Не переїхав до Росії, а вивів Україну на Олімпіаду

29 жовтня своє 44-річчя відзначає Руслан Ротань. ZAXID.NET пропонує декілька цікавих фактів із життя одного з найяскравіших українських спортсменів, який став зіркою у статусі гравця, а тепер продовжує переписувати історію українського футболу як тренер.

«Ворскла» як трамплін у великий футбол

Руслан Ротань народився 29 жовтня 1981 року в Полтаві. Його батько – Петро Миколайович (1956-2020) – був відомим футболістом (10 сезонів відіграв за «Ворсклу») та тренером, тож доля сина була практично вирішена наперед.

Руслан Ротань з батьком

Його рідні брати – Петро (1982 р. н.) та Олексій (1986 р. н.) – теж стали футболістами. Усі Ротані закінчили Дніпропетровський інститут фізкультури.

Руслан, Олексій і Петро Ротані з мамою Людмилою Петрівною

З 6 років Руслан почав займатися у полтавській ДЮСШ «Ворскла». У 12-річному віці за порадою першого тренера Олександра Горностаєва вирішив спробувати свої сили у дніпропетровському спортінтернаті. Руслан пройшов відбір і, зрештою, опинився в дублі «Дніпра».

«Дніпро»

За основну команду у чемпіонаті України дебютував через два тижні після свого 18-річчя – 7 листопада 1999 року у домашній грі проти «Кривбаса» (1:0). Попри це ще довгих три сезони молодого півзахисника використовували як гравця ротації. Паралельно він виступав за другу і третю команди дніпрян.

Після приходу на посаду головного тренера Євгенія Кучеревського було вирішено омолодити колектив, і Ротань у 2002 році зумів завоювати місце в основі та став ключовим гравцем «Дніпра» Загалом, за дніпровський клуб Руслан відіграв сім сезонів (з 1998-го по 2005-й роки), забивши 11 голів у 105 матчах, і виграв бронзу чемпіонату.

«Динамо»

1 липня 2005 року за 4,2 млн євро Ротань перейшов у київське «Динамо», де одразу ж закріпився в головній команді. Однак вже наступний сезон змазав всі плани футболісту – після декількох травм він втратив місце в основі (встиг зіграти 50 матчів і стати чемпіоном України) й через брак ігрової практики вирішив повернутися в «Дніпро» (12 січня 2008 року за 2,8 млн євро).

Камбек в «Дніпро» і фінал Ліги Європи

У новому старому клубі Ротань отримав капітанську повʼязку і став одним з лідерів. У 2012 році завоював приз «За найкращий гол року» від програми «ПроФутбол» – за м’яч у ворота харківського «Металіста» (1:0) в 14-му турі.

У березні 2014-го Руслан провів свій 300-й поєдинок (проти «Севастополя») в чемпіонаті України, у тому числі – 250-й за «Дніпро».

У сезоні 2014/15 разом з дніпрянами півзахисник дійшов до фіналу Ліги Європи. У вирішальному матчі українська команда поступилася іспанській «Севільї» з рахунком 2:3. Капітан «Дніпра» забив один з голів, а за підсумками турніру увійшов до символічної збірної Ліги Європи. У 2016 році Руслан був визнаний найкращим гравцем чемпіонату України.

Руслан Ротань в фіналі Ліги Європи проти іспанської «Севільї»

Наприкінці серпня 2016 року Ротань підписав із клубом новий контракт за схемою «2+1», однак відпрацювати його повністю так і не судилося.

У вересні 2016-го матч проти «Зірки» став для Руслана 350-м в УПЛ (300-м за «Дніпро»), а вже в липні того ж року в дуелі з «Волинню» він довів лік своїх поєдинків до 416-ти, ставши рекордсменом клубу за кількістю проведених офіційних ігор, випередивши Романа Шнейдермана. У 2017 році через глибоку кризу і нестабільне фінансування півзахисник змушений був покинути «Дніпро».

Легіонерський хліб і камбек в «Динамо»

Влітку 2017 року Ротань в статусі вільного агента перейшов у чемпіонат Чехії, підписавши річний контракт зі «Славією».

Руслан Ротань у складі празької «Славії»

За празький клуб українець зіграв лише в семи матчах, і взимку 2018-го було оголошено про його повернення в «Динамо». Руслан провів за киян 9 поєдинків і оголосив про завершення кар’єри футболіста. А вже за декілька місяців став на тренерську стежку.

Загалом, у статусі гравця Ротань з «Динамо» став чемпіоном (2006/07) та віцечемпіоном України (2005/06, 2017/18), володарем Кубка (2005/06, 2006/07) та Суперкубка України (2006, 2007). У складі «Дніпра» брав срібло (2013/14) та бронзу української першості (2000/01, 2003/04, 2014/15, 2015/16) і виходив у фінал Ліги Європи (2014/15). Найбільша трансферна вартість гравця згідно Transfermarkt була у 2010 році – 4 мільйони євро.

Збірна України

За молодіжну команду дебютував у серпні 2002 року, загалом забивши 1 гол в 12 матчах. За національну збірну вперше зіграв під керівництвом Леоніда Буряка у лютому 2003-го проти Туреччини (0:0).

У кваліфікації до ЧС-2006 він відзначився трьома голами. Причому два з них виявилися надважливими. Гол у ворота Казахстану на 90+4 хвилині приніс українцям перемогу в другому турі. У на завершальному етапі Ротань за чотири хвилини до кінця зустрічі зрівняв рахунок (2:2) в матчі з Албанією і вивів Україну на Мундіаль.

Руслан Ротань (ліворуч) у складі збірної України

На чемпіонаті світу 2006 року українці дійшли до чвертьфіналу, а півзахисник зіграв у трьох матчах. Після завершення разом з іншими гравцями команди отримав орден «За мужність» III ступеня. У 2012-му та 2016-му роках брав учать у фінальній частині чемпіонатів Європи.

Після завершення карʼєри Андрія Шевченка став віцекапітаном збірної України, а після відходу з команди Анатолія Тимощука – капітаном. 27 березня 2018 року зіграв свій 100-й і останній матч за «синьо-жовтих» (проти Японії, 2:1). Це досягнення зробило його третім футболістом в історії національної команди, якому підкорився цей результат.

Тренерська кар’єра

У жовтні 2018 року Ротань увійшов до тренерського штабу донецького «Олімпіка», а в грудні – очолив молодіжну збірну України, з якою досяг історичних результатів. Під його керівництвом команда дійшла до півфіналу Євро-2023, завоювавши бронзові нагороди та вперше в історії України отримавши путівку на Олімпійські ігри 2024 року в Парижі.

У березні-червні 2023 року був виконувачем обовʼязків головного тренера національної збірної України (3 матчі у відборі до Євро-2024).

У 2022 році він очолив «Олександрію». Команда під його керівництвом досягла історичного успіху, здобувши срібло чемпіонату УПЛ у сезоні 2024/25.

У 2025 році Руслан Ротань став головним тренером житомирського «Полісся».

Скандали

• У 2014 році Ротань мав стати гравцем казанського «Рубіна» і навіть тренувався з російською командою. Коли про це стало відомо, футболіст і його сімʼя почали отримувати погрози фізичної розправи від патріотично налаштованих українців. В результаті Ротань все ж залишився в «Дніпрі».

Руслан Ротань в казанському «Рубіні»

• 11 травня 2016 року під час півфінального поєдинку Кубка України проти луганської «Зорі» Ротань разом із Романом Зозулею отримав піврічну дискваліфікацію. Дніпровські футболісти почали зʼясовувати стосунки з суддями й суперниками, завʼязалася бійка, в якій взяв участь і Руслан. Згодом термін дискваліфікації скоротили до трьох місяців.

• Пізніше стало відомо, що капітан дніпрян завдав арбітру Анатолію Абдулі удар ногою. Сам Ротань згодом стверджував, що не бив арбітра і зазначив, що в Абдули був «зуб» на дніпрян: буцімто раніше той двічі позбавляв команду фіналу Кубка України.

Сім’я

Руслан був одружений двічі. Перша дружина – Марія Ігнатьєва (зараз Фролова), спортсменка, володарка низки медалей на світових і континентальних першостях з карате. У шлюбі в подружжя народилося троє дітей: Ангеліна (2006), Богдан (2008) і Захар (2010).

У 2013-му Ротань розлучився з Ігнатьєвою та в тому ж році одружився з Христиною Раєвською, яка у 2006 році брала участь в конкурсі краси «Міс Донбас». Христина народила спортсмену ще двох доньок: Мирославу (2013) і Домініку (2017).

Руслан Ротань з дружиною Христиною

Цікаві факти

• У 2012 році річна зарплата Ротаня становила один мільйон доларів. У сезоні 2016/17 «Дніпро» потрапив у фінансову кризу, і керівництво значно урізало виплати футболістам. Потрапив під роздачу і капітан команди, який отримував 3,5 тисячі доларів на місяць. Коли ж він перейшов у чеську «Славію», його зарплата становила 16 тисяч євро на місяць.
• Першим особистим автомобілем футболіста був Daewoo Lanos. Згодом він придбав у Володимира Єзерського Mercedes-Benz.
• У 2018 році видав автобіографічну книгу «Руслан Ротань. #29». Всі гроші від продажу передав на благодійність.
• Включений до «клубу Олександра Чижевського», який об'єднує гравців, що провели 300 і більше матчів у чемпіонатах України.