В Україні і студенти, і викладачі погано володіють іноземною мовою

В Україні все ще залишається проблемою низький рівень володіння іноземною мовою як на рівні студентів, так і на рівні викладачів. Нехтують також в українських вищих школах передовими науковими дослідженнями, які є основою університетської підготовки. "Наша система наукових ступенів складна у порівнянні з загальноєвропейською, що ускладнює мобільність викладачів і науковців в Європі", - вважає проректор Університету банківської справи НБУ Анжела Кузнєцова. Про це ZAXID.NET повідомили в прес-службі УБС НБУ.

Загрозливою, на думку проректора Університету банківської справи НБУ Анжели Кузнєцової, є тенденція до погіршення якості вищої освіти, що наростає з часом. За її словами, сьогодні в Україні відзначається збільшення розриву зв'язків між освітянами і працедавцями, між сферою освіти і ринком праці. Також помітна невиправдана плутанина у розумінні рівнів спеціаліста і магістра. З одного боку, має місце близькість програм підготовки спеціаліста і магістра, їхня еквівалентність за освітньо-кваліфікаційним статусом, а з іншого - вони акредитуються за різними рівнями, відповідно за III і IV.

Неадекватно до потреб суспільства і ринку праці вирішується доля такої розповсюдженої ланки освіти, як технікуми і коледжі, це при тому, що їхня чисельність в державі у чотири рази більша, ніж ВНЗ III та IV рівнів акредитації разом узятих.

Відзначила проректор Університету і погіршення системи підвищення кваліфікації та перепідготовки. Нової системи, що задовольняла б потреби ринкової економіки, в Україні не створено. Тому дуже важливий загальноєвропейський принцип "освіта через усе життя" поки що в умовах нашої держави не може бути в повній мірі реалізований.

Університети України не беруть на себе роль методологічних центрів, новаторів, піонерів суспільних перетворень, за якими має йти країна. Рівень автономії ВНЗ у цих питаннях значно нижчий від середньоєвропейського. Не виконують роль методологічних керманичів заклади освіти, що мають статус національних, у той час, коли їхня кількість досягла близько 40% від загальної кількості ВНЗ III та IV рівнів акредитації.