Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо підписали двосторонню Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку. Угоду уклали у Брюсселі у вівторок, 28 травня, передає прес-служба Офісу президента.
Згідно з угодою, Бельгія бере на себе зобов’язання, а також готовність надавати підтримку Україні впродовж десяти років. Відтак вже цьогоріч Україна отримає військової допомоги щонайменше на суму 977 млн євро.
В ОП зазначають, що вперше в такій безпековій угоді вказана конкретна кількість військових літаків, які нададуть Україні, – 30 F-16 до 2028 року. При цьому перші винищувачі мають бути передані вже цьогоріч.
«Бельгія гарантує, що надаватиме своєчасну безпекову допомогу, сучасну військову техніку та озброєння з урахуванням потреб України у сфері військово-повітряних сил та протиповітряної оборони, морської безпеки, розмінування та в межах коаліції з питань боєприпасів і сприятиме проведенню військових тренувань», – йдеться у повідомленні.
Окремі блоки документа присвячені двосторонній співпраці в оборонній промисловості, підтримці Української формули миру, посиленню санкцій, відшкодуванню збитків, притягненню агресора до відповідальності, використанню на потреби України конфіскованих російських активів та допомозі в економічному відновленні й відбудові. Поглиблюватиметься співпраця у сферах розвідки, кібербезпеки та протидії дезінформації, додали в ОП.
Окрім того, в угоді йдеться, що Бельгія чітко підтверджує підтримку майбутнього членства України в ЄС і НАТО.
Повний текст угоди можна прочитати за посиланням.
Що таке «безпекові угоди»
Навесні 2022 року була створена Міжнародна робоча група з питань гарантій безпеки, яку очолили колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен і керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Група презентувала Київський безпековий договір, у якому йшлося, що основна група союзників візьме на себе обов’язкові зобов’язання щодо зміцнення оборони України протягом багатьох років за допомогою як військової, так і невійськової допомоги.
Торік у червні міжнародні дипломати заявляли, що Захід не готовий надати Україні гарантії безпеки. Європейські політики не мали єдиної думки щодо того, що саме означатимуть такі гарантії.
У липні 2023 року, на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО, Зеленський сказав, що Україна потребує отримання безпекових гарантій перед тим, як вона стане членом Альянсу. Ці гарантії мають бути не «замість НАТО», а на шляху до нього, наголосив він. Від початку документ був орієнтований на країни «Великої сімки».
У липні країни «Великої сімки» підписали декларацію про довгострокові гарантії безпеки та економічну підтримку України. Підписанти гарантували, що сприятимуть реформам, які потрібні для членства України у НАТО.
Наступним кроком стало укладення двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими країнами-гарантами. Перевагою угод про співробітництво у сфері оборони й безпеки є те, що вони довгострокові й не залежать від виборів.
Першою країною, з якою Україні вдалось укласти безпекову угоду, стала Великою Британією. Документ був підписаний 12 січня 2024 року і повна назва його звучить так: «Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії». Відповідно до документа, безпекові зобов’язання Британії діятимуть до вступу України в НАТО.
Після цього Україна підписала двосторонні угоди також з Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією та Іспанією.
Бельгія – 11-та країна, з якою Україна уклала двосторонню безпекову угоду на виконання положень Спільної декларації G7, ухваленої у Вільнюсі 12 липня торік. Загалом до декларації вже приєдналися 32 держави.