Україна відкрила перший агрохаб в Африці: як він працюватиме

Хаб відкрили в межах ініціативи Food from Ukraine

15:28, 14 квітня 2026

Україна відкрила перший агропродовольчий хаб в Африці. Центр переробки та розподілу продовольства запрацював у Гана в межах ініціативи Food from Ukraine. Про запуск проєкту повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. За її словами, відкриття такого центру означає перехід до нової моделі міжнародної співпраці – Україна не лише постачає зерно, а й створює інфраструктуру для розвитку партнерських економік.

«Це новий формат нашої присутності у світі, коли гуманітарна підтримка поєднується з розвитком партнерства і місцевої економіки», – заявила прем’єрка. Свириденко підкреслила, що навіть під час війни країна зберігає роль важливого гравця у сфері глобальної продовольчої безпеки.

За даними Forbes Ukraine, проєкт реалізував консорціум «Рідне»: центр площею 3000 м² об’єднує виробничі, складські та адміністративні потужності. Від підписання меморандуму між Міністерством економіки України та Міністерством сільського господарства Гани до запуску об’єкта минуло близько шести місяців.

В Африці відкрили перший український агрохаб / Фото Forbes Ukraine

Як працюватиме агрохаб?

У центрі поєднуватимуть українську та місцеву продукцію, формуватимуть продовольчі набори та організовуватимуть їхній розподіл. Наступним етапом стане розвиток переробки, пакування та порціонування продуктів безпосередньо в Гані.

Під час відкриття передали 4 тис. продуктових наборів для вразливих категорій населення. До них увійшли рис місцевого виробництва та макаронні вироби, виготовлені в Гані з українського борошна. Очікують, що на підприємстві у Гані працюватимуть близько 40 місцевих працівників.

У центрі формуватимуть продовольчі набори з української та місцевої продукції / Фото Forbes Ukraine

Консорціум «Рідне» об’єднує 11 харчових підприємств і 80 фермерів, значна частина яких працює у прифронтових регіонах України. Операційний директор Сергій Ковальчук зазначив, що проєкт є прикладом нового підходу до гуманітарної допомоги, де ключову роль відіграють малі та середні виробники. Така модель, за його словами, дозволяє швидше реагувати на потреби і водночас відкриває фермерам доступ до міжнародних ринків.

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик наголосив на ключовій ролі малого та середнього фермерства у забезпеченні продовольчої безпеки.

«Досвід останніх років повномасштабної війни довів, що саме малі та середні агровиробники є основою внутрішньої стійкості продовольчої системи України, і цей досвід варто масштабувати та передавати іншим країнам», – зазначив він.

Агрохаб об’єднує виробництво, склади та логістику / Фото Forbes Ukraine

Наразі «Рідне» виробляє близько 320 тис. продуктових наборів на місяць загальною вартістю близько 4 млн доларів і контролює до 70% ринку гуманітарного продовольства в Україні. Та у планах консорціуму – розширення діяльності в Африці. Зокрема, постачання продовольчих наборів до країн із підвищеними гуманітарними ризиками, серед яких Судан, Демократична Республіка Конго, Мозамбік, Чад та Ефіопія.

Також планують відкриття нових агрохабів у Східній Африці, створення спільного селекційного центру та запуск освітніх програм для місцевих студентів у партнерстві з українськими університетами.

Ініціатива Food from Ukraine є продовженням програми Grain from Ukraine, започаткованої у 2022 році. Вона спрямована на підтримку країн, які стикаються з продовольчою кризою. За даними Мінекономіки, станом на кінець лютого 2026 року в межах гуманітарних ініціатив було відправлено понад 324 тис. тонн сільськогосподарської продукції до 19 держав Африки та Азії. У межах трьох самітів Grain from Ukraine та одного саміту Food from Ukraine вдалося залучити понад 380 млн доларів донорського фінансування.

Зауважимо, що аграрна продукція є ключовим складником українського експорту, вона формує 56% усіх зовнішніх поставок. Водночас у 2025 році значно змінилася географія збуту, зокрема частка Європейського Союзу в агроекспорті скоротилася, натомість Україна наростила присутність на альтернативних ринках – Близького Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії.

Як писав ZAXID.NET, нещодавно Китай відкрив свій ринок для імпорту українського пшеничного борошна. Переговори щодо цього тривали щонайменше 3 роки.