ТОП-5 «брехень» постреволюційної України
IQ

ТОП-5 «брехень» постреволюційної України

Одним з основних критеріїв вибору має стати чесність політиків

Олександр Косвінцев, 21 жовтня 2014 11755 0

На парламентських виборах, які пройдуть 26 жовтня, українцям слід бути особливо уважними. Питання зараз стоїть руба: або після виборів влада прискорить виконання волі Євромайдану, або і без того слабке просування вперед буде заблоковане новим парламентом, в якому громадянам, можливо, доведеться споглядати багатьох нівроку обридлих осіб.

Політики, що прийшли до влади після трагічних подій у столиці, побоялися змінити виборчу систему країни так, щоб до Верховної Ради не змогли пройти зрадники, українофоби й агенти Кремля. Чинні виборчі списки рясніють корупціонерами та представниками «п'ятої колони». Але це не означає, що українці мають опустити руки і перестати боротися за краще майбутнє країни. Відтяти значну частину «накипу» від головного законодавчого органу України можна в процесі голосування, якщо воно буде свідомим і відповідальним. Крім професійної підготовки і програми, одним з основних критеріїв вибору має стати чесність політиків, відповідність їхніх слів справам. Те ж саме стосується партій та виборчих блоків.

Хіба можна, наприклад, довіряти долю країни колишньому регіоналу Нестору Шуфричу? Як повідомляли ЗМІ, під час Євромайдану він брав участь в організації загонів «тітушок», які калічили активістів. Допускати таких «політиків» в парламент – все одно, що тримати кишеню з грошима напоказ у вагоні метро, який кишить кишеньковими злодіями.

Той факт, що Шуфрич балотується не в мажоритарці, а від «Опозиційного блоку», нікого не має вводити в оману. Про партії та виборчі блоки, у списках яких присутні такі персонажі, виборцям слід задуматися особливо серйозно. Скрупульозно вивчайте виборчі списки, українці!

Нижче наведемо ТОП-5 висловлювань українських політиків, які помітно розходяться зі справами. Звичайно, цей список далеко не повний. Але за аналогією виборці можуть розширити його самостійно.

Відсирілий «порох»

Напередодні травневих виборів тоді ще кандидат у президенти Петро Порошенко буквально іскрив бажанням сподобатися виборцям: «Солдат, котрий воює в бою – там строковиків не буде, там будуть добровольці, – отримувати він буде тисячу гривень в день. Його життя буде застраховане і здоров'я на один мільйон гривень!».

Із залу, де проходив передвиборчий захід, недовірливо прокричали: коли це буде? «Запиши! 26 травня», – відповідав політик, маючи, очевидно, на увазі, що це буде перший робочий день нового глави держави.

Вибори відбулися. Пан Порошенко зайняв бажану держпосаду і... благополучно забув про ту обіцянку. Грошей в казні немає, а витрачати на війну свої власні, як радять олігархові деякі українці, він не поспішає. «Відсирів «порох»... – Гірко жартують люди і з надією запитують. – Але, можливо, ще висохне?».

Не знаю. Цілком можливо. Якщо навчиться пунктуально виконувати передвиборчі обіцянки.

«Прозрілий» Тігіпко

Деякі політологи вважають, що в Україні спостерігається повзуча контрреволюція. З цим можна частково погодитися, особливо коли у списках кандидатів у народні депутати бачиш такі постаті, як екс-регіонал Сергій Тігіпко. Він іде в парламент під прапором своєї «Сильної України», яку одного разу вже досить безцеремонно «кинув».

Нагадаємо, цю людину фактично привів у владу диктатор Янукович. 2004 року Тігіпко очолював передвиборчий штаб колишнього кримінальника. А на президентських виборах 2010-го відтягував голоси опонентів майбутнього розстрільника Євромайдану під виглядом «демократа».

Пізніше, очевидно, в якості плати за послугу Тігіпко отримав «портфель» в уряді і, безсоромно зрадивши своїх виборців та соратників, увійшов у Партію регіонів. На держслужбі запам'ятався, зокрема, просуванням брехливого тези про те, що без підвищення пенсійного віку для жінок країні не вижити: підла «пенсійна реформа» – і його рук справа.

Звичка брехати вкоренилася в цьому «політичному оборотні» так глибоко, що одного разу він навіть видав роботу Держкомпідприємництва за свою власну. Йшлося про законопроект щодо скорочення видів діяльності, які підлягають ліцензуванню. «Це абсолютна брехня. Жодного стосунку ні «Сильна Україна»... ні сам Тігіпко до цього законопроекту не мають», – обурювався тоді глава відомства Бродський.

Нині симпатичний з вигляду «брехунець» стверджує, що його партія зробила висновки з допущених помилок, а сам він жалкує про перехід у ПР. Вірити політику чи ні – особиста справа кожного. Але не зайвим буде врахувати, що під прапором «СУ» нині в парламент рвуться люди заклятого «друга» України Фірташа, а також 11 колишніх нардепів, які голосували за прийняття диктаторських законів 16 січня.

«Лондонець» Хорошковський

На ці парламентські вибори, як мухи на солодке або затхле, з-за кордону злетілися ті, хто останні роки надавав перевагу відсиджуванню у спокійнішій обстановці. Однією з таких «комах» можна вважати колишнього главу СБУ і першого віце-прем'єра Валерія Хорошковського, який балотується за списком тієї ж «СУ».

З 2012 року олігарх, як повідомляли ЗМІ з посиланням на менеджерів телекомпанії, що раніше йому належала, жив чи то у Франції, чи то в Монако. А у вересні 2013 року з'явилася інформація, що він придбав елітне житло у Лондоні. За неофіційною інформацією, там вже оселилася його дружина Олена. Вона нібито має намір просити громадянства Великої Британії. «Сам Хорошковський ще в березні зізнавався: хочу побути з дітьми, вони вчаться у Лондоні», – повідомляло видання «Взгляд».

За законодавством, нардепом може бути тільки особа, що живе в Україні протягом останніх п'яти років. Для Хорошковкого, соратника газового махінатора Фірташа, це не стало великою проблемою: у ЦВК було подано довідки про те, що за кордоном екс-чиновник лікувався і перебував у відрядженні від приватної фірми.

Сумнівність цієї історії була настільки очевидною, що група громадян подала до суду позов, в якому зажадала скасувати реєстрацію «лондонця» як кандидата в нардепи. Але який же суд в Україні встоїть перед людиною, здатною купити велику нерухомість у фінансовій столиці світу? Заявники отримали відмову.

В умінні підносити інформацію нашому герою не відмовиш. Маленький штрих. У 2009 році спецназ СБУ штурмував офіс «Нафтогазу», ґрунтуючись – як писав «Обком» і визнав суд – «на брехні Хорошковського».

Але верхом лукавства (або цинізму?) екс-чиновника стало твердження про те, що Росія нині не проявляє агресії щодо України. Про це Хорошковський заявив під час нещодавніх теледебатів.

Покупець «вишок Бойка»

Під час кровопролиття на Донбасі, розв'язаного за примхою господаря Кремля, сотні тисяч українців позбулися роботи й засобів існування. Люди страждають від втрати близьких та матеріальних нестатків. На цьому тлі українським політикам, що прагнуть реваншу за поразку на Євромайдані, дуже зручно використовувати актуальні соціально-економічні труднощі. Особливо завзято старається Юрій Бойко, колишній віце-прем'єр з питань ПЕК та вугільної промисловості в «регіоналівському» уряді, нині лідер та перший номер «Опозиційного блоку».

16 жовтня, наприклад, на зустрічі з колективом «Дніпрообленерго» цей екс-подільник Януковича говорив: «За 7 місяців, що пройшли після подій на Майдані, влада завела країну в глухий кут і в економічному, і в політичному плані. Ми є партією миру і хочемо припинити кровопролиття в Україні. Війна закінчиться, і нам доведеться заново вибудовувати відносини з Росією. Сусідів не вибирають, і тут нічого не вдієш. Потрібно домовлятися з Російською Федерацією і закінчувати війну. Ми зробимо все, щоб домовитися з усіма протиборчими сторонами. Для цього якнайшвидше потрібно провести вибори на території, непідконтрольній владі».

Приблизно так на базарі «наперсточники» обдурюють тих, хто, поставивши на кін гроші, зважився відгадати, під яким з трьох наперстків захована кулька. Адже «спритність мови» тут – зразок спритності рук шахрая. Вина за те, що нині відбувається в соціальній сфері та економіці країни, котра змушена витрачати мільярди на війну, мимохідь повністю перекладено з зовнішнього агресора на свій уряд. «Мирна» риторика межує з підігруванням терористам. Вибори на непідконтрольній владі території оголошені мало не панацеєю від усіх бід. Бажання догодити господареві Кремля, який прагне перетворити Донбас на нове Придністров'я, майже не приховується.

Втім, Бойко ніколи не був надто вже чесним бізнесменом і політиком. У банді Януковича він був на особливому рахунку, швидше за все, через уміння провертати оборудки. В результаті однієї з них, відомої під назвою «вишка Бойка», в 2011 році «Чорноморнафтогаз», що перебуває в підпорядкуванні Міненерго, яке очолював нинішній «опозиціонер № 1», придбав бурову платформу НЕ безпосередньо у сінгапурського заводу-виробника, а через британського посередника. В результаті подорожчання становило близько $150 млн. І «вишок Бойка» було кілька.

Нинішнього літа ГПУ повідомила, що проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому за фактом заволодіння невстановленими особами, що діяли від імені посадових осіб ДАТ «Чорноморнафтогаз», держкоштами на суму $400 млн під виглядом закупівлі вишок для видобутку нафти і газу на Чорноморському шельфі. В даному провадженні Бойко поки що є лише свідком...

Звичайно, пройдисвітові конче потрібен депутатський мандат, щоб відгородитися ним від можливого суду. А щоб, мабуть, повернути країну в старі «добрі» часи, коли можна було безкарно красти мільйони, «Опозиційний блок» веде в Раду бойовий загін «колишніх». Тут і колишня «права рука» президента-втікача Льовочкін і його сестра – як же без кумівства?! Тут і олігарх, в недавньому минулому росіянин Новинський. Тут і низка колишніх нардепів з ПР: «люстрований» народом Шуфрич; екс-глава Мінсоцполітики і луганська «королева морозива» Королевська, яка прославилася невиконаними обіцянками; скандально відома Бахтєєва, відома близькістю до колишнього «хазяїна» Донбасу Ахметова, який фактично зрадив країну та свій регіон перед лицем ворога... І які закони такий політичний «звіринець» буде проштовхувати?

«Чорний» піар від ватажка «червоних» Симоненка

Якщо під час цієї виборної кампанії Бойко пересмикує факти зі спритністю «наперсточника», то українські комуністи на чолі зі своїм лідером Петром Симоненком не спромагаються навіть надати своїй брехні хоч якоїсь позірності правди. У зв'язку з цим в кінці минулого тижня в Харкові спалахнув скандал: колектив тракторного заводу ім. Орджонікідзе (ХТЗ) звинуватив КПУ у використанні недостовірної інформації про підприємство в передвиборчій агітації на позачергових виборах Верховної Ради.

«У телевізійному ролику, який закликає голосувати за комуністів, – йдеться в заяві підприємства, – показують головний складальний конвеєр Харківського тракторного заводу і відносять наше підприємство до непрацюючих. Це брехня і обман».

Насправді ХТЗ нині продає свою продукцію в понад 30 країн світу, присутній на ринках Європи, Азії, Африки та країн Латинської Америки. Це стало можливим завдяки тому, що в поточному році тракторобудівники наростили обсяг виробництва на 12%. Всі б так «простоювали» – Україна вже б, напевно, подолала економічну кризу...

Тому зрозумілою є образа заводчан. «Комуністична партія України та її лідер Петро Симоненко зневажливо ставляться до людей праці, для комуністів життя багатотисячного трудового колективу є порожнім звуком», – йдеться в заяві.

Все правильно, але треба дещо уточнити. Якщо проаналізувати парламентську діяльність комуністів, то можна зробити висновок, що їм наплювати не тільки на якийсь окремо взятий трудовий колектив, а й на всю країну. Інакше б вони свого часу не підтримували банду Януковича, не голосували за диктаторські закони 16 січня...

Режим Януковича перетворився на кривавий, зокрема, і з вини комуністів, котрі свого часу були в регіоналів на підхваті. Потрапивши  в парламент, «червоні» напевно об'єднаються зі своїми старими політичними союзниками, хоча ті й перефарбувалися в інший колір. Навіщо українцям наступати на ті ж самі граблі?

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів

Дискусія

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук