У Києві вирішували, де брати гроші на українське кіно

У київському Будинку кіно відбувся круглий стіл «Де брати додаткові кошти для виробництва українських фільмів?», у якому взяли участь народні депутати Микола Княжицький та Ірина Подоляк, голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко, представники кіногалузі та аудіовізуальної сфери, повідомляє НСКУ.

Микола Княжицький розповів про плани реформування галузі культури, які розробляє комітет, про польський досвід фінансування кінематографії, який планується взяти за взірець для української реформи кіно, а також ознайомив присутніх із законопроектом, який передбачає спрямування доходу від проведення державних лотерей на фінансування культури, зокрема і кіно. За словами пана Княжицького, очікувана сума складає близько 2 млрд грн.

Голова Держкіно Пилип Іллєнко повідомив про розробку Національної стратегії розвитку кіноіндустрії України на 2015–2020 роки та запровадження збору на розвиток вітчизняного кінематографу (законопроект мають погодити у профільних міністерствах). Передбачається, що його сплачуватимуть зі своїх доходів кінотеатри, дистриб’ютори, телеканали, оператори кабельних мереж і провайдери мережі Інтернет.

Також Пилип Іллєнко повідомив, що Держкіно працює над законопроектом про внесення змін до Податкового кодексу, які не лише збережуть податкові пільги для української кінематографії (вони діють до кінця цього року), але й розширять їх.

Засновник і генеральний директор дистриб’юторської компанії «Артхаус Трафік» Денис Іванов зазначив, що усім реформам, запровадженим «згори» мали би передувати широкі консультації із представниками кіногалузі. Дистриб’ютор, який спеціалізується винятково на артхаузному кіно, розкритикував пропозицію запровадити високу фіксовану плату за прокатні посвідчення. В тому його підтримав Ілля Гладштейн, співзасновник молодої дистриб’юторської компанії «86PROKAT», що організовує покази неігрового кіно. На їх думку, передбачена законопроектом плата за прокатне посвідчення (а це близько 25 тисяч гривень за 90-хвилинний неукраїнський фільм) фактично є більшою, ніж сукупні збори кількох документальних стрічок, випущених «86PROKAT» в Україні. Запровадження такої плати означатиме, що маленьким компаніям доведеться згорнути свою діяльність. Варто зауважити, що саме малі компанії займаються прокатом авторського кіно та левової частки українських фільмів.

Представники телеканалів також не підтримали запропоноване підвищення плати за прокатні посвідчення, зазначивши, що телеканалам після її запровадження буде набагато вигідніше просто відмовитися від показів серіалів, замінивши їх реаліті-шоу.

Натомість кінодистриб’ютор Богдан Батрух, власник мережі «Кінопалац», студії дублювання кінострічок «Le Doyen Studio» та дистриб’юторської компанії «B&H Film Distribution» акцентував на тому, що телеканали мають фінансово підтримати українське кіно, адже такою є плата за свободу від Росії. Пан Батрух провів аналогію із запровадженням наприкінці 2000-х років обов’язкового озвучування іншомовних фільмів українською мовою, яке підтримали американські мейджори, свідомо пішовши на додаткові витрати, щоб звільнитися від російського політичного впливу. Тепер прийшла черга те саме робити українському телебаченню.

Координатор Бюро української кіножурналістики Сергій Васильєв,  ознайомивши присутніх із оцінкою кіножурналістами реформ, передбачених Національною стратегією розвитку кіноіндустрії України, наголосив на негативному впливі запропонованого різкого збільшення плати за прокатні посвідчення на мистецьку різноманітність кінопрокату і прокат вітчизняного кіно, виконаного у ко-продукції. Виграє від подорожчання, на його думку, лише неукраїнський масовий розважальний кінопродукт.

Отже, під час круглого столу підтримано збереження та посилення податкових пільг для галузі кінематографії; в цілому підтримано запровадження збору на розвиток вітчизняного кіно з доходів кінотеатрів, дистриб’юторів, телеканалів, операторів кабельних мереж і провайдерів мережі Інтернет ; підтримано запровадження фінансової підтримки українського кіно доходами від проведення державних лотерей; наголошено на необхідності збереження бюджетного фінансування кінематографії;не підтримано збільшення плати за прокатні посвідчення.

Учасники дискусії сподіваються, що їх зауваження буде враховано у подальшій діяльності з удосконалення фінансових механізмів підтримки вітчизняного кіно.

Нагадаємо, на виробництво фільмів в Україні у 2015 році необхідно 300,5 млн  грн. Натомість у проекті держбюджету на 2015 рік заплановано 68 млн 320,9 тис. 

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів

Дискусія

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук