Конфліктував з Ярмоленком і наймав охорону через Шовковського

8 серпня своє 36-річчя відзначає легендарний український футболіст Тарас Степаненко. ZAXID.NET пропонує декілька цікавих фактів із життя футболіста, який провів понад 500 матчів на клубному рівні, був капітаном «Шахтаря» і збірної України й довів, що старання і любов до футболу відкривають будь-які двері.

«Металург» як трамплін у великий футбол

Тарас Степаненко народився 1989 року в селищі Велика Новосілка Донецької області. Футболом почав серйозно займатися з дитинства, навчався в спортивній футбольній школі «Космос» при ФК «Торпедо» (Запоріжжя). Першим його тренером був Олег Миколайович Вєтров – колишній гравець «Торпедо».

На професійному рівні дебютував у 2006-му в складі запорізького «Металурга» на позиції центрального півзахисника, а вже за рік (4 березня) вперше зіграв у Вищій лізі України проти київського «Динамо» (1:3).

Степаненко в запорізькому «Металурзі»

У першому сезоні молодий опорник провів 12 матчів. Свій перший та єдиний м'яч за «Металург» Тарас забив у липні 2007 року. У сезоні 2007/08 він уже відіграв 23 поєдинки, а у 2008/09 став основним гравцем запоріжців, провівши 29 зустрічей.

«Шахтар»

Впевнена гра Степаненка справила враження на скаутів донецького «Шахтаря», й у 2010 році він став гравцем «гірників», підписавши п'ятирічний контракт. Уже в першому матчі за «помаранчево-чорних» Тарас завоював свій перший трофей – Суперкубок України («гірники» не залишили каменя на камені від сімферопольської «Таврії», вигравши з рахунком 7:1).

Свій перший гол за «Шахтар» Степаненко забив у листопаді 2010 року в матчі Ліги чемпіонів проти белградського «Партизана». У своєму дебютному сезоні він завоював ще два титули – чемпіона України та володаря Кубка України. Остаточно в основі «гірників» він закріпився у сезоні 2014/15, провівши в чемпіонаті України 22 матчі.

У 2015-му та 2017-му роках півзахисник двічі продовжував контракти з донецьким клубом. Взимку 2016 року він міг перейти в англійський «Евертон», але не склалося. У сезоні 2015/16 Степаненко вперше вивів «Шахтар» на поле з капітанською пов'язкою і провів сотий матч за «гірників». У квітні 2024 року він відіграв 500-й поєдинок на клубному рівні.

Загалом у складі «Шахтаря» Степаненко зіграв 440 матчів, в яких забив 30 голів, віддав 25 асистів, заробив 109 жовтих карток і 6 вилучень. З донеччанами він десять разів ставав чемпіоном України, завоював вісім Кубків та сім Суперкубків країни.

Перехід в турецьку Суперлігу

1 лютого Степаненко попрощався з «Шахтарем» і перебрався у турецьку Суперлігу до табору новачка елітного дивізіону – «Еюпспора». Команду на той час тренував нинішній наставник гірників Арда Туран.

Степаненко в «Еюпспорі»

Минулого сезону українець провів за турків 8 матчів у всіх турнірах, в яких забив 2 голи. Transfermarkt оцінює його у 850 тисяч євро. Найвища ж ринкова вартість гравця була зафіксована в серпні 2018 року – 10 мільйонів євро.

Збірна України

Степаненко зіграв чотири матчі за збірну U-19 та 28 поєдинків за U-21 (1 гол). У 2010 році він вперше одягнув футболку національної збірної, вийшовши на заміну в товариському матчі зі Швейцарією. В основі «синьо-жовтих» дебютував 8 лютого 2011 року у поєдинку з Румунією.

Степаненко у збірній України

Загалом за головну збірну країни зіграв 87 матчів, в яких оформив 4 голи. У грі з Бахрейном у травні 2021-го вперше став капітаном збірної. Тарас взяв участь у трьох європейських першостях – у 2016, 2020 та 2024 роках.

Степаненко проти «Динамо»

Восени 2015 року в одному з ігрових моментів нападник «Динамо» Андрій Ярмоленко жорстко сфолив проти Степаненка (останньому пощастило уникнути перелому ноги). Після матчу суперники нібито помирилися і навіть обмінялися футболками, але Ярмоленко кинув футболку Степаненка на полі.

Ярмоленко і Степаненко

Через півроку «Шахтар» розбив «Динамо» (3:0) в УПЛ, а Степаненко після третього гола підбіг до трибуни, де сиділи вболівальники «динамівців», і поцілував емблему «Шахтаря». Це спровокувало черговий конфлікт між гравцями двох команд.

Степаненко проти Ярмоленка

У якийсь момент Ярмоленко зробив підсічку Степаненкові та збив його з ніг. Почалась бійка, після чого обох гравців вилучили з поля. Згодом Ярмоленко зізнався, що вчинив неправильно, вдаривши Степаненка, і пообіцяв, що потисне руку своєму візаві у таборі збірної.

Після скандального матчу різко висловився щодо Степаненка і воротар київського «Динамо», а нині тренер Олександр Шовковський. Він порадив Степаненкові, який мешкав у Києві, подумати про свою безпеку. Мовляв, столичні вболівальники не пробачать йому подібної провокації. Після цих слів «Шахтарю» довелося найняти Тарасу та його сім'ї охоронців.

Сім’я і цікаві факти

Попри футбол Степаненко здобув вищу освіту. Він закінчив кафедру економіки і туризму Запорізького національного технічного університету.

Футболіст веде сторінку у фейсбуці, однак не використовує її як публічний майданчик. Натомість за його акаунтом в інстаграмі, де футболіст регулярно публікує свої свіжі фотографії, стежить майже сто тисяч постійних читачів.

Степаненко виступає проти культури татуювань серед футболістів. Також він затятий читач, його улюблений жанр – біографії великих людей.

Тарас з 2013 року одружений на Маргариті Степаненко. У шлюбі у подружжя народилося троє синів: Ярослав, Святослав і Мирон.

Родина Степаненків

Маргарита з початком повномасштабного російського вторгнення разом з трьома синами переїхала до Іспанії в Марбелью. Вона веде кулінарний блог для своїх підписників в інстаграмі. Окрім цього, знімає короткі естетичні відео про життя в Іспанії та дітей. В інтервʼю Анні Ребровій Маргарита також розповіла, що в Києві у неї був досвід із запуском власного бренду одягу.

Досягнення

• десятиразовий чемпіон України: 2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14, 2016/17, 2017/18, 2018/19, 2019/20, 2022/23, 2023/24;
• триразовий срібний призер чемпіонату України: 2014/2015, 2015/2016, 2020/2021$
• бронзовий призер чемпіонату України: 2024/25;
• дев’ятиразовий володар Кубка України: 2010/11, 2011/12, 2012/13, 2015/16, 2016/17, 2017/18, 2018/19, 2023/24, 2024/25;
• дворазовий фіналіст Кубка України: 2013/14, 2014/15;
• п’ятиразовий володар Суперкубка України: 2010, 2012, 2013, 2014, 2021;
• член символічного Клубу імені Олександра Чижевського (гравці, які зіграли 300 або більше матчів у чемпіонаті України).