Під час позачергового пленарного засідання у четвер, 1 липня, Верховна Рада підтримала законопроект про деолігархізацію, ініційований президентом Володимиром Зеленським, лише у першому читанні. Доповідав про законопроект міністр юстиції Денис Малюська. Документ розглянули за скороченою процедурою.
У першому читанні за законопроект проголосували 275 нардепів: 231 від «Слуги народу», по 18 – від фракцій «За майбутнє» та «Довіра» і 8 позафракційних депутатів. Депутати від ЄС, «Голосу», «Батьківщини» та ОПЗЖ не голосували.
Результати голосування за президентський законопроект в першому читанні (фото ВРУ)
Водночас депутатам не вдалося проголосувати за скорочення строків з 14 до 7 днів (вдвічі) з дня прийняття до підготовки до другого читання з поданням правок та пропозицій – за рішення проголосували лише 216 депутатів.
Сам президент Володимир Зеленський подякував парламентарям за підтримку його законопроекту. Голова держави наголосив, що олігархи є минулим, а тому всі вони мають стати просто великими бізнесменами.
Нагадаємо, законопроект зареєстрували в Раді 2 червня як невідкладний, а 30 червня профільний комітет парламенту рекомендував його для голосування, хоча упродовж місяця законопроект Володимира Зеленського зусібіч критикували.
Зокрема, він отримав негативні відгуки від експертного апарату ВРУ – передусім через те, що називати когось олігархом на основі президентського законопроекту можна вибірково і в ручному режимі. Визначати, олігарх людина чи ні, буде РНБО. Також Рада нацбезпеки «деолігархізуватиме» великих підприємців, якщо ті доведуть, що насправді не олігархи.
РНБО в Україні підпорядковується президентові і складається із призначених президентом людей. Депутат від ЄС Микола Княжицький під час обговорення зазначив, що Рада нацбезпеки складається із представників та прихильників президентської партії «Слуга народу», а депутатка Вікторія Сюмар наголосила, що законопроект президента нагадує «вільну касу», в яку треба буде платити телеканалами, аби раптом не опинитись серед олігархів. Інші депутати також говорили про «вільний доступ до ЗМІ».
До слова, головуючий на засіданні Дмитро Разумков не дав виступити під час обговорення Петрові Порошенку із ЄС. Він аргументував це тим, що слово голові фракції ЄС хотів передати депутат, якому перед тим вже передав слово інший, мовляв, далі не можна.
Нагадаємо, фракція ОПЗЖ у середу, 30 червня, заявила, що прогуляє засідання, на якому розглядатимуть закон про олігархів, і зробила це.
Також у законопроекті акцентується на зв'язках олігархів зі ЗМІ та майже нічого немає про їхній вплив на економіку країни – а саме цього очікували від документу, анонсованого президентом ще навесні. Окрім того, не прописано, як встановлюватимуться статки, зв'язки та інші необхідні для визначення олігарха критерії.
Як вирахувати олігарха
Олігархом РНБО назве та внесе до відповідного реєстру того, хто відповідатиме трьом із чотирьох критеріїв:
- участь у політичному житті;
- значний вплив на ЗМІ (в тому числі інтернет-ЗМІ);
- є бенефіціаром суб'єкта господарювання, що є природною монополією чи має монопольні позиції на ринку понад рік, а також підтримує або посилює таке становище;
- контроль значної за обсягом господарської діяльності.
Стаття 3 законопроекту визначає критерій «участі у політичному житті». Серед очевидних пунктів, як-от низка державних посад, до «участі у політичному житті» можуть зарахувати фінансування політичної партії, політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами. А також – участь у керівництві партії.
Про значний вплив на ЗМІ ідеться, якщо людина є бенефіціаром або контролером певного ЗМІ – отримує з нього прибутки чи керує ним. Прикметно, що якщо медійні активи підозрюваного в олігархії перейдуть до людини з бездоганною діловою репутацією, то нового власника ЗМІ вже не розглядатимуть як можливого олігарха. Бездоганність репутації покупця ЗМІ підтверджує Національна Рада з телебачення та радіомовлення.
Реєстр олігархів буде доступний на сайті РНБО. Людям, які включені до реєстру, забороняється:
- здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій;
- бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об'єктів великої приватизації.
Держслужбовці, які контактували з олігархом або його представником, мають звітувати про це – подавати відповідну декларацію. Інакше на них чекає дисциплінарне або адміністративне покарання.
До людей, яким заборонено без звіту спілкуватись з олігархами, належать і народні депутати. Економічна правда наводить цікавий приклад дотримання закону у Верховній Раді: Петро Порошенко і Володимир Новинський відповідають трьом критеріям із 4-х, аби їх визнали олігархами, отже, перед тим, як привітатись у сесійній залі парламенту вони мають попередити одне одного про те, що є олігархами, а потім прозвітувати, про що ж вони спілкувались. Звітувати, до речі, треба буде в спеціальний орган, що створять при РНБО.
Закон почне діяти за півроку після його прийняття. На його основі мають розробити антитрастові закони, закон про лобізм та інші нормативно-правові акти. Хоча саме від закону про деолігархізацію і очікували усіх цих кроків, що тепер мають зробити у майбутньому.
До слова, опозиція у складі депутатів від ЄС, «Голосу» та «Батьківщини» зареєструвала у Раді альтернативний законопроект про боротьбу з олігархами. У ньому, зокрема, ідеться про зміни до податкового та антимонопольного законодавства, як ключові у процесі деолігархізації. Та профільний комітет рекомендував не розглядати цей документ.