Угорщина переглянула вимоги до України щодо закону про освіту

«Ми зробили певні кроки вперед, і ми втішені, але попереду ще довгий шлях»

Угорщина переглянула вимоги до України щодо закону про освіту
фото Мukachevo.net
Голова МЗС України Павло Клімкін та очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто на Закарпатті 22 червня

Угорщина вже не вимагає від України абсолютної відмови від чинної редакції мовної норми закону про освіту, повідомила «Європейська правда».

Міністр закордонних справ Угорщини дав коментарі ЗМІ після завершення першого раунду консультацій за участю очільників МЗС та Міносвіти України та їхніх колег з Угорщини, які відбулися на Закарпатті.

Сійярто повідомив про прогрес у переговорах щодо мови освіти.

«Ми зробили певні кроки вперед, і ми втішенні, але попереду ще довгий шлях, нам ще разом треба багато зробити», – наголосив він. «Ми намагалися не дискутувати про те, як закон зробить ефективнішим вивчення української мови. Ми лише просимо проте, щоби це не заважало інтересам угорськомовної меншини. Це – наше єдине прохання», – додав міністр.

Зазначається, що Петер Сійярто не став вимагати скасування або призупинення дії ст. 7 закону «Про освіту», хоча досі це було ключовою вимогою Угорщини.

Натомість тепер Угорщина наголошує лише на виконанні двох ключових пунктів рекомендації Венеціанської комісії

«Пані міністр (освіти України Лілія Гриневич. - ЄП) заявила, що Україна поважає і виконає всі рекомендації Венеціанської комісії. Ми сподіваємося, що на підставі цього український парламент нарешті прийняв закон про продовження перехідного періоду (впровадження мовної норми. - ЄП). Також ми очікуємо, щоби було виконано рекомендацію про те, що приватні школи не мають підпадати під вимоги цього закону», – пояснив Сійярто.

Він окремо наголосив, що під час консультації українська сторона гарантувала йому виконання цих вимог. «Наші колеги пообіцяли, що не буде жодних перешкод цьому. Ми були раді це чути, але обіцянки мають бути виконані», – зазначив Петер Сійярто.

Зауважимо, що законопроекти про виконання цих вимог Венеціанської комісії вже затверджені урядом і чекають на схвалення українським парламентом.

Як писав ZAXID.NET, у грудні 2017 року Європейська комісія «За демократію через право», більше відома як Венеціанська комісія, оприлюднила рішення щодо мовних положень закону України «Про освіту».

Документ містить низку рекомендації для України, але водночас там зазначено, що права угорськомовної меншини та інших меншин країн-членів ЄС можуть бути дотримані без внесення змін до сьомої статті закону, тобто тієї, якою встановлюється мова навчання.

Ця стаття закону «Про освіту» передбачає, що з 2020 року діти з родин нацменшин зможуть навчатися рідною мовою лише у початковій школі. Починаючи від 5 класу, весь навчальний процес вестиметься українською мовою, а мови нацменшин вивчатимуться лише як предмет.

У Венеційській комісії також Україні порадили внести зміни до перехідних положень закону про освіту, забезпечивши довший перехідний період впровадження закону, звільнити приватні школи від нових мовних вимог, а також розпочати діалог з нацменшинами щодо мовного питання в освіті та забезпечити, щоб закон не загрожував збереженню культурної спадщини меншин та «безперервності вивчення мов меншин в традиційних школах».

Водночас комісія у своєму висновку зазначила, що Україні варто внести зміни у згадану - сьому статтю закону «Про освіту», переглянувши заборону викладання російською мовою.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук