В Україні 31 березня 2019 року відбудуться президентські вибори. Передвиборча кампанія вже ведеться, і поточні події багато можуть розповісти про можливі сценарії виборів.
Війна на Донбасі. Майбутні вибори відбудуться в складних обставинах – конфлікт на Донбасі все ще тліє, справляючи істотний вплив на настрої українців. Не варто очікувати, що його буде врегульовано до березневих виборів. Росія не зацікавлена в тому, щоб грати на руку Порошенкові: кремлівські завсідники радше бажають бачити замість нього в президентському кріслі особу, з котрою було б простіше домовитися. На сході України до 2019 року не з’являться й «блакитні шоломи» ООН.
Висока ціна перемоги. Хоча Україна є парламентсько-президентською республікою, але саме обрання глави держави викликає найбільше емоцій. Президент стоїть над Дніпром у самому центрі політичної системи – це не викликає сумнівів. Петро Порошенко – на відміну від своїх конкурентів – змушений не тільки обіцяти, але й звітуватися за виконану роботу. Для Юлії Тимошенко березневі вибори будуть вже третьою спробою позмагатися за президентське крісло. А низка інших кандидатів розглядає цю кампанію як шанс дня нарощування рейтингів власних та своїх угруповань перед парламентськими виборами, які, своєю чергою, заплановано на осінь 2019 року.
Попит на нові обличчя. Добра половина українських виборців ще не вирішила, кого підтримати навесні. Це результат неефективної комунікації, яку провадить влада, особливостей українського менталітету, а також – реакція українців на стрес, в якому їм довелося жити з 2014 року. Звідси також виникають дискусії про «українського Макрона», котрого багато хто намагається побачити в Святославі Вакарчукові (досі він ще не зумів, однак, задовольнити ці очікування), прогнози щодо темних конячок, а також акції, до яких вдаються деякі досвідчені кандидати, щоб репрезентувати себе в новому світлі. При цьому можливості претендентів на найвищу посаду в країні залучати в свою команду нові обличчя, як видається, є одним з методів, які можуть вплинути на остаточний результат.
Медіа. Хоча на перше липня 2017 в Україні зареєстровано 17,7 мільйонів користувачів Інтернету, вирішальну роль на майбутніх виборах відіграватимуть не сайти соціальних мереж (як це може здатися їхнім користувачам), а телевізор. А оскільки олігархи є власниками основних телеканалів, то вони матимуть пріоритетне право на висловлювання. Нагадаю також, що в Україні сьогодні функціонує сім інформаційних телеканалів, які здатні постійно впливати на формулювання «порядку денного» та суспільних настроїв.
Імовірність реваншу. Багато людей замислюється над тим, чи прихильники Віктора Януковича зможуть у тій чи іншій формі повернутись до гри. Відповідь звучить: ні. Чому? Є кілька причин: в Криму вибори не проходитимуть, а Донбас зазнав значних змін упродовж останніх років, перестав бути електоральною базою Віктора Януковича і Партії регіонів. Проте набагато більшу загрозу треба бачити в популізмі – багато хто з кандидатів, котрі підуть на перегони, не гребуватимуть ним скористатися.
Розчарування соціологією. На фініші кількох останніх виборчих кампаній дані, представлені соціологічними центрами, викликали серйозні сумніви українців. Це одна з технологій: проводити маніпулятивні опитування, афішувати їхні результати, щоб врешті-решт переконати виборців, що даний кандидат здобуде перемогу. Судячи з тенденцій, спостережуваних в першому кварталі поточного року, цього разу соціологічні дослідження можуть не тільки втратити своє значення ще до початку офіційної кампанії; навіть більше, виборці можуть перестати покладатися на них, а довіряться власним інтуїціям, спостереженням та симпатіям.
Зовнішні впливи. Немає сумніву, що Росія вже не зможе впливати на виборчу кампанію в Україні у тій мірі, в якій це було до 2014 року. Та Москва все ж спробує використати досвід, накопичений у західних країнах, аби додати свої п’ять копійок. Європейський Союз та Сполучені Штати передовсім говоритимуть про необхідність дотримання демократичних стандартів під час виборів. Вашингтон і Брюссель не мають «своїх» кандидатів у цьому випадку. Результати виборів залежатимуть від громадян України.
Текст опубліковано у межах проекту співпраці між ZAXID.NET і польським часописом Nowa Europa Wschodnia. Попередні статті проекту: Україна – ЄС: гарячий фініш переговорів,Україна – втеча від вибору, Східне партнерство після арабських революцій, У кривому дзеркалі, Зневажені, Лукашенко йде на війну з Путіним, Між Москвою й Києвом,Ковбаса є ковбаса, Мій Львів, Путін на галерах, Півострів страху,Україну придумали на Сході,Нове старе відкриття, А мало бути так красиво,Новорічний подарунок для Росії, Чи дискутувати про історію, Мінський глухий кут.
Оригінальна назва статті: Ukraina rok przed wyborami („Nowa Europa Wschodnia”).