«Це питання енергетичної безпеки Львова»

Село Гамаліївка розташоване за 14 кілометрів від Львова. Там є Гамаліївське водосховище, яке використовується для забезпечення ТЦ «Північна» «Львівтеплоенерго» технічною водою. Поруч із озером є торф'яні болота, які виконують чимало важливих функцій для довкілля. До прикладу, вбирають вуглекислий газ, зволожують повітря тощо. Однак, Гамаліївське водосховище та навколишні болота опинились під загрозою після того, як Державна служба геології та надр України продала дозвіл на видобуток торфу у Гамаліївці. Більше того – на площі, де планують видобувати торф, розташовані приватні наділи і селянські паї.

Детальніше, чим шкідливий видобуток торфу для довкілля, а також як це вплине на сусідні населені пункти, зокрема, і на Львів, читайте далі у матеріалі ZAXID.NET.

З чого все почалося

У вересні 2023 року Державна служба геології та надр України провела аукціон з продажу спецдозволу на користування надрами на «Ділянку Гамаліївка Львівського родовища», площею 403,6 га. За результатами аукціону дозвіл на 20 років на користування надрами, геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) за 3,3 млн грн отримало ТОВ «Грінтопс Енерджі Україна».

Червоним обведена ділянка, де планується видобуток торфу. Фото з аукціону

За даними YouControl, ТОВ «Грінтопс Енерджі Україна» зареєстроване у 2013 у Запоріжжі. Керівником організації є Євген Ніколаєв. Основний вид діяльності – видобування торфу.

Видобуток торфу загрожує водосховищу

Гамаліївське водосховище це технічна водойма, створена вкінці 80-х – початку 90-х років минулого століття для забезпечення ТЦ «Північна» технічною водою. Ця вода підтримує баланс у системах оборотного водопостачання і міських теплотрас.

Гамаліївське водосховище

Водосховище розташоване на територіях Мурованської та Новояричівської громад і є у постійному користуванні Львівської громади, оскільки наповнює тепломережі «Львівтеплоенерго».

«Половина Львова користується цією водою в своїх батареях, опалювальних приладах. Вся частина Шевченківського району, вся Північ Львова користується цією водоймою», – розповів заступник директора департаменту міської агломерації ЛМР, депутат Львівської облради Роман Кізима.

За словами Кізими, якщо видобуток торфу в Гамаліївці таки відбуватиметься, Львів зіткнеться із проблемами енергетичної безпеки. Оскільки Гамаліївське водосховище може зникнути.

«Ділянка, на якій дозволили видобуток, розташована біля озера. Будь-які заглиблення на цій території поруч призведуть до перетікань води з водойми. Тоді ми просто втратимо водойму. І місту доведеться вирішувати проблему браку води для мереж теплоенерго. Це питання енергетичної безпеки, ще й під час війни», – наголошує Роман Кізима.

Львівська, Мурованська та Новояричівська громади виступили проти видобутку торфу. Дозвіл на користування надрами держава продала приватній компанії без погодження з громадами. Тож останні скерували звернення до профільних установ із закликом не допустити видобуток торфу.

«Видобуток торфу біля великих населених пунктів є, на мою думку, вчорашнім днем, це недопустимо. Ми готуємо звернення від Львівської міської ради і просимо сусідні громади долучатися, я також ініціюватиму звернення Львівської облради. Надра по Конституції належать українському народові, а розпорядником є держава, а не органи місцевого самоврядування. Видобуток торфу або інші питання, які прямо торкаються інтересів мешканців цих громад, мають бути узгоджені з людьми», – зазначив Роман Кізима.

Як зазначили ZAXID.NET у Мурованській ОТГ, мешканці громада проти видобутку торфу, адже це може призвести до втрати водосховища. Окрім того, там мешканці Гамаліївки мають паї і ділянки під забудову.

«Багато жителів Гамаліївки мають там наділені паї для сільського господарства. Окрім того, у 2012-2013 роках був розроблений квартал забудови, були роздані людям ділянки для будівництва приватного сектору. Люди мають права власності на ці ділянки. Була зроблена геологія, геодезія, все підтверджено певними службами, щодо розроблення кварталу забудови на цій території. Це не так просто роздали. Землі під будівництво роздала ще у 2015-2017 роках Гамаліївська сільська рада. На одній ділянці власник вже залив фундамент», – розповів голова Мурованської територіальної громади Богдан Свистун.

Фото Гамаліївського водосховища

Як пояснила директорка департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОВА Оксана Війтик, у 2022 році були прийняті зміни до деяких законодавчих актів у сфері надрокористування. Зокрема, відбулося вилучення пункту погодження з органами місцевого самоврядування. Це мотивували спрощенням процедури і усуненням корупційних ризиків під час надання дозволів на використання надрами.

«Але у нас децентралізація, і не згоджувати ці питання з органами місцевого самоврядування, я вважаю, що це є несправедливо. У нас це вже третій випадок, до нас зверталася Червоноградська громада і Івано-Франківська громада про те, що Держгеонадра надають дозволи на користування надрами і не узгоджують це питання з органами місцевого самоврядування», – розповіла Оксана Війтик.

З цього приводу обласна влада зверталася до Державної служби геології та надр України і Кабінету Міністрів.

«Ми отримали відповідь про те, що законом не передбачено узгодження з органами місцевого самоврядування. Там було вказано, що має проводитися оцінка впливу на довкілля, в рамках якої мали б відбутися громадські слухання, громадськість може сказати всі свої обґрунтовані застереження. Стосовно оцінки впливу на довкілля, я вважаю, що така процедура повинна проводитись до моменту аукціону», – пояснила Оксана Війтик.

Отож компанія, яка отримала дозвіл на користування надрами має обов'язково зробити оцінку впливу на довкілля, а також укласти договір сервітуту з органами місцевого самоврядування на користування земельною ділянкою. І тільки після цього може приступати до видобутку.

Оксана Війтик зазначила, що область повністю усунена від процесу користування надрами. Інколи область отримує від Міністерства екології листи, де треба повідомити, чи є на ділянці, яка готується на аукціон, об'єкти природного заповідного фонду. На цьому роль обласної влади впливати на ухвалення рішень про видобуток копалин закінчується.

Шкода довкіллю від видобутку торфу

Торф'яні болота виконують чимало важливих функцій. До прикладу, торфи забирають з повітря вуглець.

«Вони роблять це так само, або й краще, як це роблять ліси. В той самий час, коли торфи не є обводнені так як має бути, йдеться про те, що там немає води, то вони сохнуть. У той момент, коли вони сохнуть цей вуглець, який накопичився, він розвіюються у повітря, що шкідливо. А ще гірше, коли торфи через сухість починають горіти. Тож торфи завжди мають бути у воді», – зазначила заступниця директора департаменту економічного розвитку ЛМР Олександра Сладкова.

Також торфи утримують велику кількість прісної води і очищують її.

«Вони працюють як губка після зливи, вони довго тримають воду, вони їй не дають випаровуватися. До прикладу у ставках і озерах вода дуже легко випаровується через водне дзеркало», – пояснила Олександра Сладкова.

Торфи також працюють на охолодження повітря.

«Якщо там є вода, вони охолоджують повітря і головне вони забирають пил, окрім вуглецю, який людина своєю діяльністю створює», – додала Олександра Сладкова.

Львів розташований на вододілі, у місті немає річок. Тому торфи у Білогорщі та Гамаліївці виконують важливу роль, зокрема, щодо зволоження повітря.

«Чому ми на це мало уваги звертаємо? Бо ми ніколи не жили без цих боліт і нам здається, що це є абсолютно нормально . Але я впевнена, що, якщо б їх осушили і забрали, то ми б відчули, як це жити без них», – наголосила Олександра Сладкова.

За словами провідного юриста, еколога міжнародної благодійної організації «Екологія прав людини» Анатолія Павелка, видобуток торфу у Гамаліївці може призвести до багатьох проблем та шкоди довкіллю.

Внаслідок видобутку торфу буде знижуватися базис рівня грунтових вод: і на прилеглих заболочених ділянках, і взагалі на прилеглій території.

«Це дуже велика проблема. Раніше, коли внаслідок змін клімату падав рівень вод, горіли прилеглі торфи, тепер є великий ризик, що це стане постійно проблемою. Тобто, в нас буде не в найсухіший період критично падати рівень грунтових вод, а він буде нижчим нормативного постійно. Окрім того, є високі ризики того, що почнуть сохнути колодязі і свердловини. Вони і так в нас висихають, через зміну клімату», – пояснив Анатолій Павелко.

Видобування торфу також вплине на тварин і птахів, які там проживають. Також здійснюватиметься забруднення повітря.

«Торфорозробки здійснюються шляхом відфризовування або зняття за допомогою екскаватора одним за одним шарів торфу. В результаті в сухий період оці частинки торфу будуть розвіюватися вітрами, спричиняючи забруднення атмосферного повітря на прилеглих територіях. Тобто, наприклад, якщо ми говоримо про якусь умовно відпочинкову зону в районі Гамаліївки, то, на ній можна буде теж вже потихеньку ставити хрест», – зазначив еколог.

Варто зазначити, що торф є чи не найбруднішим видом палива. Лише його видобуток призведе до значного забруднення повітря, негативно впливатиме на довкілля і його спалювання.

«Торф не возять далеко, якщо вони тут збираються його видобувати, то скоріше за все ті паливні брекети будуть продавати десь в безпосередній близькості. В подальшому, якщо опалюватимуть торфом, то нам варто чекати погіршення якості атмосферного повітря. Де? Там, де торф будуть спалювати. Якщо це робитимуть у Львові, то погіршення якості повітря потрібно очікувати у Львові, якщо на якихось прилеглих територіях, то, відповідно там», – зазначив Анатолій Павелко.

Видобування торфу призведе і до економічної шкоди. Окрім обміління технічної водойми «Львівтеплоенерго», відбудеться руйнування дороги Київ-Чоп, яка проходить дуже близько від Гамаліївського водосховища і торф'яних боліт.

«Ця дорога і так є нестабільною і проблемною ділянкою. Зміни рівня ґрунтових вод можуть призвести до значних руйнувань на цій ділянці автодороги. Нам треба буде вкладати гроші в те, щоб ремонтувати, підтримати в стабільному стані цю дорогу. Там постійно відбувається просідання поверхні. Подальші зміни в гідрологічному режимі можуть призвести до появи тріщин, просідання поверхні, зсування окремих пластів, які підстилають дорожнє полотно», – сказав Анатолій Павелко.

Бачення Львова – перейняти європейський досвід і відновити болотяні угіддя. Результати численних досліджень екологів показують, що їх наявність біля великих міст є ключовими факторами пом’якшення клімату та покращення загального стану природнього середовища на урбанізованих територіях.