У Львові вперше показали роботи Володимира Патика, які він малював у 16 років

9 жовтня львівському митцю Володимиру Патику виповнилося б 92 роки. До цієї дати у Галереї Гері Боумена художнику влаштували виставку під назвою «Людина, що народилась з пензлем у руці». І просили відвідувачів приносити на неї улюблені квіти художника: соняхи та чортополох.

А ще Володимир Патик любив калину та іриси. Та саме задля замальовок соняхів часто зупиняв машину, коли мандрували сім’єю.

«Тато казав: «Все, стаємо!» Всі були дуже погані шофери, бо поки ми їхали, поки ми зупинились.. То була дуже довга історія. Ми їздили по великій Україні і місцями були прекрасні поля соняшників, жовті. Він намалював тисячі картин з тими соняшниками. Бо соняшники в нього асоціювалися з Україною», ‒ поділилася спогадами донька митця Оксана Патик.

Виставка унікальна, бо показує, з чого починається художник. Це роботи ще до початку навчання Володимира Патика в теперішній Академії мистецтв. Коли йому тільки-но виповнилося шістнадцять років.

«Перебираючи в майстерні старі роботи, я натрапила випадково на папку. Стару, об’їдену мишами, столітнім порохом припалу. Відкриваю, а рукою Патика написано «Рисунки 1942- 50-их років». Там є перші роботи олівцем, тушшю і навіть олійними фарбами на звичайнісінькому полотні», ‒ пояснила дружина митця Романа Патик.

«З тим матеріалом працювати було дуже цікаво. Його ніхто ніколи не бачив і не витягав на світ Божий. Вони вперше експонуються. Тут є і один з найстаріших портретів Володимира Йосиповича», ‒ розповів упорядник виставки Петро Сметана.

За своє життя парубок з села Чорний Острів, що поблизу Ходорова, об’їздив чи не всю Україну, малював північ Росії, Прибалтику, Сибір, Середню Азію. Він, кажуть, перевів у красу до 600 кілограмів фарби, майже 2 кілометри полотна і більше тони паперу. А ще удостоївся Шевченківської премії за серію «Земля Шевченка» і звання народний художник України. І весь цей свій талант пробував передати молоді як викладач Академії мистецтв.

«Йому було надто нудно, і я його розумію. Людина, яка володіє творчою незалежністю, їй часто буває дуже тісно в академічних рамках. Але його шанували студенти, його любили студенти!», ‒ пояснив народний художник України Любомир Медвідь.

«Минулої ночі, перед виставкою, я заснула і мені цілу ніч снився тато. Усміхнений, веселий, водив мене по якомусь палаці. Кольоровий і прекрасний сон!», ‒ поділилася емоціями донька митця Оксана Патик.

Рідні певні, це знак від Володимира Патика. Він тішиться, адже про нього пам’ятають.

Виставка триватиме до кінця осені.