінансовував» цю галузь. 

Своєю чергою, освітню політику Табачника прокоментував Степан Давимука: «Я – категорично проти поверненя від 12-річки до 11-річного терміну навчання. З переходом старі підручники для 10-х класів треба передруковувавти, стискати програму, відбувається скороченя матеріалів, підвищеня навантаження на учнів. Це фактично перехід на російську модель середньої освіти, зумовлений ще й ідеологічною позицією міністра освіти Табачника, який чітко себе проявив як совдепівець і прагне повернутись до радянських часів. Йде не реформа, а повернення назад».

Отож, попри те, що й до шкільної освіти вже так зовсім грубо приплітають політику, діти продовжують чекати на підручники і терпіти вибрики влади.