Центр протидії корупції (ЦПК) опублікував законопроект щодо «порятунку» заступника голови Офісу президента (ОП) Олега Татарова від антикорупційних органів, існування якого той заперечує. Законопроект вносить зміни до низки законів, які дозволять Офісу генпрокурора забирати справи від Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Крім того, якщо цей законопроект ухвалить парламент, то повноваження Вищого антикорупційного суду також будуть обмежені.
У розпорядженні антикорупційних активістів опинилася порівняльна таблиця до законопроекту про «оптимізацію повноважень органів досудового розслідування», а також внутрішні офіційні документи.
«Отримані нами документи свідчать, що до процесу розробки законопроекту на захист Татарова від НАБУ була залучена генпрокурорка. Ірина Венедіктова дала своїм заступникам офіційне доручення внести пропозиції до нього. Вони, а також цілий ряд структурних підрозділів, це зробили. Все це зафіксовано офіційними документами ОГП», – заявили в ЦПК.
Згідно з законопроектом, генпрокурор зможе втручатися у розслідування справ НАБУ, зокрема, передавати справу іншому органу досудового розслідування, «у зв’язку з необхідністю забезпечення об'єктивності та неупередженості досудового розслідування».
Наразі Офісу генпрокурора вдавалося забирати у НАБУ справи через суд, що й було зроблено зі справою Татарова. Наразі закон забороняє пряме втручання в роботу НАБУ.
Також у законопроекті пропонується забрати у НАБУ право розслідувати справи про корупцію ТОП-посадовців, включно з президентом та прем'єром, та хабарі на суму більш ніж 1,135 млн грн.
«Найшкідливіша зміна стосується переліку справ, якими повинно займатися бюро. […] Сьогодні підслідність НАБУ – це частина злочинів або корупційних, або пов’язаних з корупцією (зловживання владою, прийняття неправомірної вигоди, розкрадання, відмивання та інші) за умови, що ці злочини вчинені або ТОП-посадовцем, або розмір предмету злочину чи шкоди від нього перевищує 1 мільйон 135 тисяч гривень (станом на січень цього року). В ОП пропонують прибрати умови підслідності щодо ТОП-фігурантів та суми злочину. На практиці це означає, що НАБУ доведеться займатися побутовою корупцією, тобто хабарями, наприклад, патрульних поліцейських або чиновників в сільрадах», – наголошується у повідомленні «Центру протидії корупції».
Також у законопроекті планують змінити підсудність Вищого антикорупційного суду. Зараз його підсудність визначена чітким переліком статей і є ширшою, ніж справи НАБУ. Натомість у законопроекті пропонується просто переписати, що ВАКС займається лише тими справами, що і НАБУ.
«Це дозволить, забираючи справи у НАБУ, забирати їх одночасно і у ВАКС. Адже у тій же справі Татарова, відібравши її у НАБУ і САП, справа все одно залишилася підсудна ВАКС і це очевидно не влаштовує Татарова та інших фігурантів, чиї справи бажають передавати в такому ручному режимі рішенням генпрокурора», – пояснили антикорупційні активісти.
Тим же законопроектом в НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури хочуть відібрати можливість прямої співпраці з іноземними правоохоронними органами. Натомість, в законопроекті чітко вказується на те, що така співпраця зможе бути реалізована лише через Офіс генпрокурора.
«Водночас ще у 2019 році президент Зеленський особисто долучився до того, аби НАБУ на практиці отримало можливість прямої міжнародної співпраці і казав, що “реалізація повноважень Бюро здійснювати міжнародну співпрацю блокувалася через відсутність політичної волі з боку Порошенка та з метою перешкоджання роботі НАБУ”», – нагадали у ЦПК.
Наразі цей документ не є офіційно зареєстрованим у Верховній Раді. Він зможе стати законом лише після проходження усіх необхідних процедур.
Зазначимо, напередодні Татаров заявляв, що підготовка такого законопроекту є неправдою.
Нагадаємо, на початку грудня Національне антикорупційне бюро України повідомило, що Татаров фігурує у справі про розкрадання майна Національної гвардії. Однак оголошення йому підозри затягнулося через те, що генеральна прокурорка Ірина Венедіктова раптово змінила прокурорів – процесуальних керівників – у цій справі. Зрештою, Татарову оголосили підозру 18 грудня.
24 грудня Офіс генпрокурора передав справу Татарова з НАБУ до СБУ. Завдяки цьому Татаров уникнув арешту.
Президент Володимир Зеленський призначив Олега Татарова заступником голови Офісу президента 5 серпня. Проти призначення Татарова в Офіс президента виступила ініціативна група постраждалих під час Революції гідності. Річ у тім, що Татаров під час подій Євромайдану працював у Міністерстві внутрішніх справ.