У прокат вийшов фільм Жака Одіяра «Емілія Перес»

В український прокат вийшов іспаномовний мюзикл Жака Одіяра «Емілія Перес».

Адвокатку Ріту (Зої Салдана) недооцінюють на роботі, її шеф привласнює собі її заслуги. Проте її оцінив та навіть найняв лідер картелю Манітас дель Монте (Карла Софія Гаскон) для того, аби вона допомогла б йому змінити стать. У такий спосіб Манітас переслідує відразу дві мети: заховатись та здійснити давню мрію. Водночас Ріта має заховати дружину Манітаса (Селена Гомес) у безпечному місці. У тілі Емілії бандит стає благодійником, та займається пошуком зниклих безвісти, а насправді убитих картелями, людей.

Жак Одіяр, відомий соціальним кіно, отримав на Каннському кінофестивалі Гран-прі журі за «Пророка» та «Золоту пальмову гілку» за «Діпана». До слова, за «Емілію Перес» ансамбль з чотирьох актрис (Зої Салдана, Селена Гомес, Карла Софія Гаскон та Адріана Пас) отримали у Каннах нагороду за найкращу жіночу роль та приз журі.

І у випадку з «Емілією Перес» він не відмовляється від тем гострих та болючих, адже на картину його надихнула реальна історія про сотні зниклих безвісти у Мексиці людей. Проте цього разу він «одягає» стрічку у форму, якій міг би позаздрити навіть Альмодовар. І цією формою фільм просто зачаровує. Мюзикл (Одіяр називає свій фільм оперою у чотирьох діях), написали Клеман Дюколь та Камій, за лібрето відповідав сам Одіяр.

У підсумку маємо абсолютно божевільний мікс: мюзикл іспанською мовою про мексиканського наркобарона, який вирішив змінити стать, за участю зірки Disney Селени Гомес у ролі дружини гангстера. І ось такий фільм Франція вирішила послати на «Оскар», де картина позмагається за номінацію «найкращий міжнародний фільм».

Кадр з фільму

Такий мікс мав би бути приречений на провал, проте став тріумфом. Одіяр зумів скласти усі складові проекту майстерно та гармонійно. Він зберігає і драматичну напругу, і блискучу музичну партитуру, його герої смішні, трагічні та небезпечні.

Фільм ексцентричний та динамічний. Він примудряється зробити такий штучний жанр як мюзикл органічним.

Усе на місці, усі співають та танцюють, а вогні Мехіко перетворюються на вогники на капелюхах маріачі. Все просто бездоганно. Хоча критики картини вважають, що надто легко перетворився герой/героїня з безжального вбивці на громадську активістку. І що злочини все більше стають у кіно не застереженням та аналізом, а розвагою. Думка слушна.

Проте Одіяру все ж таки вдається зберегти відчуття тривожності та небезпеки, хоч і вбравши їх у гламурні шата.

Кадр з фільму

Фільм привів на числені червоні доріжки, зокрема на головну, Каннську, чимало зірок у вбранні модного дому Saint Laurent. Це не дивно, адже «Емілія Перес» стала одним з перших проєктів нового підрозділу французького бренду. Його було створено для виробництва фільмів знакових режисерів.

Щодо того, що Одіяр – режисер знаковий, сумнівів ніхто не має. Цікаво дивитись, як він, замість того, щоб продовжувати експлуатувати звичні теми та стилістику шукає нової виразності та знаходить її у несподіваному жанрі.

Картина жива, динамічна та дуже гарна, тож варта того, щоб дивитись її на великому екрані.