Українські заробітчани – це другий Міжнародний валютний фонд

Неконституційно і нелогічно обмежувати право українських громадян виїжджати за кордон на роботу. Неконституційно, бо ніхто не може обмежувати свободу пересування, а забороняти виїзд українцям можна тільки за умови введення режиму надзвичайного стану.

Але забороняти їхати українцям за кордон ще й нелогічно.

Наведу кілька цифр для порівняння:

Близько 15 млрд $ – саме стільки у 2019 українські заробітчани перевели в Україну приватних грошових переказів. Ці кошти – це і є інвестиції, вливання в нашу економіку, в стабільність національної валюти. Щоб ви зрозуміли наскільки це вагома і значна сума – наведу як приклад наступну суму…

10 млрд $ - допомоги від МВФ очікує Україна, для підтримки української економіки. І їх просто так не дають. Щоб Україна отримала цю необхідну допомогу, маємо виконати ряд вимог (відкриття ринку землі, «антиколомойський» закон про банки, інше).

8,5 млрд $ вже втратила економіка України лише за півтора місяці жорстких обмежень у зв’язку з епідемією Covid-19.

Тому українські заробітчани вже є другим українським «Міжнародним валютним фондом».

То де логіка не дати людям їхати заробляти, щоб з часом вони знову вливати ці кошти в економіку України?!

Я теж за те, щоб наші заробітчани поверталися в Україну, мали добре оплачувану роботу. Але повернулися вони зараз вимушено, а не через те, що їм запропонували альтернативу. І найближчим часом українські заробітчани точно не матимуть можливість знайти роботу в Україні. Через те, що бізнес поставили «на паузу» понад 5 мільйонів українців вже втратили роботу (цифри набагато більші, враховуючи, що в Україні 35-40% ринку праці в тіні), понад 700 тисяч великих і малих підприємств зупинили роботу через карантин.

Нам потрібно брати приклад з інших країн і переходити від тотального до ризик-орієнтованого карантину, про який я вже писав. Коли і санітарно-епідеміологічні заходи зберігають, щоб контролювати поширення вірусу, і вводять поетапні пом’якшення для бізнесу.