Україна - акціонерне товариство

Давно зуділо питання, чому в Україні гальмують реформи? От Саакашвілі на правильну думку наштовхнув.

Уявіть, що країна - то акціонерне товариство. Більшість її акцій належить сотні людей. Інші 40 мільйонів - міноритарні акціонери, яки поділили між собою 2% акцій. Мажоритарні власники не хочуть приймати правила гри, однакові і для міноритаріїв і для мажоритаріїв. Вони формують правління (президент, уряд та Верховна рада) та Наглядову раду (судова гілка влади). Відчуваєте логіку системи?

Ніколи ахметови-коломойські-григоришини і порошенки-яценюки-гройсмани не дадуть встановити правила гри, однакові для всіх. Бо, це буде означати, що перші втратять монопольне становище по зароблянню бабла, а другі втратять владу. Тобто, щоб щось рішать в нашому ПАТ, треба мати гроші, а щоб мати гроші, треба мати можливість рішать. Як це виглядає на практиці? Судової реформи немає. Показових справ проти колишніх корупціонерів немає. Знищення конвертаційних центрів немає (а це елементарно зробити з ДФС, але де тоді гроші пиз..ти?), енергетичної незалежності немає. Поліпшення умов для ведення бізнесу немає. Як наслідок всього цього - інвестицій теж немає. Жодного конкурсу на посаду голови ключових держпідприємств не проведено (УЗ, Центренерго, Укрспирт, Укренерго і т.д.). Та і не треба їм ніяких конкурсів. Порошенко з Яценюком тільки глотки гризуть один одному за потоки. Є охєрєнна прозорість, яка до сраки, бо сам генпрокурор не соромиться мерса за 20 мільонів. І нова поліція, яка дотягує мудаків до старих райвідділків, де їх звільняють... І ще є ідеологія, в якій економічний колапс пояснюється війною, а невдала війна економічним колапсом.

Як розірвати це замкнене коло? Вибори нічого не дають, а новий майдан знищить останнє майно на балансі товариства. Єдиний вихід - щоб США окупувало нас років на 20 і за цей час пересаджало олігархів. Бо з середини їх ніхто не посадить - вони все одно відкупляться. Не продасться суддя райсуду, продасться суддя апеляційного суду. І чим вище буде посада, тим легше купити. Але на кой ляд ми потрібні тим штатам? Пат! Не в сенсі товариства, а як шаховий термін: куди не йди - всюди пи..ць.