У Львові вперше покажуть архіви Галицького музичного товариства

КультураДіана Коломоєць, 13 грудня 20194140
У Львові вперше покажуть архіви Галицького музичного товариства
У галереї покажуть унікальні артефакти із особистого архіву Лєшека та Тереси Мазепи врятовані у 70-х роках

У неділю, 15 грудня, о 18:00, у галереї Львівського органного залу відбудеться відкриття виставки «Галицьке музичне товариство. Артефакти». Будуть представлені документи з особистого архіву Лєшека та Тереси Мазепи, врятовані професором Мазепою в 1970-х роках.

Донька відомого музикознавця, професора Лєшека Мазепи, Тереса Мазепа представить сімейний архів про діяльність Галицького музичного товариства (ГМТ).

Музичний двигун Галичини

«Галицьке музичне товариство – це унікальна музична інституція, яка проіснувала понад сто років і відіграла колосальну роль у формуванні культурного середовища Галичини», – розповідає Тереса Мазепа, доктор мистецтвознавства, викладачка та наукова співпрацівниця Львівської Національної музичної академії ім. Миколи Лисенка та Uniwersytet Rzeszowski, Instytut Muzyki.

ГМТ було створене у Львові в 1838 році на основі Товариства друзів музики, яке неформально було започатковано ще в першому десятилітті ХІХ ст. Його першим директором в 1838 році став композитор та піаніст Йоганн Рукґабер.

Товариство анімувало музичне життя Львова та Галичини. ГМТ працювало за трьома принципами. Перший – просвітництво, професіоналізація музичного життя та плекання навчальних закладів (з 1839 р. музичної школи, з 1853 р. Консерваторії ГМТ). Другий – національна толерантність: товариство об’єднувало австрійців, поляків, німців, русинів-українців, євреїв, чехів, словаків, угорців та ін. Третій принцип – презентувати широку панораму сучасної музики у всьому багатстві стилів, напрямів, жанрів.

Репетиції відбувалися щотижня, концерти – щомісяця. Деякі з них супроводжувались художніми читаннями та лекціями, які вели відомі літератори, музиканти, а від початку ХХ століття – музикознавці. ГМТ стало основним осередком пропаганди симфонічної, камерно-інструментальної і вокальної музики.

Завдяки діяльності товариства, Львів почув видатних музикантів своєї епохи – Ференца Ліста, прославленого скрипаля Кароля Ліпінського, відомих скрипалів, братів Генрика і Юзефа Венявських, французького скрипаля і композитора Анрі В’єтана, Улє Булля, Тересу Оттаво (учениця Нікколо Паганіні), піаністів: знамениту ученицю Фридерика Шопена княжну Марцеліну Чарторийську, Паулу Шаліт, Станіслава Монюшка, Йоганна Брамса, який акомпанував «королю скрипок» Йожефу Йоахіму, Пабло Сарасате, Ігнаца Яна Падеревського та багатьох інших.

Активним було ГМТ в благодійності, щорічно організовуючи доброчинні концерти для знедолених, бідних, хворих.

За його прикладом з’являлися музичні товариства в інших містах.

«Галицьке музичне товариство, передусім, формувалося на демократичних засадах. Тут людей об’єднувало замилування музикою», – наголошує Тереса Мазепа. У ГМТ були сотні учасників, тут на рівних спілкувались між собою князі та юристи, вищі сановники та професори університетів, лікарі, урядовці й професійні музиканти.

ГМТ залишило безцінну нотну бібліотеку, створило школу та консерваторію, одну з перших у Східній Європі. Її вихованцями стали музиканти світової слави – Соломія Крушельницька, Олександр Мишуга, Модест Менцінський, Василь Барвінський та інших. До речі, спадкоємиця цієї консерваторії, Львівська Національна музична академія ім. Миколи Лисенка, цього року святкує 175-річний ювілей.

100-річний шлях в артефактах

«Архів Галицького музичного товариства у 1970-х роках моєму батькові, Лєшеку Мазепі передав працівник консерваторії Єжи Шибальський. Це кількадесят папок, тисячі друкованих та рукописних документів: протоколи засідань, плани будівництва будинку ГМТ, розпорядження, рахунки, облігації, списки, листування членів товариства та вищих чинів адміністрації Галичини», – каже Тереса Мазепа.

Ці документи досі ніде не виставлялися. Побачити їх на власні очі – справді унікальна подія. «Батько та я описували їх в своїх наукових працях, за матеріалами архіву ГМТ я захистила в 2018 році докторську дисертацію, але так відкрито ділимося цим скарбом вперше», – зізналася мистецтвознавиця.

На виставці в галереї Органного залу буде представлена частина з архівів родини Мазеп. Одні із найголовніших експонатів майбутньої виставки – рукописний протокол засідання членів ГМТ з 1852 року, а також рукописна чернетка Статуту товариства з 1869 року. Цікавим є звіт товариства, де зазначено, як воно отримало 20 000 злотих ринських – одну з найбільших пожертв на культурну установу в Австро-Угорській Імперії. Цю суму заповів довголітній меценат ГМТ, президент Палати Адвокатів у Львові доктор Юзеф Маліновський, який постійно презентував товариству цінні дарунки: інструменти, літературу та значні суми грошей. Ці кошти утворили фонд ім. Юзефа Маліновського, на який влаштовувалися камерні концертів.

Є й «буденні» артефакти: наприклад, квитанції на купівлю декоративного каменю, яким облицьовано будинок Галицького музичного товариства. Нині в ньому знаходиться Львівська філармонія.

Виставка буде влаштована за хронологічно-тематичним порядком від моменту створення товариства до його останніх днів у 1939 році.

Після лекції на гостей Органного залу чекає концерт музики Адама Солтиса — останнього артистичного директора ГМТ, яке у 1919 році було перейменовано у Польське музичне товариство. Балади та романси А. Солтиса виконають Наталія Дитюк (сопрано) та Мирослав Драган (фортепіано). Квитки на концерт можна придбати у касі Органного залу.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук